Відрадно, що перемогу в шоу виборола прикарпатська громада – Печеніжинська ОТГ, пишуть Версії з посиланням на Фіртку.

– Як виникла ідея взяти участь у такому проекті?

Першим кроком було те, що наша об’єднана громада бере участь у програмі DOBRE (це 5-річна програма, спрямована на посилення місцевого самоврядування та створення кращих умов для розвитку ОТГ), яка була анонсована нашим прем’єром в Українському домі.

В першому етапі зі 159 громад було відібрано 25, а потім ще стільки ж. Потім Уряд Сполучених Штатів, за підтримки цієї програми, проводив у Києві захід, куди нас, разом зі ще 49 громадами запросили. Саме там був анонсований проект каналу 1+1 “Громада на мільйон”.

В той момент у мене і з’явилася ідея, що зараз, при існуючій конкуренції серед ОТГ, було б добре взяти участь у такому проекті. Першим реальним кастингом, можна так сказати, був флешмоб, який організувала наша громада. Ним ми показали, що достойні брати участь в такому телепроекті.

– Танцювальний флешмоб Печеніжинської громади, ще до виходу передачі в ефір, наробив чимало галасу. Масове виконання українського народного чоловічого танцю аркан сподобалося усім…

Були в мене на початку деякі побоювання, що громада не зможе згуртуватися і організувати такий флешмоб, бо завдання ставилися досить чітко і виконати їх слід було в короткі терміни. Часу на підготовку в нас було дві доби. Проте, нам все вдалося і саме тоді я переконався, що ми можемо багато.

– Яке із завдань на проекті було найважчим?

Я думаю, що перше завдання було найважчим. До того моменту я не міг оцінити сили своєї громади, її згуртованість і вміння в короткі терміни виконувати важливі завдання. А ще, потрібно було з громадою і придумувати разом, що і як ми будемо робити.

– Велика у вас громада?

Печеніжинська ОТГ складається із 9 населених пунктів. Її населення близько 17,5 тисяч мешканців. І головний мій задум був в тому, щоб залучити усі населені пункти.

– Чому перед фіналом ви змінили свій бізнес-план?

На той момент, коли на початку проекту я презентував свій бізнес-план, – вироблення закордонних паспортів у своєму ЦНАП, в мене другим, запасним так сказати бізнес-планом, якраз і був “ягідний”. І я, можливо, його на першій програмі притримав. Він був більше бізнесовим, а я презентував соціальний проект, який міг фінансуватися за рахунок різних програм і який хотіла громада. На той момент інвестор не побачив її цікавою. Я навіть думав припинити участь у проекті.

– Коли повірили, що зможете перемогти?

Якраз після того, коли ми презентували масове виконання аркану. Ми показали те, що живе і, що є природнім для нашого краю. Коли я побачив, що звідусіль ідуть люди, щоб доєднатися, жваво обговорюють, щось пропонують…

На той момент, до виходу передачі в ефір, не можна було оприлюднювати інформацію про флешмоб. Але люди закидали відео і фото, ділилися ними. 20 тисяч, потім 40 тисяч, потім 100 тисяч переглядів. Це мене вразило і вселило віру, а чому би нам і не перемогти. Цей унікальний культурний поштовх мене надихнув. А ще  більше я переконався у власних силах після того, як ми зробили гуцульське весілля.

– Дійсно, весілля було дуже ефектним.

Так, але шкода, дуже мало “втиснулося” в рамки ефіру. Назнімали хлопці багато. Наше гуцульське весілля має ефект яскраво вираженого українства, нашої неповторності і гордості.

– Скільки часу тривали зйомки проекту?

Десь близько двох місяців. Точно не пригадаю, адже все відбувалося дуже швидко. Поки нам ставили завдання і ми думали, як його виконати, знімальна група вже була в дорозі. Було важко, але ми робили все, що від нас було потрібно. Я дуже хотів, щоб моя громада побачила себе на екрані в якнайкращому світлі.

– Якісь цікавинки зі зйомок пригадаєте?

Ой, та їх було дуже багато. Всі навіть і не згадаєш. Був один доволі кумедний момент, коли мені потрібно було їхати у відрядження до Польщі. А ми мали десь до пізньої ночі писати синхрони. Коли я сказав знімальній групі, що маю поїхати, вони перелякались і дуже просили не їхати, щоб не вибитись з графіку. Довелося залишитись, щоб хлопці не переживали (сміється, – авт.). Я їх ледве заспокоїв.

– Коли можна буде побачити плоди вашої перемоги? Бізнес-план вже працює?

Ну, по-перше, використання коштів буде прозорим. Ми, як влада, розробимо механізм реалізації даних коштів за участі нашого сільськогосподарського кооперативу. Головним розпорядником коштів будуть самі люди. Голова кооперативу відповідатиме за них. Ця сума буде поділена на три етапи і після кожного етапу буде проводитись аудит. Це все буде під прицілом усієї України.

– Ваш проект більше соціальний, чи бізнесовий?

Звичайно, люди думають, що ми будемо десь дорогу ремонтувати, чи школу. А це, власне, бізнесовий план, який в кінцевому результаті має принести робочі місця та створення додаткової вартості реалізації продуктів ягідництва. Не може бути ремонтів доріг чи шкіл, без платників податків.

– Чи вистачить громаді одного мільйона гривень на його реалізацію?

Звичайно, що ця сума є невеликою, особливо коли поділити на 30. Але ми вдячні і за неї. Вона допоможе нам стартувати, створити робочі місця. До того ж, є багато державних програм, завдяки яким можна покрити до 70% видатків.

Суть проекту в тому, щоб люди, котрі мають якусь присадибну ділянку, могли заробити кошти. Не важливо, чи це молодь, чи люди старшого віку.

Якщо порахувати, що на одному гектарі землі можна потенційно виростити від 8 до 12 тонн малини, а середня вартість кілограма малини 9-20 гривень, то можна заробити до 250 тисяч. Вкласти в цей гектар потрібно буде 30-50 тисяч. Жодна сільськогосподарська культура не несе таку потенційну привабливість, як малина. До того ж, люди матимуть зайнятість майже цілий рік. За винятком січня місяця.

– Проблеми з реалізацією не завадять?

В тому і задум. Малина – це продукт, який швидко псується. Якщо ми створимо умови для глибокої заморозки крупних партій, то жодних проблем не буде. Тоді великі підприємства зможуть закупляти в нас 100 тонн продукту і більше, адже так буде вигідно і нам, і їм. Бізнес буде рентабельний.

– За вашими словами, під ногами у селян практично золоті поклади?

Так і є. Чому наші люди мають їхати десь до Польщі на трускавки, якщо, перебуваючи вдома і, навіть працюючи на основній роботі, можуть мати непоганий заробіток. Головне все робити разом, громадою. І тоді ми перетворимо свій край у писанковий і нікуди не потрібно буде їздити і ні до кого прихилятися. Ягідництво – потенційно найсильніший аспект розвитку нашого регіону.

– Вас нещодавно обрали головою “Агенції розвитку об’єднаних громад Прикарпаття”. Розкажіть про неї детальніше…

АРОГП дасть дуже багато, адже тільки разом очільники ОТГ можуть вирішувати багато завдань. Особливо, з допомогою Івано-Франківського центру розвитку місцевого самоврядування, де зібрані спеціалісти високого класу. Вони, на мою думку, є координаторами та рушійною силою децентралізації на Прикарпатті. Ми завжди можемо звернутися за порадою чи допомогою. Я не уявляю розвиток ОТГ на Прикарпатті без такого центру.

– Плани на майбутнє. Можливо, ми побачимо вашу громаду в черговому шоу?

Планів багато. Всі вони амбіційні, але озвучувати їх я не буду. Спершу доведемо до логічного завершення бізнес-план із сільськогосподарським кооперативом.

розмовляв Ростислав Ковтун