news-image: В Івано-Франківську показали унікальну українську кінострічку режисера Олеся Саніна  - «Поводир»

 Унікальність стрічки в тому, що це перше кіно в Україні, на яке зможуть прийти незрячі люди, адже спеціальний опис фільму – тифлокоментар подаватиметься їм у персональні наушники.

Події фільму «Поводир» відбуваються на початку 1930-х років в УРСР у часи індустріалізації, колективізації, голодомору та знищення інтелігенції, передає кореспондент «Бліц-Інфо».

Як зізнається режисер Олесь Санін, він не очікував, що люди так “відчують” цю історію.

«Мені часто глядачі задавали запитання чому так пізно зняли це кіно. Але відповіді на нього я не знаю. Ми не чекали такої реакції зараз і навіть уявити собі не могли ще рік тому, що з нами таке станеться. Це випадок і для нас він також багато що значить. Зокрема те, що потрібно довіряти собі та вірити в історію, яка тебе надихає. Зазначу, що фільм нікого з тих, хто мав вже змогу його переглянути, не залишав байдужим. В ньому мені не була цікава історія радянської влади, мене цікавила історія людей, сила, воля і дух яких дозволяв цю владу переборювати. Власне і знімав кіно я про людей, які боролися проти тієї влади, зокрема проти насильства над людською свідомістю», – розповів Олесь Санін.

Режисер зауважує, що до підбору акторського складу ставився дуже прискіпливо. Довго вибирав людей, багатьом дуже хорошим акторам відмовляв, адже його завданням було зібрати «ансамбль», щоб потім глядач зміг почути цю історію як музику. Зокрема виконавця головної ролі Пітера, сина Майкла, вдалось знайти випадково.

«Роль Пітера виконав Антон Святослав Грін. Ще до початку зйомок я не знав, що він пластун. Я просто шукав іноземця, який би дивився на цей світ іншими очима, який би можливо трохи знав українську мову, але для якого все, що він бачить навколо не було знайомим. Тому що це історія хлопчика, який приїхав з татом з Америки. Він маленький простий американець, який вчився в українській школі разом з іншими дітьми іноземних спеціалістів, дипломатів, трохи вивчив мову, навіть віршик «Садок вишневий коло хати» знав, але він не розумів, що ці слова означають і уявити собі не міг, що він колись побачить красу цього вишневого садка. Тому для мене було важливо знайти такого собі «інопланетянина», іноземця, якого завжди ми впізнаємо на вулицях по тому, що він по-іншому говорить, на щось інше звертає увагу. Це не можна було зіграти, тому я шукав серед них. І пройшли кастинг на цю роль більше 2000 дітей. Ми шукали по всьому світу, як в Україні, так і в Канаді, Австралії, США, Південній Африці та Південній Америці», – зазначив режисер.

За словами Олеся Саніна, незважаючи на довготривалі пошуки, ніхто на роль не підходив. Тільки за 5 днів до початку зйомок вдалось знайти Антона. І тільки згодом дізнатись, що він не просто американський школяр, а насправді є нащадком українського дисидента Михайла Сороки і насправді набагато більше знає про Україну ніж міг собі уявити режисер Санін. І хоча Антон Грін абсолютно випадково попав у фільм, граючи свою роль, він проживав її повністю.

За сюжетом стрічки американський підприємець Майкл Шемрок (Джеф Барел) разом зі своїм десятирічним сином Пітером (Антон Святослав Грін) приїздить до Харкова. Шемрок планує обміняти в СРСР трактор на зерно. Майкла з сином зустрічає спеціаліст по роботі з іноземцями, який робить підприємцю вигідну пропозицію. Після цього Майкл залишається в Радянській Україні та стає частиною радянської пропаганди. Випадково до рук Шемброка потрапляють секретні документи про заплановані в Україні репресії, через що його вбивають. Син Майкла Пітер стає випадковим свідком убивства батька. Йому дивом вдається втекти від переслідувачів — завдяки сліпому бандуристу Івану Кочерзі. Хлопчик пристає до сліпця і стає його поводирем. Подорожуючи Україною разом з кобзарем, він дуже швидко дорослішає. Взимку 1934 року сліпця Івана Кочергу разом з іншими кобзарями страчують під Харковом. Пітер лишаться єдиним живим свідком тих трагічних подій…

Прямуючи в Україну, яка в 30-ті роки переживала не найкращі часи, Майкл Шемрок був повен надій і планів. Інженер за фахом, він думав, що буде корисним у створенні соціалістичної держави майбутнього, у чому йому допомагатиме син Пітер. Однак американець помирає, отримавши секретні папери про репресії в країні, які виявилися в книзі Пітера. Десятирічному хлопчикові доводиться рятуватися втечею від поліції, що в подальшому приводить його до сліпого кобзаря Івана Кочерги. Музикант приймає нового друга як поводиря і намагається вберегти його від усіх тих жахливих речей, які відбуваються навколо них.

Випущений в прокат під тайтлом “Поводир”, фільм Олеся Саніна має й іншу назву, яка звучить як “Квіти мають очі”. Одну з головних ролей у фільмі мав зіграти американський актор українського походження Джек Пеланс. Пеланс крім англійської міг говорити і українською, однак він помер в 2006 році, коли тільки йшла підготовка до зйомок. Серед багатьох кобзарів, які фігурують в “Поводирі” Олеся Саніна, багато хто і справді сліпий. Наприклад, серед таких учасник паралімпіади Віктор Засядкович, володар чорного поясу з дзюдо. Спеціально для однієї зі сцен бійок у фільмі, він вчив мистецтво бою під назвою “милиця”, який використовувався справжніми кобзарями. Хлопчик Антон Святослав Грін, який виконав у “Поводир” роль хлопчика Пітера, сам родом із США, а його прадід був в’язнем радянського трудового табору. Для співачки Джамали роль в кінострічці стала першою в її культурній кар’єрі.

Перша сцена фільму була відзнята у 2012 році, а саме – в лютому. Спочатку планувалося, що прем’єра драми буде в серпні 2013 року, чого в результаті не відбулося. За основу був узятий реальний випадок, що стався в Україні у 1934 році. Тоді близько двохсот кобзарів, під хибним приводом, були вивезені в ліс і розстріляні.

Після перегляду епічної драми франківські глядачі аплодували режисеру стоячи. В широкому прокаті стрічка з’явиться з 12 листопада, тож всі охочі вже незабаром зможуть її переглянути.

Довідково: Український Оскарівський комітет обрав фільм «Поводир» в 2015 році представляти Україну на премії «Оскар» у номінації «Фільм іноземною мовою».