news-image: Автобуси не вернулися з війни
 У травні цього року зі шкіл Івано-Франківщини забрали 21 автобус. Саме на цьому транспорті у зону АТО поїхали бійці батальйону «Прикарпаття». Крику навколо цього батальйону за весь час його існування стояло дуже багато – мами і дружини регулярно здіймали ґвалт, що їхні чоловіки погано забезпечені. І красномовним аргументом були саме ті жовті шкільні автобуси замість військової техніки. Війна, все для неї та про неї, тож про дітей, в яких ті автобуси забрали, ніхто й не згадував. Та нині проблема таки вилізла – транспорт у школи так і не повернувся, а дітей на уроки чимось возити треба.

Село Старий Мізунь Долинського району. Автобус тутешньої школи І-ІІІ ступенів – один із тих, що поїхали на Донбас. До цієї школи ходять діти із трьох сіл: з самого Старого Мізуня (від школи до верхньої частини села 4-4,5 км), з Нового Мізуня (7,5 км) і з Кропивника (4,5 км). Як розповідає директор школи Ольга Сова, маршрут в них був один із найдовших в районі.

«Коли автобус забрали, ми думали ненадовго, а він взагалі не вернувся, – каже вона. – Не знаю, що з ним там сталося».

Зараз школу виручає автобус із сусіднього села Шевченкове, продовжує директор, він встигає зробити у Шевченковому один рейс, а потім їде по мізунських. Хоча це й не дуже зручно, бо коли школа мала свій автобус, то він робив три рейси – у Новий Мізунь, верхню частину Старого і Кропивник. Тепер же школярі з Нового і Старого Мізуня їздять одним рейсом, а дітей багато, понад 60, тож їде напханим.

Але це ще півбіди.

«Ми не знаємо, що буде, коли зіпсується погода, а відповідно й дороги, та коли будуть морози, – бідкається Ольга Сова. – Бо водій уже нам сказав, що не встигатиме привозити дітей на дев’яту ранку».

Який вихід із ситуації? Варіантів не дуже багато, про новий автобус ніхто й не затинається.

«Нам щось таке казали незрозуміле, що діти будуть під’їжджати рейсовим автобусом, – говорить директор школи. – Але рейсовий у нас іде один на 7:10, а другий на – 9:10, це з Мізуня, а з Кропивника – взагалі на половину десятої. Нам таке не підходить».

Що робити – відповіді поки що нема. І це проблема далеко не єдиної школи на Прикарпатті.

Як розповідає заступник голови Івано-Франківської ОДА Сергій Адамович, взагалі зі шкіл області забрали 21 автобус. Забрали військ­комати як мобілізаційний ресурс.

«Тоді і департамент науки і освіти висловлював претензії, і я намагався вплинути, але вони сказали, що це їхнє право, – пригадує Адамович. – Зараз військкомат якось намагається відмовитися від того, що це була їх ініціатива, але ж зрозуміло, що освіта сама свої автобуси не віддала б! Я особисто розцінюю це як момент не дуже глибокої роботи. От у кого найлегше забрати автобуси? В освіти. А піти до приватного автопідприємства набагато складніше».

Де ті автобуси зараз, заступнику голови ОДА достеменно теж не відомо. Частина з них була знищена, на деяких батальйон «Прикарпаття» приїхав додому, вони дуже пошкод­жені й потребують ремонту, але навіть поламані у школи вони не вернулися.

Що роблять з підвозом дітей?

«У більшості школи укладають договори з приватними перевізниками і вони довозять дітей», – каже Адамович.

Але й тут в кожній ситуації є свої нюанси.

Для прикладу, з того ж Долинського району забрали автобуси із двох шкіл. Як каже начальник управління освіти РДА Володимир Сподар, у Солукові проблему вирішили за рахунок приватних перевізників, а от у Старому Мізуні справді все дуже непросто.

«З долинських перевізників ніхто не має вільного транспорту, а там велика кількість дітей і треба окремий автобус, – каже він. – Якби нам хоча б один автобус повернули, навіть у не дуже справному стані, ми б спробували його відремонтувати».

Чому забрали саме шкільні автобуси ми, звісно, запитали в обласному військовому комісаріаті. Відповідь проста – бо вони підлягали мобілізації. Скільки з них вернулося, де вони зараз і чи віддадуть їх школам – то справа військова і не для преси.

Натомість військовий прокурор України Анатолій Матіос був набагато красномовніший. Він на всю Україну заявив:

«Інакше як негідником я цього обласного військового комісара не назву, який у всій Івано-Франківській області нічого іншого не знайшов, як мобілізувати 21 шкільний автобус. Скотина він».

Але задля справедливості нагадаємо, що це той самий військовий прокурор, який, не дочекавшись результатів роботи спеціально створеної комісії Верховної Ради, назвав винуватцем трагедії в Іловайському котлі саме батальйон «Прикарпаття».

Як далі вирішуватимуть проблему в школах області, хоча б там, де вона справді може стати критичною з приходом холодів, – під питанням. Є надія, що Прикарпаття купить зо два-три нові автобуси. Як каже заступник голови ОДА Сергій Адамович, у бюджеті департаменту освіти і науки на це закладені 1млн. 200 тис. грн.

«Але питання, чи зможемо ми їх купити, – підсумовує Адамович. – Бо якщо зараз розгорнеться четверта хвиля мобілізації, то знову відбудеться секвестр обласного бюд­жету, і ці гроші підуть на мобілізаційні заходи».