Останніми днями прикарпатців обурили виявлені факти незаконного  вивантаження львівського сміття на території області. Це і Ланчин, і Галич, і Хриплин, і, нарешті, Микитинці – село підпорядковане Івано-Франківській міськраді.

Тобто, фактично, львівський непотріб завезли в Івано-Франківськ.  Що сміття львівське встановили по різним документам, знайденими серед відходів – документи Львівського національного університету імені І.Франка, податкові декларації, записки однієї із львівських церков, чеки з львівських крамниць.

Львівський міський голова Андрій Садовий та його однопартійці з «Самопомочі» розпинаються про всеукраїнську сміттєву змову проти керівника Львова, але чи не сам Садовий підставився під роздачу? Більше року (після пожежі на Грибовицькому полігоні) питання вивозу сміття з міста не вирішувалося. Певно Садовий сподівався, що сміття розтане, як сніг навесні.

Питання утилізації сміття у Львові виникло навіть не минулого року. Ще в 2014 році розпочались дискусії з міською владою, щодо будівництва сміттєпереробного заводу, який мав би, в тому числі, позбавити грибовицький полігон сміття.

Від 1 серпня 2016 року київський сміттєспалювальний завод “Енергія” перестав приймати сміття зі Львова.

Редактор львівської комунальної газети «Ратуша» Микола Савельєв переконаний, що закриття грибовицького сміттєзвалища не вигідне владі Львова. За його словами до міськради зверталися 43 інвестори з пропозицією збудувати сміттєпереробний завод, але міська влада Львова всім відмовила.

Цього року Львів, у буквальному значенні цього слова, потонув у смітті. Здавалося б, що мешканцям Івано-Франківської області до львівських проблем – у нас своїх «головняків» вистачає. Але львівське сміття постукало в наші двері. Сотні тонн львівського сміття.

Що цікаво – водночас з виявленням на території нашої області львівського непотребу на сайті львівської ОДА з’явилося повідомлення про очищення 73% загальної кількості перенакопичених сміттєвих майданчиків у місті. А це 4 765 тонн відходів, які потрібно кудись подіти. Ось частину, від щирого серця підкинули нам.

Франківська поліція стверджує, що через область дійсно йдуть фури з львівським сміттям, але за документами наша область лише транзитна, тобто ніяких домовленостей про прийом відходів немає. Але самі водії якимось дивом знаходять затишні місця й розвантажуються. Зрозуміло, що без неофіційних домовленостей з кимось з місцевих такі оборудки неможливі, бо не може львівський водій знати про «затишні» куточки навколо Івано-Франківська, де можна непомітно вивантажити сотню-другу тонн сміття.

Або факт, який мав місце в Хриплині (село за 4 кілометри від Івано-Франківська й так само, як і Микитинці підпорядковане Івано-Франківській міськраді).

Київська фірма винайняла склад в місцевого підприємця, начебто для зберігання якоїсь там продукції. А насправді приміщення складу почали забивати під стелю львівським сміттям. І лише тому, що підприємець навідався на свій об’єкт, не вдалося забити все приміщення складу під зав’язку. Кинулися розбиратися й виявилося, що столична фірма липова і вся ця оборудка чистої води шахрайство. Та навряд чи київські шахраї діяли за власною ініціативою. Це ж повинні бути якісь домовленості з львівськими представниками. З ким саме, залишається лише здогадуватись.

До слова – село Хриплин розташоване біля шосейної дороги, що з’єднує села Микитинці та Черніїв. Можливо 120 тонн сміття, котре викинули в Микитинцях, просто не потрапило в Хриплинський склад, бо оборудку прикрили.

Не відомо на що сподівалася франківська (як і обласна, так і міська) влада після того, як Садовому відмовили у проханні завозити сміття до нас. Невже думали, що відмова когось зупинить у бажанні поділитися з нами своїм непотребом? Та коли сміттєвий півень клюнув владу в одне місце, то й наради терміново почали збирати й запобіжні заходи вживати. Навіть на пунктах в’їзду в область організували поліцейські пости задля перевірки вантажу великогабаритних автомобілів. Тільки, як кажуть, пізно пити «Боржомі», коли нирки відмовили. Кілька сотень тонн сміття вже насичують повітря Прикарпаття неповторними ароматами. І з цим потрібно щось робити.

Депутат Івано-Франківської міської ради Андріан Волгін пропонує завантажити свій автомобіль львівським сміттям та відвезти під особняк Садового, але навряд чи в позашляховик депутата помітяться всі 120 тонн з Микитинців. Тому питання утилізації сміття ляже на обласних комунальників. А в Івано-Франківській області, скажемо відверто, теж з цим питанням не все гаразд і «рванути», як у Львові, може будь-коли.

Систему влади, що створена в Україні, часто порівнюють з західною організованою злочинністю (якщо хочете – мафією). Тільки на Заході мафіозі ділять сфери впливу в тіньовому, напівтіньовому та кримінальному бізнесі, а у нас, мовляв, ще й державу під себе підім’яли. І дійсно, дивлячись, як, незалежно від партійної приналежності, наші депутати дружно виступають проти зняття недоторканості зі своїх колег, якими зацікавилися правоохоронні органи, мимоволі згадуєш кругову поруку притаманну кримінальним угрупуванням.

Сміттєвий бізнес в західному світі вважається однією з найбільш прибуткових галузей, тому організована злочинність не могла залишатися осторонь цього виду діяльності. В США, наприклад, мафія історично контролювала просування сміття від чорних мішків і баків на переробні виробництва. В Італії для такої діяльності навіть термін спеціальний є – екомафія. Прибутки італійської екомафії за останні десять років склали 159 млрд доларів.

У Неаполі сміттєвий бізнес знаходиться повністю під контролем мафії. То ж, якщо у мафії виникають якісь внутрішні або зовнішні проблеми, то це відразу стає помітно і для очей, і для носа.

У Львові, а тепер і в Івано-Франківській області, проблеми сміття також помітні і для очей, і для носа. Які проблеми, панове?