Чим займається ГО «Асамблея реформ та розвитку»?

Потрібно зазначити, що «Івано-Франківська громадська обласна рада» – це такий осередок, від якого пішли ідеї створення різноманітних громадських організацій. В тому числі й ГО «Асамблея реформ та розвитку».

В чому мета створення таких організації?

Мета проста. Такі організації більше зосереджуються на таких, якщо можна так сказати, точкових завданнях. Наразі,  «Асамблея…» займається реформами, зокрема й реформою децентралізації. Ми відвідуємо різні тренінги, семінари, тощо. Наприклад, відстежуємо (вже два роки) як відбувається децентралізація, як створюються об’єднані територіальні громади (ОТГ), досліджуємо питання, цікавимося в людей, як вони з утворених громад, як вони сприймають такі зміни. Проводимо різноманітні акції.

Що за акції?

Це, так звані глобальні цілі сталого розвитку: Ні бідності; Ні голоду; Гарне здоров’я; Якісна освіта; Гендерна рівність; Чиста вода та належні санітарні умови; Відновлювальна енергія; Гідна праця та економічне зростання; Інновації та інфраструктура; зменшення нерівності; Сталий розвиток міст та спільнот; Відповідальне споживання; Боротьба зі зміною клімату; Збереження морських екосистем; Збереження екосистем суші; Мир та справедливість; партнерство заради стійкого розвитку.

Що вже вдалося втілити?

Ми робимо все це, звичайно ж, не самі, а спільно з різними організаціями. Тут можна згадати акцію «Подарунки дітям сиротам». Найбільше пишаюся такими проектами:

 «Іпотерапія» – оздоровче катання на конях для дітей хворих на ДЦП. Це робиться в Павлівці, де німець Матіас має свою конюшню (кінно-спортивний клуб “Wesendorf”). Ми з клубом співпрацюємо, на безоплатній основі привозимо туди діток. Все це відбувається під доглядом медиків.

«Молоді серця» – де люди за 50-ть, але молоді душею, можуть забути , про дату в паспорті та перенестися в свою молодість.

«Вчимося разом» – де діти, позбавлені батьківської опіки, мають можливість вивчати англійську мову безкоштовно.

Справ дійсно багато. Але ж Ігор Ружанський не одразу став заступником в ГО «Івано-Франківська громадська обласна рада». Як ви долучилися до громадської роботи?

«Івано-Франківська громадська обласна рада» існує з 2008 року. Я, на жаль, не від самого початку в ній, але я спостерігав за її діяльністю ще будучи студентом. До ради входило багато моїх знайомих та друзів. Як я сам потрапив до ради? Я за освітою дизайнер і мене якось запросили допомогти намалювати один проект. А потім я почав відвідувати збори, почав пропонувати свої ідеї, до яких почали прислуховуватись… І таким чином я став спочатку керівником відділу культури, а далі й замісником голови.

А що з дизайном?

Дуже рідко тепер малюю (лише коли муза набіжить). Більше займаюся громадською роботою.

До того, як потрапив в громадську обласну раду, було бажання займатися політикою (бо це вже, по суті, є політика)?

Я, взагалі, завжди був активним в громадському житті, навіть коли не був учасником жодної громадської організації та працював на різних роботах…

А подальше життя пов’язуєте з політикою?

Так.

І як ви бачите рух в українській політиці? Адже в державі така стала система, коли десятиліттями одна й та ж група людей тасує політичні карти й комусь новому сісти за цей стіл практично неможливо… Кому це вдається, то його швидко адаптують під систему. Чи є надія, що молодим політикам вдасться, врешті решт, зламати цю систему, прорвати цю греблю?

Є сподівання, є надія, є віра в це. Навіть те, що я йду зараз кандидатом від свого округу в Павлівці на вибори в депутати Ямницької ОТГ, які відбудуться 29 жовтня, де я наймолодший кандидат (в мене чотири опоненти) вже щось та говорить… До того йду я не сам. Вже є сформована молода команда, ми знаємо як працювати, ми багато вже чого зробили.

Про децентралізацію (й створення ОТГ) є різні думки. Деякі села опираються вступу. А з вашої точки зору – це позитивна реформа? І, якщо так, то в чому позитив?

Я вважаю, що децентралізація беззаперечно позитивна реформа. Ми зустрічалися з представниками вже діючих ОТГ і бачили, як там все працює, як змінюється. І можемо стверджувати, що села розвиваються, бюджет збільшується.

Наша головна мета – залучення в село інвестиції. У державах ЄС популярною та актуальною є тенденція запровадження так званих тематичних сіл. Відправні точки можуть бути різними. Це і історія села, і традиційні захоплення його мешканців, збереження самобутності тощо. Важливо знайти ідею, яка зацікавить потенційних клієнтів, буде привабливою для них, спонукатиме відвідати село, а, можливо, і інвестувати в його розвиток. Першим кроком на шляху реалізації таких амбітних планів є створення і формування візитівки села ( інтернет-сайту), який буде підґрунтям для подальшої роботи. Капітали місцевої економіки Розмірковуючи по-новому про місцеву економіку, слід звертати увагу на розмаїття її ресурсів, які прийнято також називати капіталами. Вони існують в тісному зв’язку один з одним. Тут, для простоти викладу, опишемо їх окремо: Фізичний капітал – будівлі, дороги, машини та обладнання, каналізація, електрика, газ, телефон тощо. Фінансовий капітал – фінансові ресурси, облігації, акції. Природний капітал – якість клімату, рельєф місцевості, краса краєвиду, якість ґрунтів, біорозмаїття, чистота навколишнього середовища. Культуральний капітал (також відомий як культурна спадщина) – включає в себе те, що ми успадкували від попередніх поколінь у вигляді історичних будівель, парків, доріг, устаткування, приладів та одягу. Він містить також всі форми художньої творчості, а також вірування і звичаї. Культурна спадщина це, безумовно, і ті історичні події, які відбувалися в регіоні. Соціальний капітал базується на співпраці людей та їх довірі один до одного. Там, де існує багато організацій, де люди збираються у групи, щоб працювати разом та довіряють один одному, соціальний капітал зростає. Людський капітал – це люди. Чим вони здоровіші, талановитіші, багатші, освіченіші та найбільш культурі, тим цей капітал більше. Інформаційний капітал – це засоби інформації, доступні місцевій громаді та такі, що вона сама створює. Інформаційний капітал – це також знання де, при необхідності, можна здобути інформацію в поєднанні із вмінням добратися до неї. У новітній економіці все більшого значення набуває обмін інформацією, збереження та розвиток людського, соціального та культурного капіталу.

Скільки сіл увійде в Ямницьку ОТГ?

Чотири – Ямниця, Павлівка, Сілець та Тязів.  Павлівка, як рекреаційна зона, Ямниця, більш промислова, за рахунок цементно-шиферного комбінату…

Як люди ставляться до створення ОТГ?

Наразі вже пройдено всі етапи – були громадські слухання, були різні обговорення… Головною метою було донести до людей ідею та подолати скепсис, бо, наприклад, в Ямниці досі в деяких людей існує думка, що в них відберуть частину грошей з бюджету села, хоча насправді – це не так, бо бюджет, навпаки, буде збільшуватися.

Буде розвиватися і фельдшерська служба, буде створена і швидка допомога, і пожежна частина.

Кажуть, що школи закривати будуть?

Ми проводили опитування – дійсно, є в людей така думка, хоча і це не так. Можливо в селах, де небагато учнів будуть діяти школи з дев’ятирічним терміном навчання, але повністю школи закриватися не будуть. Але про це рано говорити. Спочатку треба виграти вибори, а потім сідати й писати стратегічний план розвитку.

Чи допоможе така система управління громадами впоратися з такою (чи не основною) бідою держави, як корупція? Адже не секрет, що сільські голови часто поводять себе як удільні князьки, приторговуючи лісом, земелькою повз бюджет села?

Якраз для того і створюються громадські ради, для того й об’єднуються громадські організації, щоб контролювати різні процеси. Була така ініціатива, щоб зробити так, щоб в тій же Павлівці все відбувалося відкрито й прозоро. І нам це вдалося, я вважаю.

Тоді поговоримо про Громадську раду при Івано-Франківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства. Всі ми знаємо про проблему з незаконною вирубкою лісів, про браконьєрство (часто наче й узаконене, бо видаються ліцензії на відстріл червонокнижних тварин). Чи може громадська рада повпливати на ці речі?

Якраз у нас при лісовому управлінні громадську раду слухають і вона якраз найбільш дієва зараз. Насправді робиться дуже багато. Підтримує нашу діяльність й новий начальник управління Руслан Осташук. Створена рейдово-оглядова група «Оса», котра має право (разом з поліцією) спиняти транспортні засоби з деревиною, встановлюється відеонагляд за проблемними точками, скоро буде працювати приймальня громадської ради при управлінні, куди можна буде просигналізувати про факти незаконної вирубки.

Також ми, спільно зі студентами, виїжджаємо на посадку молодих дерев…

Студенти активно беруть участь в роботі громадської ради?

Достатньо активно. У нас є група студентів, яка завжди з охотою відгукуються на наші запрошення й беруть участь в наших акціях, як волонтери.

То що, можемо робити висновок, що за молоддю майбутнє?

Тільки так. Головне не зупинятися на досягнутому, а продовжувати створювати та реалізовувати нові проекти на основі нових ідей.