Та відчувши шалений опір, як місцевих мешканців, так і громадських природозахисних організацій, в ПАТ “Укргідроенерго” вирішили звести шість ГЕС на річці Дністер.

Екологи не раз зауважували, що ефект впливу на систему водних артерій Карпат внаслідок будівництва 500 запланованих міні-ГЕС ніким не враховувався. Окрім, звичайно,самих екологів. Фахівці мають на увазі ерозію та зсуви ґрунту, часткове пересихання або зміління річки,  загибель рідкісних видів рослин та риб, внаслідок втручання в екосистему та механічних перешкод для міграц ії. Також велись розмови про негативні наслідки для людей. Про гірський сплавний туризм можна було забути, як і про на господарську діяльність внаслідок вилучення частини долини річок. Міні-гес планували збудувати навіть на заповідних територіях, використовуючи застарілі технології, без планування, стратегічних оцінок, без наукових досліджень та без оцінок впливу на весь річковий басейн.

Але, отримавши откоша в Карпатах, ігноруючи заборону зведення ГЕС, від Івано-Франківської та Тернопільських обласних рад, ПАТ “Укргідроенерго” оголосило тендер на підготовку техніко-економічного обґрунтування для будівництва каскаду гідроелектростанцій на Верхньому Дністрі.

Обговорення проблеми

В 2015 році у приміщенні малої сесійної зали Львівської обласної ради відбувся круглий стіл «Мала гідроенергетика: енергонезалежність чи знищення довкілля?», організований МБО «Екологія-Право-Людина» та Всесвітнім фондом дикої природи (WWF). На заході представниця США чітко зазначила, що в її країні на даний час віддають перевагу альтернативним джерелам – сонячній та вітровій енергетиці. Натомість держава виділяє значні кошти на поступову ліквідацію на річках міні-гес. За висновками американських науковців, задля відновлення природного стану, який був на річках до будівництва ГЕС, після їх ліквідації потрібно мінімум два роки.

Результат пошуку зображень за запитом "Дністер каньйон"

Науковий погляд

Як бачимо, якщо в інших країнах відмовляються від будівництва ГЕС, визнавши їхню неефективність, в Україні, ігноруючи чужий досвід, продовжують просувати цю ідею. Як завжди будувати збираються без наукових досліджень, без висновків експертів, без обговорення з громадськістю.

Український науковець, професор Івано-Франківського національного технічного університету нафти та газу, доктор геолого-мінералогічних наук, академік Академії екологічних наук України, внесений до списку тисячі найвидатніших науковців світу Американського біографічного інституту Олег Адаменко зазначає, що ВР прийняла закон «Про стратегічно-екологічну оцінку», який вимагає, перш, ніж приступати до подібних проектів, провести процедуру оцінювання всіх ризиків, які можуть виникнути при втіленні того, чи іншого проекту – економічнихі, екологічних, соціальних. Щодо будівницва ГЕС на Дністрі, то цього зроблено не було, отже втілення проекту відбувається з порушенням законодавства.

«Шість гідрооелектростанцій на Дністрі – це велика небезпека для природи і для людей. Ми, екологи, категорично проти. По кількох причинах. По-перше – там вже створені національні парки, тож їх потрібно надалі розвивати. По-друге – це не зніме небезпеку повеней. По-третє – громади сіл, котрі розташовані в Дністровському каньйоні категорично проти будь-якого технічного перетворення Дністра. По-четверте – створювати ставки зі стоячою водою в Дністровському каньйоні, затоплюючипрекрасні ландшафти, які неохідні не лише для здоров’я, рекреацій, туризму, але є також невід’ємною складовою життєзабезпечення населення цього чудового краю неприпустимо. Не можна викидати зараз на вітер 150 млн. гривень, які планує витратити на проектування цих шести ГЕС «Укргідроенерго». Краще ці гроші спрямувати на збереження унікальних ландшафтів Дністровського каньйону та інших природоохоронних територій цього краю. Тим більше, що та електроенергія, яка буде отримана в результаті реалізації цього проекту, зовсім не вирішує питання незалежного енергозабезпечення нашої держави. У нас є достатньо інших альтернативних джерел, які потрібно інтенсивно розвивати. Це – вітрова, сонячна енергії, це – переробка сміття і так далі, і так далі. Словом, повторюю, екологи Івано-Франківщини категорично проти цього проекту», – вважаєакадемік Олег Адаменко.

Результат пошуку зображень за запитом "ГЕС Дністер"

Науковці стверджують, що коли будується електростанція, представники бізнесу поводяться так, ніби ми живемо останні два дні. В гонитві за прибутком нехтуються норми законодавства та моралі. В період маловоддя ділки не забезпечують водою рибоходи. Отже тілом ріки не може просуватися риба та інші живі організми. До кінця не вивчено всі негативні наслідки до яких може привести така «господарська» діяльність. За інформацією заступника директора Галицького національного парку Володимира Бучка, п’ять-шість видів риб вже втрачені для Дністра внаслідок роботи лише однієї ГЕС, яка діє на ріці.

Зважений підхід чи варварство?

Про необхідність зваженого підходу, базованого на наукових дослідженнях говорить і начальник відділу економіки природоохоронної діяльності, екологічного моніторингу, зв`язків з громадськістю та засобами масової інформації ІФОДА Петро Кульба:

«Позиція екологічної служби(починаючи з держуправління) і позиція івано-франківської обласної ради (з того часу, як створювався Дністровський ландшафтний парк і дотепер) залишається незмінною. Якщо створюється заповідна територія, то у випадку, коли вона піддається якимось стороннім впливам (а будівництво ГЕС – це такі впливи), це повинно сприйматися як негативний фактор.Підтоплення, яке неминуче буде при будівництві ГЕС, якраз і можна назвати таким негативним фактором, адже науковці, котрі давали своє заключення, щодо створення Дністровського ландшафтного парку, зазначили, що 200 м прибережної смуги є цінними територіями. Тому необхідно провести наукові дослідження, щодо доцільності затоплення цих територій та врахувати негативні наслідки, які, безперечно, будуть. Втім, чіткої інформації про те, які території будуть затоплюватись, скільки їх буде затоплено, на яку висоту – немає. Цілком може статися, що коли будуть затоплені ці території, то буде затоплено й великі поклади корисних копалин. Городенківський район і частина Тлумацького району багаті на корисні копалини, геологічні поклади яких якраз і знаходяться в районі Дністровського каньйону. Там залягають дуже цінні (я б сказав – унікальні) пісковики. Також в цій смузі є родовища вапняків, а такі родовища характерні різними пустотами. Тому є небезпека, що при затопленні, коли підніметься рівень води, ці карсти (пустоти) можуть непередбачувано себе повести. Певна кількість води може увійти в ті карсти й невідомо де вийти. Ну, і зрештою, таке питання, як Калуський гірничо-промисловий регіон. Це найбільша екологічна біда Прикарпаття. Колись було прийняте помилкове рішення добувати калійну сіль відкритим способом. Таким чином утворилася велика «посудина» Домбровський кар’єр, який поступово заповнився розсолами, котрі через карстові пустоти попадають до ріки Сівки, яка є притокою Дністра. І не вирівши цих старих проблем, ми, будуючи каскад ГЕС на Дністрі, створюємо собі нові. Не можна не згадати й про те, що ми вже й так створили ряд проблем для інших країн. Наприклад для Молдови Дністер є джерелом постачання питної води.

Але найголовнішим в цьому питанні має бути все ж дотримання законодавства. Адже йдеться про будівництво на території природно-заповідного фонду – це перше питання. Друге питання – проведення громадських слухань, бо на тій території живуть люди й вони мають право сказати своє слово. Обов’язково потрібно вислухати населення й прийняти такерішення, котре б мало влаштувати всіх мешканців територій, які мали б підтопитися. І третє, але найголовніше – потрібно вислухати науковців. На основі їхніх заключень створювався Дністровський ландшафтний парк, вони визначили цю двохсотметрову зону найбільш важливою для створення ландшафтного парку.Тепер вони б мали вивчити питання впливів на цю територію, які спричинить будівництво ГЕС і винести висновок, чи може після будівництва такий парк існувати взагалі, чи його потрібно ліквідовувати. Ну і геологи, безперечно мають сказати своє слово. Без вирішення всіх окреслених питань, говорити про будівництво ГЕС на Дністрі передчасно».

Результат пошуку зображень за запитом "ГЕС Дністер"

В необхідності проведення геологічних досліджень переконаний і доцент кафедри екології ІФНТУНГ, кандидат геологічних наук Денис Зорін:

«Оскільки я займаюсь сполученими системами, то в даному випадку, я вважаю, потрібно прорахувати кількість води, куди і як вона піде… Дністровський каньйон унікальна природна пам’ятка і створити там п’ять-шість ставків – це вже нашкодити. Поставивши там шість дам, ми будемо мати вже не Дністер – перед дамбою буде багато води, за дамбою мало, з наступними дамбами те саме. Для того, щоб будувати щось в такій складній екологічній системі, якою є Дністер, треба провести дуже потужне наукове дослідження. Хоча б для однієї запланованої ГЕС. Потрібно провести виміри, розрахунки, врахувати зміни русла. Навітьбез усяких ГЕС русло Дністра змінюється, часом до 30 метрів. Тому, підкреслюю, без глибоких наукових досліджень (екологічних, геологічних) зводити каскад ГЕС на Дністрі не можна, бо невідомі наслідки такого будівництва».

Що втратять західні області України від будівництва ГЕС

Український уряд все ж планує збудувати не течії Дністра шість гідроелектростанцій. Верхня гребля буде встановлена біля села Вістря Монастириського району – саме там, де починається Дністровський каньйон. Нижня гребля – це також територія Тернопільської області. Загалом, цей проект зачепить три області – Тернопільську, Івано-Франківську та Чернівецьку.

Наскільки боляче зачепить, говорить депутат Тлумацької районної ради Дмитро Романишин:

«Якщо врахувати, що під час повені 2008 року затопило 80 гектарів земель і плавало 20% села Нижнів, то можна собі уявити, що буде коли збудують дамбу. Деякі люди, які живуть вздовж Дністра вже  приватизують все що можна, сподіваючись на компенсації. Якщо ці шість ГЕС збудують, то вода підніметься в будь-якому випадку. Для тих людей, які проживають на території сіл Петрилів, Золота Липа, Кутище, Долина досить буде плачевне становище. Це людський фактор, а з екологічної точки зору буде знищено значну частину Дністровського каньойну. Та й археологічні втрати неминучі, адже там є відкладення рештків тварин та рослин ще з часів мезозою. Історично-археологічні місця – дохристиянське городище, курган… Все це затопиться. Також відпаде туризм, відпаде нормальний відпочинок. Натомість нам кажуть, що буде дешева електроенергія. Тут виникає питання – для кого вона буде дешева? Тимчасова комісія районної ради сьогодні (22 лютого – ред.) засідала і вирішила не підтримувати будівництво ГЕС та прийняла рішення звернутися до райдержадміністрації, до облдержадміністрації щодо заборони і несприяння будівництву ГЕС на річці Дністер».

Надумана проблема чи реальна загроза?

Спілкуючись з селянами-протестувальниками всі представники офіційної влади відхрещуються від ГЕСів та можливих затоплень. Акцентують також на політичних спекуляціях.

Однак, за інформацією ЗМІ, 13 липня 2016 року програма будівництва шести ГЕС на річці Дністердійсно була висунута на голосування урядом «з голосу», без погодження з жодним науковим закладом,з жодною державною структурою. Також було проігноровано погодження з молдовською стороною, як це передбачено міжнародним законодавством, адже Дністер – транскордонна річка.

З огляду на те, що весь процес відбувається непрозоро, мешканці сіл непроінформовані, немає нічого дивного в тому, що ширяться панічні чутки, мовляв, будуть виселятися цілі села, відбиратися будинки за чисто символічні компенсації. Оскільки громадяни України вже переконалися, як уряд «дбає» за людей, то в поширенні панічних чуток немає нічого дивного.

Втім, чи йдеться лише про чутки? Експерти переконані, таке втручання в екосистему річки Дністер, як будівництво ГЕС, зумовить затоплення більше 10 сіл Тернопільської та Івано-Франківської області. Людей доведеться виселити, а населені пункти опиняться під водою. Дністер буде зруйновано. Навколишні території будуть підтоплені. Україна втратить одне з семи чудес – Дністровський каньйон.

Вихід є

Що потрібно для того, щоб скасувати будівництво, яке за своїми наслідками можна прирівняти до екологічної катастрофи? Варто об’єднуватись для активних дій для захисту Дністра. Мобілізуватись необхідно обласним радам, громадським активістам, екологам і місцевому населенню. Треба змусити чиновників зважати на думку людей та відмовитися від ідеї будівництва ГЕС на Дністрі.