news-image: Куди занесуть долар нові ініціативи Нацбанку

Здається часи нетривалої уявної валютної стабільності, яку утримував Нацбанк під вибори пройшли. Регулятор аж з 10 жовтня схопив офіційний курс на рівні 12,95 грн/$, “попросив” банки тримати свої курси також на рівні цієї індикативної позначки та періодично викидав на міжбанк по $100 млн для поповнення кас фінустанов.

Але виборчі процеси в країні майже завершились і регулятор згадав про свої догми щодо вільного курсу. Тому і вірішив, що саме зараз той період, коли можна відпустити його на ринок трохи коригуючи рамки.

Також у НБУ є ще одне достатньо логічне виправдання припинення викидання валюти на ринок (за 1,5 місяці НБУ витратив $1,3 млрд на підтримку гривні). Її брали з золотовалютних резервів, а на них зараз і так збільшиться навантеження. Сплата газових боргів Росії та держборгу можуть достатньо спустошити наші резерви, а єдина надія на їхнє поповнення – чергових транш МВФ.

Як НБУ відпустив курс

Зокрема з цього тижня Нацбанк припинив валютні інтервенції по фіксованому ним курсу в 12,95 грн/$ тим самим дозволивши банкам не топтатися біля цієї позначки при визначенні своїх котирувань.

Тепер регулятор рекомендує фінустановам притримуватися середньозваженого курсу, з можливістю додати не більше 5% при продажу людям і компаніям, який з 5 листопада буде щодня визначатися за результатами голландських аукціонів НБУ.

Валютні аукціони будуть проводитися кожен день протягом декількох місяців в першій половині дня об’ємом $5-10 млн. При цьому Нацбанк підкреслив, що буде їх проводити не для задоволення потреб у валюті населення, а для визначення курсу.

Під час їх проведення НБУ відсікає п’ять найвищих курсів на покупку валюти, і вираховує середнє значення. Також діє класичний принцип аукціону – хто більше всього запропонує за долар, той і зможе купити його. Мінімальна сума для кожного окремо взятого банку встановлена на рівні $100 тис., максимальна – $500 тис.

Також Нацбанк буде застосовувати особливу процедуру “відкидання” спекулятивних заявок банків. Таким чином він спробує зменшити вплив не зовсім обгрунтованих спроб вплинути на загальний курс міжбанку.

Куди котиться гривня

За перший день такого аукціону Нацбанк вже встиг відзвітувати. Всього регулятор продав $5 млн 19-ти банкам за курсом 13,52 грн/$.

Звичайно, будь-яка сума зараз на “зголоднілому” ринку потрібна, але навряд такі гроші якимось чином стабілізують або заспокоять його. А ось в тому, що нові ініціативи дали сигнал, який зачепить курс ланцюговою реакцію – від кас банків до чорного ринку, навіть не слід сумніватися.

Перші результати післявиборчих нововведень показали себе майже відразу. Після відкриття міжбанку спостерігався тренд на ріст всіх котирувань, а після того, як ринок побачив результати аукціону НБУ – курс стрімко пішов до позначки 14 грн/$. На ній міжбанк і закрився.

Ще один сигнал про те, що тимчасову кампанію під назвою “фіксований курс” НБУ вирішив закрити, ринок отримав в середині дня. Регулятор відпустив свій офіційний курс майже на 50 копійок – до 13,4970 грн/$. Це при тому, що до цього з 10 жовтня утримував його в межах 12,9540 грн/$.

Ну і звичайно на такі поштовхи відразу зреагували всі наступні ланки ринку. На форумах і сервісах, де пропонують валюту люди, починаючи з другої половини вчорашнього дня найбільш популярні пропозиції продажу долару коливались в межах 14,3-14,5 грн/$.

Попит на готівкову валюту нікуди не подівся, а нові правила НБУ дали сигнал тим, хто тримає її, що тепер можливість заробити ще більше у низ зросла.

Еспресо.TV опитав експертів щодо того, наскільки нові правила гри НБУ будть ефективні, коли їх потрібно було приймати і до якого курсу вони штовхнуть валютний ринок.

Олег Устенко, виконавчий директор міжнародного фонду Блейзера в Україні.

Це абсолютно правильна ініціатива. Перша причина – золотовалютні резерви суттєво зменшились. Їх потрібно або спробувати зберегти або при найкращому розкладі додати туди ресурсів.

Друга – виник чорний ринок, який потрібно подолати. Слід спробувати відкалібрувати курс щоб прибрати його. Третя причина – приїзджає МВФ і ми хочемо отримати нові транші.

Правда всі ці дії треба було робити набагато раніше, коли почали танути резерви. Коли був колосальний попит на валюту слід було не витрачати резерви, а переходити до вільного курсоутворення. Не одна країна в світі не показувала успіх в утриманні фіксованого курсу на тлі дрібних золотовалютних резервів. Україна не стала тут винятком.

Але проблема України полягає ще в тому, що курс сприймається не як економічна, а як політична категорія. По курсу судять про успіхи влади. Через це і склалась така ситуація.

Щодо можливого курсу. У короткостроковій перспективі два тижні від сьогоднішнього дня ми будемо бачити колосальну волатильність на міжбанківському ринку.

Його буде калібрувати попит та пропозиція. Це звичайна історія коли тримається ринковий фіксирований курс. Але тут важливо щоб Нацбанк залишав холодну голову, не злякався таких коливань на ринку і продовжував утримувати свою політику. На нього будуть колосально тиснути.

Якщо курс буде виходити за недоречні величини, підніматися вище 15 грн/$, тоді треба робити незначні інтервенції. Їх на рівні до 14 грн/$ я взагалі не рекомендував би робити, бо це фактично спалювання резервів.

З приводу обсягів інтервенцій. Якщо ринок дуже сильно відхиляється, то навіть $10-50 млн можуть дати ефект. Для ринку важливі сигнали.

Також НБУ повинен визначити коефіцієнт підтримки курсу. Причому в таких умовах нестабільності в період військових дій і на реальному фронті і на економічному необходіво ставити широкий корридор. Не вузький в 5%, а широкий – в плюс-мінус 15% і по ньому згладжувати великі скачки.

Ще один важливий момент. НБУ слід відслідковувати ситуацію на ринку, на тлі девальвації може відбуватися різке погіршення банківського портфелю. І за ним регулятору слід дивитися і робити процеси наперед. До того курсу, який регулятор собі спланував додати ще 10%. Неякісні активи в банківських портфелях можуть складати до 50%

Також слід дивитися за корпоративним сектором. На руках в українського приватного сектора знаходиться більше $100 млрд зовнішнього боргу. І наші компанії і банки працюють тут і заробляють гривні, а повертають валюту. Тому треба уважно відстежувати як ідуть платежі приватних компаній по зовнішніх боргах для того щоб схопити той курс, який є абсолютно непідйомним для них.

У НБУ дуже складне завдання і у них немає іншого вибору як піти на такі кроки.

Дмитро Боярчук, виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна».

Іншого шляху у НБУ немає, ринок розбалансований, ніхто не довіряє регулятору і його індикативним курсам. Всі вважають, що курс десь нижчий. Відповідно, це досить адекватне рішення, щоб ринок самотужки відбалансував цей курс. Звісно, в умовах поточної паніки та серйозної недовіри політики НБУ він буде девальвувати.

Як курс буде розвиватися далі, це буде залежати від бюджентої політики. В України збалансований торговий баланс, він поступово скорочується. Єдине, що зараз штовхає курс – відтік валютних депозитів, друк гривні для фінансування дефіциту та різного рефінансування по типу підтримки “Нафтогазу”, нерозуміння, що там буде з валютними резервами, а вони до кінця року зменшаться до $10 млрд. Тобто такі більш психологічні фактори.

Якщо девальвується гривня далі, то у нас вмирає імпорт, з’являється додатковий шанс для експорту. Тому просто в нашій ситуації, коли зламаний валютний ринок, іншого виходу у НБУ немає. Звісно, що до цього курс тримали.

Ще один не зовсім правильний момент в діяльності НБУ. Пані Гонтарєва видає досить суперечливі сигнали. Наприклад, якщо це не допоможе, то ми завтра придумаємо щось інше. Нацбанк не може такого робити, бо регулятор повинен давати чітку лінію, що він буде робити сьогодні, завтра в умовах чітких алгоритмів. Бо якщо постійно змінювати правила, то це автоматично наганяє невизначеність.

Віктор Кіщак, Еспресо.TV