news-image: В "Теплокомуненерго" пояснили, чому франківцям приходять "космічні" платіжки

Як зменшити рахунки за тепло та забезпечити комфорт в домі? Таким питанням напередодні зими цікавляться у кожній прикарпатській родині.

Відповідь кореспондент Бліц-Інфо  шукав в ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго». На підприємстві запевняють, що дотримуючись простих порад прикарпатці зможуть не тільки заощадити, а й забезпечити комфортну температуру вдома на час опалювального сезону.

Зважаючи на те, що безліч мешканців міста скаржились у соцмережах на кругленькі суми, які їм нарахували за опалення у жовтні, кореспондент Бліц-Інфо поцікавився у тепловиків за якими тарифами йде нарахування плати для мешканців Івано-Франківська.

У теплокомуненерго пояснили, що нарахування плати населенню за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води проводиться за  тарифами, встановленими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Заборгованість споживачів за послуги нараховується не за тарифами, а визначається як різниця між нарахованою сумою за надані послуги та проведеною оплатою за ці послуги споживачем.

Зокрема жовтневу оплату франківцям нараховували за двома різними тарифами.

1) двоставковим тарифом на послугу з централізованого опалення:

  • умовно-змінна  частина тарифу для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії  – 499,35 грн/Гкал (з ПДВ);
  • умовно-постійна  частина тарифу (місячна плата протягом року за одиницю приєднаного теплового навантаження) – 23748,51 грн/Гкал/год (з ПДВ);

2) одноставковим тарифом на послугу з централізованого постачання гарячої води:

  • за умови підключення рушникосушильників до системи гарячого водопостачання – 39,88 грн. за 1 куб.м (з ПДВ);
  • за відсутності рушникосушильників– 36,91 грн. за 1 куб.м (з ПДВ).

Саме цим пояснються різні суми у платіжках франківців.

Проте, не усі мешканці міста знають чим відрізняються ці два тарифи. Тому кореспондент звернувся за роз’ясненнями з цього приводу до тепловиків. Як нам пояснили, різниця між одноставковим та двоставковим тарифом на теплову енергію полягає в тому, що при одностаковому тарифі нарахування проводиться виключно при факті споживання (під час опалювального сезону).Такий тариф є вищий та покриває усі витрати підприємства впродовж опалювального сезону.

Тоді як двоставковий тариф – це тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення, який складається з річної абонентської плати (вартості обслуговування одиниці теплового навантаження об’єкта теплоспоживання), яка компенсує умовно-постійну частину тарифу, та вартості одиниці реалізованої теплової енергії, послуг з централізованого опалення і постачання  гарячої води, яка компенсує умовно-змінну частину тарифу.

Разом вказані дві частини двоставкового тарифу складають повну вартість теплової енергії на послуги теплопостачання.  Якщо простіше, то споживачі 2/3 вартості тарифу відшкодовують в опалювальний період, а 1/3 в між опалювальний період.

Як ми повідомляли раніше, щоб не переплачувати за “обігрів землі”, потрібно встановити в будинку лічильник тепла. Проте за даними ДМП «ІФТКЕ» станом на 1 листопада загальнобудинковий облік теплової енергії відсутній у 144 житлових будинках, які підключені до мереж міста.

Великі суми у платіжках призводять до зростання заборгованості, адже люди не можуть розрахуватися. Загалом заборгованість населення станом на 1 листопада становить 33 192 416,86 грн., з яких 5 912 080грн. це нарахування за жовтень 2015року.

Що ж робити іванофранківцям, щоб пережити зиму з теплом, але при цьому не витратити всі гроші на оплату компослуг.

В ДМП «ІФТКЕ» переконують, що найбільші можливості економії мають мешканці, які проживають у житлових будинках, де встановлені загально будинкові засоби обліку теплової енергії. В таких будинках величина економії залежить від самих мешканців.

Основними заходами для економії в таких будинках є:

– правильне регулювання роботи теплопостачального обладнання, яке знаходиться у житловому будинку (№ елеватора, миттєвий розхід теплоносія, відсутність перегрівів);

– ізоляція трубопроводів, які розміщені в підвалі, на горищі будинку, транзитні стояки на сходових клітках;

– утеплення під’їздів (наявність скла у вікнах, якісні двері, які закриваються);

– утеплення фасаду будинку.

Економія теплоносія у житлових будинках залежить від суспільної організованості їх мешканців, їх бажання економити усіма без виключення та найважливіше, що не тільки квартира, а цілий будинок є власністю усіх квартиронаймачів з підвалом, горищем, комунікаціями та прибудинковою територією.

Що ж стосується мешканців, які проживають у житлових будинках без загальнобудинкового обліку, то нарахування для них проводиться розрахунковим методом і у такому випадку окремі заходи енергозбереження не впливають на величину квитанції.

Проте у теплокомуненерго також зауважують, що лічильники не завжди є панацеєю для економії. Адже у багатьох будинках міста, де встановлений такий облік, тарифи вищі, ніж у будинках без обліку.