Бійтеся того, що може вирости з приниженої і гнобленої вами дитини, – патрульна поліціянтка про насильство батьків над дітьми
 Вона закликає дбати про дітей та дати їм можливість бути самими собою.

Про це йдеться у її дописі у “Фейсбуці”:

“Шановні батьки!

Відпрацьовуючи виклики, зв’язані з дітьми, спостерігаєм жахливу картину. Діти не мають дитинства. Діти з порожніми очима, з очима повними страху і відчаю. І діти, котрі змирились, котрі не чинять спротиву, котрі ні на що добре в цьому житті уже не сподіваються.

“У квартирі 8 дорослих осіб в стані сп’яніння і дитина”. Приїжджаємо. Жах. Пиятика в розгарі, в кімнаті накурено, десь на дивані під стінкою загубився семирічний хлопчик з температурою. “Да я же мать и я люблю своего ребенка! Все дети болеют”. Всі діти хворіють, але не всі отримують під час хвороби ліки, мамине тепло і татову підтримку. Питаю що дитина сьогодні їла. Суп і котлети. Іду на кухню – сині макарони тижневої давності.

“Ножове поранення” Приїжджаєм. В квартирі дідусь батькові наніс колоту рану під час чергової пиятики. Дівчинка 12!!! років порвала на батькові сорочку і затиснула рану! Дитина. 12 років. Розплакалась аж коли побачила нас.

“В квартирі чути дитячий крик” Приїжджаємо. Мати і батько після випитої чергової чарки сваряться, трирічний хлопчик в істериці плаче. Отак і ростем.

Під час розмови з дітьми в школі, котрі відвідують навколишні підвали, дахи будинків, встрягають в компанії з дорослими. Що не так? Чому зі школи не ідеш додому? “А чего мне идти домой, мама поздно приходит, папа чуть-что сразу за ремень”. Чому тебе б’ють? Ну…не знаю, напевно тому, що прогулюю музичну, не хочу вчитися, і т.п. Тобі не подобається музика? Ні. А що тобі подобається? І дитина із захопленням розповідає, що любить малювати.

Далі..
Що має статися в житті, щоб вдарити свою дитину? Що має статися, щоб вдарити! дитину чи кричати і принижувати її?

Бійтеся…бійтеся того, що може вирости з приниженої і гнобленої вами дитини. Ніхто не спрогнозує у що виллється таке “дитинство” у майбутньому.

Батьки, ваші не здійснені мрії, не переносьте на дітей. Те, що ви не стали балериною, не значить, що свою мрію треба реалізовувати на власній дитині! Те, що ви спортсмен, не значить, що тягати штанги до душі вашій дитині.

Дитина вам не належить! У неї свої мрії, своє бачення навколишнього світу, свій характер!
Ваші діти – не ви! Допоможіть їм реалізуватись. Допоможіть їм визначитись і ідентифікувати себе в цьому світі! Дайте дитині можливість бути собою! Дайте їм стати художником, поетом, інженером, вчителем чи музикантом. Дайте їм можливість зробити ВЛАСНИЙ вибір.

Допоможіть, а не нав’язуйте, підштовхніть, а не штовхайте.

Ваша дитина – це ваш вибір. Але не ваша власність. Хто знає, що чекає цю маленьку людину в майбутньому. То ж нехай біля мами з татом пізнає шасливі і радісні моменти. Цілуйте пальчики-долоньки перед сном, обіймайте, кажіть “ти важливий, я люблю тебе”, не нехтуйте, не відносіться байдуже.

Єдине, що вам винні ваші діти, єдине що нам винна кожна дитина на цій планеті – це щасливі усміхнені личка”.