В Івано-Франківську Вас знають, як активного учасника франківського Євромайдану. Ви були одним з ініціаторів наметового містечка та одним з його комендантів. Розкажіть, чому Ви вирішили долучитись до тих подій? І які тепер Ви зробили з тих подій висновки?

Коли почало створюватись наметове студмістечко в Івано-Франківську, ми туди з хлопцями прийшли, як звичайні українці. Комендантом тоді був Василь Попович, на нас із Ігорем Жовулею лягла робота по забезпеченню і охороні наметового студмістечка. Через день ходили на роботу. Але коли побачили, що вже складніша ситуація, коли потрібно було вже більш жорстко працювати, довелось приймати рішення одноосібно. Коли в Києві почались безпорядки, коли наших хлопців почали розстрілювати, наших людей почали вбивати, більшість хлопців було вже в Києві, менша кількість залишилась в Івано-Франківську. Але так само в нас було своє бачення стосовно того, що це місто повинно залишитись дуже тихим і спокійним.

В той момент нам потрібно було дуже радикально діяти. Те, що робилось попередньо владою було неприпустимим, та й загалом, теперішня вдала стає на ті ж граблі. Вони людей рахують за ніщо. Хоча основним джерелом влади є народ України. А вони всі є найманими працівниками, які отримують зарплату і обдирають простий, звичайний, працьовитий народ.

В той момент нам довелось взяти керівництво певних нюансів у свої руки. Ми вийшли силовим блоком. Тоді прийнялось рішення підстрахувати людей на вулиці Сахарова. Ми зупиняли людей, щоб вони не робили поганих вчинків, тощо.

В контексті подій на Сахарова в Івано-Франківську в час Революції…кажуть люди, що тоді зникло дуже багато зброї з будівель силових структур. Когось звинувачували, натякали і на Вас.

Коли я дізнався, що є «оружейка» і вхід до неї був розбитий збоку, фактично в там жодної зброї не було. Вони самі її витягнули, більшість зброї порозбирали. Так само з міського відділу вивезли зброю.

Я розумів, що є люди, які чітко виконують накази, а є неконтрольовані, які прийшли постояти, покричати. За це їм честь і хвала, що вони підтримали, але якщо б цим людям потрапила в нетверезому стані зброя, було би багато чого. А те, що натякали на мене, то мною персонально був привезений один «Калаш» і один «ПМ», і відданий відразу там на місці. В той самий вечір, коли я їх по дорозі в дітей забрав.

Через певний період часу мій брат також віддав «ПМ», який знайшовся збоку в дітей, в дворі. Тобто, їх викидали через вікна.

Всередині приміщення СБУ було дуже багато їхніх працівників. Вони переодягнулись і вийшли. А те, що Кміта зайшов з «Калашником»«передьорнув» затвор в Управлінні МВС і ледь не розстріляв людей, які стояли на вході, як це можна назвати…?

Але все-таки ми вистояли. Після того була ситуація у військовій частині, коли забирались спецзасоби, але ні зброю, ні боєприпаси ми звідти не забирали. Тому, що не можна давати людям зброю в руки.

Результат пошуку зображень за запитом "Франківськ Хімік"

В київських подіях 2013-14 рр. Ви брали участь?

В час першого Антимайдану ми стояли проти Антимайдану. Наші ВВ-шники забезпечували охорону сцени.

Потім довелось проводити роботу в Івано-Франківську. Адже, коли в Києві почались розстріли і стало відомо, що на Франківськ їдуть певні сили «Альфи», ми вже сиділи й чекали на них з різних боків злітно-посадкової смуги.

Перейдемо до системи правопорядку. Під час революції захопили ОДА, пам’ятаємо скільки часу в місті не було тоді ще міліції…

Міліція вийшла на патрулювання десь в березні місяці 2014 році, наші хлопці їздили разом з ними. Але порядок починається із самодисципліни.

Тоді більшість людей, які взяли на себе цю відповідальність, працювали на голому ентузіазмі. Адже, хотіли, щоб наша держава трохи змінилась. Хотіли показати, що в нашій державі можна навіть силами простих людей навести лад.

В нашому місті жодної ювелірної крамниці чи банку не було пограбовано в ті часи…

Але більшість людей, які були залучені в охороні громадського порядку в 2014 році зараз зневірились в цьому. Більшість після Революції виїхала за кордон, адже, їм потрібно годувати сім’ї.

Тобто, я вважаю, що це був початок кінця. Тому, що зараз ці однотурові вибори, пусті обіцянки, коли бізнеси в Росії, офшори на Мальдівах і де не хочеш. З цієї держави просто витягують всі соки…

Колись у нас був такий Дядя Толя, на Кавказі його називали «Сивий Дід». За старих часів Дядя Толя вчив нас, що ми повинні боротися за краще майбутнє наших дітей. А якщо не вийде для дітей, то для внуків.

Чи співпрацювала з Вами в 2014 році міліція?

До літа 2014-го року ми співпрацювали на рівні самооборони, далі вони взялись до роботи.

Тоді пішли призначення в квітні генералів. Пам’ятаємо БТР на Сахарова, щоб Піддубний не заїхав, який за два дні до смерті Сашка Білого (одного з керівників УНСО), сказав, що його потрібно було ще в зародку задушити. Через два дні Сашу розстріляли. Пробували запропонувати за нього гроші. Я почав сміятись, кажу: «Хлопці, або ви нерозумні, або ви вважаєте, що ми дуже дурні». І послав їх далеко і надовго. Я сказав, йому відкрито, що він не буде керівником. Потім вже прийшов Микола Семанишин, вони тоді співпрацювали досить плідно.

Результат пошуку зображень за запитом "Хімік БТР Франківськ"

Коли були революційні події в місті, міліція не заважала?

Ні, вони навпаки трохи раділи тому, що хтось та й щось робив. Вони отримували зарплату, а за них працювали ми.

Багатьох цікавить, яке Ви маєте відношення до міліції-поліції, бо Ви дуже часто оприлюднюєте у мережі пости, і люди думають, що у Вас є там якийсь власний інтерес.

Колись в старій міліції у мене була родина, але вона не бачила мене до того часу, поки я не зміг щось робити. Після того, вони пробували зі мною спілкуватись, але жодних нюансів нема. Це далека родина по батькові. Крім того, у нас була створена Громадська рада при МВС. Я входив туди і безпосередньо займався лінією корупції і зловживань. Тепер при обласній Нацполіції у нас нема Громадської ради, але є Всеукраїнська. Є певне спілкування з керівником Всеукраїнської Громадської ради при Міністерстві внутрішніх справ.

Чому з Вашого боку такий інтерес до нової патрульної поліції?

Коли вони почали працювати, їхня робота почалась з порушення. В той момент я зламав ногу, мене привезли на Юності, 23, і ми припаркувалисьна парковку з позначеним знаком «Інвалід». Так, як я був не за кермом, а збоку, моєму побратимові, колезі сказали, що він порушив Правила дорожнього руху. Тоді ми попросили їх прочитати той знак, але вони навіть цього не вміли не вміли.

І тоді ми прийшли до висновку, що тих хлопців на «взльот-посадці» навчили за три місяці тільки одного – писати постанови.

Потім на автобусній зупинці біля «Арсену» стояв знак «Автобусна зупинка» і вони склали 1278 постанов за два місяці на водіїв. Але та вулиця є прибудинковою територією торгового центру «Арсен». Тобто, на тій вулиці не може бути знаку«Автобусна зупинка».

Немає ні рішення сесії, нічого. Через два дні зняли знак, але 1278 постанов були написані на людей і люди поплатили штрафи. Тобто, вони правопорушення постійно робили, не звертали увагу на це. То як можна спілкуватись з людьми, які не хочуть вчитись? Там максимум 20% працівників навчаються і вдосконалюються.

У мене були неодноразові з ними сутички, я не заперечую. Тому, що вони використовують проблискові маячки без дозволів. Не виконують ті законні вимоги людей, які вони мають виконувати по Закону України «Про Національну поліцію України».

Вони часто зупиняють людей через свої видумані причини. Скажу на власному досвіді, на мене виписали постанову за неввімкнений поворот. Хоча, вони, навіть, не могли його побачити. Адже, вони їхали зліва, а був увімкнений правий поворот. Це я оскаржив і виграв у суді. Але після того, коли людина написала постанову, я написав в клопотанні: «Прошу розглянути справу, відкласти її розгляд у зв’язку зі статтею 268 КУПаП, що я не можу скористатись юридичною допомогою, тому, що мій адвокат знаходиться поза межами міста». Мені було сказано, що я це запізно написав. Вони не мають права складати постанови на місці. Вони повинні скласти протокол, а рішення повинні виносити на другий день. Вони ж виносять зразу на місці рішення, а це є грубим порушенням.

У мене є факти, що вони беруть хабарі, але я це не можу довести. Вони кричать, що водії їздять п’яні, а їхній працівник Чікачьов на «HyundaiSantaFe» розбив їхню «HyundaiSonata» (це було на Привокзальній). Коли мені про це стало відомо, я приїхав в чергову частину і спитав їх який транспортний засіб був розбитий і ким? Відповіді не було. Тобто, вони такі самі люди як і ми, тільки вони вдягли на себе форму і вважають, що вони захищені державою і законом. Але вони забули, що вони на роботі в народу України. Вони свої повноваження перевищують. Але люди бояться по це говорити, адже, більшість наших людей юридично несвідомі.

По ДТП на Івасюка. Перше, що я побачив це те, що деякі журналісти написали, що «BMW» виїхало на смугу зустрічного руху і врізалось в машину, яка їхала по своїй смузі, в якій їхали працівники патрульної служби. Коли я приїхав на місце, вияснилось, що це на 100% навпаки. Очевидці розповіли, що вони пролетіли майже на червоне світло перехрестя Івасюка – Миколайчука – Івана Павла ІІ. Коли вони, нібито, об’їжджали перешкоду, вони виїхали на смугу зустрічного руху і вдарились у «BMW», яке втікало від них аж в праву смугу. Одного з патрульних звільнили, трьом дали суворі догани. Їх відсторонили на час службового розслідування, але зараз вони працюють. Про це всі мовчать, але про інше – кричать.

По Ільницькому. Це про звинувачення, що я приїхав на допомогу полковнику, ніби, п’яному.  Не їхав до нього, я їхав до його сина Сашка. Сашу я знаю, як учасника бойових дій в Іраку. Він підполковник, кандидат юридичних наук. Я приїхав, але мене показали частково. І мене звинуватили, що я приїхав захищати старшого, хоча тільки захищав молодшого, щоб йому не крутили руки.

Ви один з перших в Івано-Франківську, хто заговорив про «захист від патрульних». Що це означає? Те, що до Михайла Бойчука можуть звертатись люди в разі, на їхню думку, протиправних дій з боку патрульних?

Була така ситуація, що через знайомих люди знайшли мій номер телефону і попросили приїхати. Я приїхав, людина частково була винна, а частково – ні. Тому, що ситуація була двоякою. На рівнозначному перехресті водій був перешкодою справа для патрульних. Але патрульні їхали на синіх проблискових маячках. Вони виконують це по, на мою думку, злочинному наказу Хатії Деканоїдзе. По документах тоді вже було створено УПП – Управління патрульної поліції. А всі документи записані на Державтоінспекцію. Тобто, зміна юридичної назви тягне за собою скасування всіх документів, які передають ці дозволи. Як це вийшло, вони вже поміняли авто на київські номери, тобто, на систему номерних знаків з 1, а не з 09. На франківських написано серія 0907…

Тобто, два з трьох основних пунктів були порушені. Вони одразу почали пояснювати і звинувачувати водія, що він не надав їм перевагу у русі, хоча він був правий згідно ПДР. Адже, перехрестя рівнозначне, ширина доріг збігається з двох сторін. І вони (патрульні) зобов’язані були йому надати перевагу у русі. Але вони наполягали на тому, що мають пріоритет. Я просив надати документи на проблискові маячки…

Після того, ще було кілька ДТП з патрульними, коли вони заїхали в невідому мені людину на перехресті вулиць Бельведерська – Пилипа Орлика – Новгородська. І ще тоді я побачив, що постанову на патрульну машину складають по ксерокопіях на цивілку і на техпаспорт. Тому, що в той момент їм, навіть, не надавали оригінали документів на руки. Тобто, будь-якого водія, який має на руках ксерокопії документів покарають, а їм можна. Знову зловживання.

Результат пошуку зображень за запитом "Хімік Франківськ Бойчук"

Кажуть, що Міша«Хімік» захищає п’яних від патрульних. Це так?

Така думка створена «селфіками». Неодноразово мене видзвонювали люди – я приїжджав. Якщо людина права, і не відчуває за собою вини, і якщо знаходиться в тверезому стані – я готовий буду виїхати навіть серед ночі на допомогу. Якщо людина вважає, що працівники поліції перевищили свої повноваження. Але бажано, щоб був запис. Далі допоможу, підкажу.

Все-таки, попри здавалося б європейську реформу, дуже багато нарікань на нову патрульну поліцію. Особливо багато роликів в Інтернеті в яких розповідають про те, що патрульні карають громадян згідно зі своїми амбіціями, особистими переконаннями, без доказової бази, порушуючи правовий принцип презумпції невинуватості. І цим вони стають подібними на стару систему – ДАІ. Коли людина наперед визнається винною, коли людина нічого не може довести, бо патрульний так вважає по особистому переконанню. Але ж, на набір в патрульну поліцію приходять молоді, незаангажовані люди. Невже ці хлопці та дівчата так змінюються в процесі роботи?

З мого власного досвіду: якщо людина крутиться в певних колах – вона все одно стає на ту стежку, якою йдуть всі. Виходить, що їх вчили, нібито, за американською системою. Тут хочуть створити поліцейську державу. Тобто, «поліцай» сказав – ти повинен підкоритись. Але ми ще не доросли до того ступеня, щоб ті ж самі поліцейські неупереджено, грамотно аналізували ситуації.

Явний приклад – це коли я поміняв номерні знаки на транспортному засобі, тому що здійснив заміну мотора. Мене зупинили на другий день і спитали, чому я самовільно поміняв номерні знаки. Я відповів, що я не Дмитро Міхалець, який собі оперативні знаки 6912 вішає. Я в межах чинного законодавства все зробив. Тоді засумнівались в моїй цивілці й пригрозили мені 185 статтею. Проте, все було в порядку…

Пов’язане зображення

В чому проблема системи патрульної поліції? Адже, підвищення довіри населення до поліції є однією із ключових цілей проведення реформи (ЗУ Про Нацполіцію: Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції). Що повинна зробити держава для того, щоб їм довіряли?

Вони повинні дружити зі своєю роботою. Мені дуже подобається грузинська система роботи поліцейських. В них дуже жорстка система відбору. Поліцай має мати не менше 185 см зросту. На той час, коли я спостерігав, у них зарплата була 1100-1200 доларів. Це при тому, що їхніх ларі, на той момент, коштував 2 долари. В них повний соціальний пакет. В них квартира в лізинг, авто – теж. Тільки якщо цього поліцейського ловлять на хабарі чи перевищенні службових повноважень, – його звільняють. Але основне, що йому, його дітям та внукам забороняється працювати в державних структурах. Є французька система, вона інша. Коли я був у Франції, ми відпочивали, я сідав за кермо, вмикав аварійку і на малій швидкості під’їжджав до першого патрульного, звертався з проханням допомогти мені доїхати додому, тому, що я трохи випив. Вони викликали іншого патрульного, довозили мене додому. Тобто, я сидів на задньому сидінні свого авто, патрульний – за кермом, інший – позаду нього. Вони завозили моє авто на парковку, в мене забирали техпаспорт і ключі, і я йшов додому. А на другий день приходив до них, дмухав у тестер, якщо 0,2 проміле, вони повертають документи. Вони ще дякували за те, що я в нетверезому стані звернувся до них, що я не натворив біди.

Підсумовуючи, що скажете нашим читачам?

У мене прохання до всіх: не вірте сліпо нашим поліцаям. Тому, що вони білі й пухнасті, але коли буде дана команда йти на людей, вони підуть, не задумуючись.

Явний приклад – це нещодавня сесія обласної ради, коли вони намагались силовими методами діяти проти нас. Хлопці з якими я також разом відстоював дитячу спортивну школу, так званий стадіон яму, стояли за те, щоб були проведені громадські слухання…А вони діяли силою…