Пов’язане зображення
Щодо надання батьками згоди на проведення психологічних опитувань їхніх дітей – однозначної відповіді та пояснення від головного освітянина міста не поступило.

Нещодавно Версії писали про ситуацію з «незрозумілими» психологічними опитуваннями в ЗШ №24.

Кілька батьків другокласників розповіли, що в останній тиждень навчального року в класі проводили анкетування без присутності шкільного психолога. Батьки про це повідомлені не були і дозволу на проведення опитування не надавали. А згодом на зборах і батькам запропонували пройти тести, щоб визначити психологічний клімат в сім’ї, що багатьом видалось доволі дивним методом роботи вчителя.

Згодом колега класного керівника 2-А класу написала до редакції Версій листа, в якому пояснила деякі моменти.

«Нещодавно на вул. Хоткевича сталася трагедія: підліток підлітка викинув з четвертого поверху. Це не є трагедія однієї родини, це є проблема громадянського суспільства. Для того, щоб віднайти шлях до порозуміння у родинах, застерегти дітей від одинокості, відлюдкуватості та агресії, а батькам звернути увагу на певну симптоматику, вчителі застосовують різні форми адаптації: чи то звичайне спілкування, чи то анкетування. Для цього не потрібний дозвіл департаменту освіти, чи присутність шкільного психолога. Тематика зборів моєї колеги є актуальною, а гасло «Якщо хочеш навести лад у світі, наведи спочатку лад у своїй родині» – необхідним для сьогодення. Як правило, поодинокі «активісти» боряться з усім світом, а необхідного для себе не бачать. Треба довіряти вчителям! Вони злого не порадять!
… Не можна говорити від імені батьків школи, коли тільки одна сім’я не знайшла відповіді на хвилюючі її питання», – йдеться в листі Оксани Гусак, вчителя ЗШ №24.

В Департаменті освіти і науки також надали роз’яснення з приводу цієї ситуації.

«Дане опитування було проведено в рамках підготовки до батьківських зборів на тему «Як розуміти щастя дитини?» і метою його було усвідомлення батьками важливих моментів у пізнавальному та особистісному розвитку їхніх дітей.
Анкета, яка була запропонована учням, не належить до психологічних методів діагностики, тому не потребувала участі практичного психолога», – йдеться у відповіді Департаменту освіти та науки на інформаційний запит голови ГО «Мами Прикарпаття» Мар’яни Вершиніної.

Серед основних напрямів роботи класного керівника в Департаменті виділили «вивчення та врахування в роботі стану фізичного, психічного та соціального здоров’я учнів». Тому під час організації виховної роботи та розробки плану класний керівник може використовувати прийоми й методи психолого-педагогічної діагностики.