Зона екологічного лиха

Калуш неодноразово опинявся на критичній екологічній межі. Причина тому – “хімія”. Скриньку Пандори почав заповнювати в 70-их роках минулого століття Калуський хіміко-металургійний комбінат, який згодом став державним концерном «Оріана». Свого часу це було найпотужніше підприємство хімічної промисловості у Європі, пишуть Версії.

Картинки по запросу оріана калуш

Коли зупинилися основні заводи концерну «Оріана», скриньку Пандори почали відкривати. І калушани наче опинились в епіцентрі вулкану, чекаючи біди щомиті. Домбровський кар’єр та хвостосховища, солевідвали, шламонакопичувач, калійні рудники, хімічний полігон токсичних відходів  … І це ще не весь перелік потенційних “бомб уповільненої дії”.

В 2010 році Калуш і кілька навколишніх сіл президентським указом оголошені зоною надзвичайної екологічної ситуації. Правда тільки на 90 днів. Але цього було достатньо, щоб у місто полилися “екологічні” мільйони з бюджету.

За сім років ситуація дещо покращилась (на папері).

Влітку 2017 року у місті відновив свою роботу “Карпатнафтохім” – господарський комплекс з виробництва нафтохімічної та хімічної продукції. Єдиний в Україні виробник етилену, пропілену, бензолу, фракції С9, поліетилену, а також каустичної соди і полівінілхлориду суспензійного.

Та чи подбало потужне хімічне підприємство про екологічну безпеку калушан?

 

Невдалий старт

В лютому 2017 “Карпатнафтохім” змінив власника – російський “Лукойл” виставив на продаж контрольний пакет акцій підприємства.

Після усіх “паперових” процедур підприємство почали готувати до запуску. Відкриття запланували на 9 червня.

Картинки по запросу калуш нафтохім

7 та 8 червня під час пусконалагоджувальних робіт на виробництві сталися аварійні залпові викиди. Відтак відкриття довелося перенести. Було здійснено кілька спроб відновити роботу, однак зусилля працівників були марними. Врешті наприкінці червня підприємство почало працювати, а в липні з запуском цеху з виробництва ПХВСС замкнулася технологічна схема роботи всього Калуського нафтохімічного комплексу.

“Запуск пройшов важко, тривав майже місяць. З 8 до 26 червня ми були в “режимі пуску”. Тільки 26 червня вийшли на якість і отримали «повний магазин» продукції. Але потрібно сказати, ми непогано впоралися”, – відмітило керівництва заводу.

Під час невдалих запусків мешканці міста Калуш та сусіднього села Мостище відчували у повітрі неприємний запах. Проте можливість проведення лабораторно-інструментальних досліджень атмосферного повітря була обмежена погодними умовами, оскільки падав сильний дощ.

Втім на звернення мешканців вулиці Івана Франка в селі Мостище відповідними службами були відібрані взірці води з потічка Фурнилів для санітарно-хімічних досліджень. В Управлінні екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА висновків щодо стану водойми не виявилось.

Однак, як повідомив на зустрічі зі ЗМІ очільник області Олег Гончарук при перевірці екологічної ситуації в районі підприємства порушення норм не виявили.

 

Все по закону або чому кіптява “Карпатнафтохіму” лякає калушан

Згідно Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємство мало отримати дозвіл на стаціонарні джерела викидів, які утворюються у виробничих процесах. Такий дозвіл від ОДА на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря “Карпатнафтохім” отримав 28 серпня 2017 року, коли підприємство працювало вже два місяці.

В Управлінні екології та природних ресурсів також повідомили, що під час підготовки документів на підприємстві провели інвентаризації викидів, однак з її результатами Версіям ознайомитись не вдалось.

На сайті “Карпатнафтохіму” є інформація, що на підприємстві діє атестована санітарно-екологічна лабораторія, обладнана сучасними приладами екологічного контролю, які обслуговує кваліфікований персонал.

“Працівники лабораторії проводять щоденний моніторинг за станом атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони підприємства та в навколишніх населених пунктах. Порушень по контрольованих показниках не було виявлено, що підтвердив у своїх недавніх висновках після проведених 102 проб повітря Калуський міськрайонний відділ ДУ «Івано-Франківський обласний лабораторний центр МОЗу», – йдеться в повідомленні прес-служби “Карпатнафтохіму”.

За інформацією Управління екології та природних ресурсів на підприємстві налічується 29 установок очистки газів. Де вони стоять, в якому стані, і чи застосовують всі 29 установок саме для очистки викидів в атмосферу Версіям достеменно невідомо. Проте на папері вони є.

“Контроль за станом забруднення атмосферного повітря має проводитись підприємством раз на рік в зоні впливу об’єкту”, – стверджують в Управлінні екології.

В санітарній лабораторії підприємства звітують, що всі роботи з вимірювань стану повітря та води проводять вчасно.

“Наша лабораторія атестована у відповідних державних установах та науково-дослідним інститутом «СІНТЕКО» на проведення вимірювань у водоймах та атмосферному повітрі, – розповідає начальник санітарної лабораторії Галина Когут. – Що стосується контролю тих місць, де проводимо аналізи зворотніх та поверхневих вод, то це, зокрема, потічки Фурнилів (с.Мостище), Сапогів (с.Копанки), Безіменний (с.Верхня) та в річках Болохівка в селі Негівці і Сівка у Войнилові та Калуші. Контролюємо також стан води у річці Дністер. Подібною є картина і щодо ведення контролю за станом атмосферного повітря. Згідно із затвердженими графіками необхідні вимірювання здійснюємо в контрольних точках на межі санітарно-захисної зони підприємства”.

В Калуській міській раді також опублікували результати моніторингових спостережень атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони ТОВ «Карпатнафтохім», які свідчать, що концентрації шкідливих хімічних речовин (хлористого водню, хлору, бензолу, етилену, пропілену, фенолу, діоксину сірки) не перевищують граничнодопустимих концентрацій.

Втім мешканці Калуша продовжують нарікати, що “Карпатнафтохім” коптить небо над містом.

Калушани доволі емоційно коментували вражаючі світлини:

“Що горить? Слів не має….травлять наших дітей і нас. І знову все нормально? Гляньте в небо!!!!”

“Чергова аварія на ЕПІ. Тобто це ми, безграмотні вважаємо, що це позаштатна ситуація. А насправді, то все в межах норми”.

“Клуби чорного диму досягають аж села Жидачівського району Львівщини”.

Версії намагались поспілкуватися з калуськими екологами та активістами. Але ніхто не погодився відкрито говорити про проблему (або її відсутність), пов’язану з викидами “Карпатнафтохіму”.

Ситуацію дещо прояснив відомий прикарпатський експерт з екології Володимир Красноштанов.

“Я пам’ятаю, коли цей завод будували, тоді це було одне з найсучасніших виробництв етилену — «ЕП-250». Дизпаливо вони мали одержувати нафтопроводом з Надвірної. Там стояла сучасна (на той час) німецька установка “етилен – пропілен”, яка мала розкладати цю солярку на компоненти. А по воді побудували всі очисні споруди. Але коли я там бував, мене попередили: мовляв, ти тут довго не ходи, бо те, що викидається в атмосферу, може викликати ледь не наркотичне звикання, – згадує Володимир Красноштанов. – На початку там було добре німецьке очищення, обладнання для “ЕП-250″ купляли в Німеччині в комплексі з їх очисними спорудами. Що з того залишилось і як воно працює сьогодні – важко сказати”.

Також експерт зауважує, що не варто сліпо довіряти результатам досліджень, проведених в місцевих лабораторіях.

“Калуській санстанції я взагалі не довіряю. Вони свого часу захищали “Даношу”, яка забруднювала навколишнє середовище та підземні водоносні горизонти. Тому я не здивуюсь, що сьогодні вони захищають “Карпатнафтохім”. Адже там залишились ті самі люди”, – зауважує Володимир Красноштанов.

Зараз по закону планові перевірки стану забруднення атмосферного повітря мають проводитись раз на рік. Непланову перевірку також можна провести. Щоправда, лише з погодження офіційного Києва і за умови, що екоінспекція отримала колективну скаргу від населення.

“Характерний запах важко приховати чи замаскувати. Тож якщо він є, значить не все там в порядку. Тоді потрібно скаржитись в обласну екологічну інспекцію”, – радить експерт.

Таким чином, по суті, здоров’я і безпека калушан в їх руках. Адже саме від активності місцевих жителів залежатиме, в якому середовищі вони житимуть.

 

Завод для двох або трьох?

ТОВ “Карпатнафтохім” створено 29 жовтня 2004 року на базі потужностей “Оріана”, його засновниками виступили ЗАТ “Лукор” із часткою 24% і LUKOIL Chemical B. V. – 76%.

Сам “Лукор” створили в 2000 році компанії “Оріана” та “Лукойл-Нафтохім”. Найбільший акціонер “Лукора” – ТОВ “Лукойл-Нафтохім” зараз в реєстрі з новою назвою – ТОВ “Калуш Нафтохім”. Його власником є KARPATY CHEMICAL B.V., кінцевими бенефіціарами є Ільхам Мамедов і Ігор Шуцький.

Картинки по запросу лукор

В 2012 році підприємство зупинило свою роботу. Формальним приводом для такого кроку стала «несприятлива ситуація на ринку нафтохімічної продукції». Раніше завод неодноразово наголошував на проблемах в діяльності через борги держави з відшкодування експортного ПДВ і демпінгу зарубіжних, зокрема американських, виробників поліхлорвінілу – однієї з основних товарних позицій «Карпатнафтохіму».

На початку 2017 російська нафтова компанія “Лукойл” заявила про продаж ТОВ “Карпатнафтохім” стороннім інвесторам.

В лютому 2017 року “Лукойл” завершила операцію з продажу 100% частки володіння в LUKOIL Chemical B. V. (Нідерланди), якій за документами і належав завод.

3 лютого 2017 року Антимонопольний комітет схвалив угоду, згідно з якою понад 25% “Карпатнафтохіму” перейде у власність лондонської Techinservice Limited, більш як 50% підприємства через кіпрську Xedrian Holding ltd громадянину України, ім’я якого не розголошувалось.

Пізніше з’ясувалось, що покупцем половини найбільшого нафтохімічного підприємства України виявився чинний директор “Лукойл-Нафтохім” та екс-топ-менеджер підприємства Ільхам Мамедов.

 

Представник російського капіталу

Ільхам Мамедов – багаторічний функціонер російської групи “Лукойл” в Україні. На різних етапах діяльності працював у компанії “Літаско-Україна” та на Одеському НПЗ. За інсайдерською інформацією Ільхам Мамедов здійснював супровід продажу Одеського НПЗ ГК «ВЕТЕК» бізнесмена-втікача Сергія Курченка.

Також свого часу здійснював контроль від імені акціонерів “Лукойлу” над нафтотрейдером “Перша паливна компанія”, основним видом діяльності якої були поставки нафтопродуктів держструктурам, таким як аеропорти, відділення «Укрзалізниці» та «Укрпошти».

З листопада 2014-го по травень 2015-го Мамедов очолював ПІІ “Лукойл-Україна” та курував роботу “Карпатнафтохіму”.

На думку експертів одесит Мамедов цілком може фронтувати «Лукойл», який останніми роками активно публічно «виходить» з українського бізнесу, тим самим намагаючись врятувати його від краху. В цьому сенсі Мамедов – просто незамінний, адже саме він координував «продаж» української мережі АЗС «Лукойлу» австрійської AMIC Energy, оформленій на маловідомих юристів з цієї добре знайомої «Лукойлу» країни (в Австрії базуються холдингові компанії групи – Lukoil International і Lukoil Holding).

Як з’ясували українські журналісти, насправді кінцевим власником мережі АЗК Lukoil в Україні залишилась російська компанія Lukoil, яка вирішила уберегти свої українські активи від можливих санкцій. Так, журналісти дізналися, що компанія AMIC Energy зареєструвалася у Австрії лише у грудні 2013 року, всього за кілька місяців до так званого “продажу” АЗК Lukoil австрійською AMIC Energy.

Статутний капітал AMIC Energy при створенні був всього 35 тис євро, а сама AMIC Energy мала всього 2 співробітники. Станом на квітень 2015 року, коли завершилося так зване “придбання” AMIC Energy українських заправок Lukoil, на їх сайті було всього 2 повідомлення і обидва щодо купівлі українських АЗК Лукойла. Відповідно до вищенаведених фактів, українські ЗМІ заявили, що так звана “австрійська компанія AMIC Energy” – це шел-компанія Lukoil, тобто компанія-одноденка, яку створили для спотворення та ускладнення пошуку справжніх кінцевих власників мережі АЗК Lukoil в Україні.

Після цього підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл Україна» змінило своє найменування на підприємство з іноземними інвестиціями «АМІК Україна».

Схожу схему вбачають і у придбанні Ільхамом Мамедовим 50% “Карпатнафтохіму”.

Людина Коломойського та Іванчука?

Ігор Щуцький – формальний власник британської компанії Techinservice Limited. Пов’язаний з найбільшим приватним виробником біоетанолу в Україні – ТОВ «Виробнича група «Техінсервіс», власниками якого вважали лідера групи «Приват» Ігоря Коломойського та депутата від “Народного фронту” Андрія Іванчука. Принаймні, про це заявляв сам Коломойський в інтерв’ю Українській правді.

В одній з презентацій ТОВ «Виробнича група «Техінсервіс» компанія Techinservice Limited вказана, як її дочірня структура.

Непрямим підтвердженням того, що за плечима нового співвласника прикарпатського заводу стоїть дуже впливова персона, став прийнятий в грудні 2016 року закон №5132. Згідно нового закону серед інших, від сплати акцизу звільнялися імпортери зріджених газів, що ввозяться для виробництва етилену, єдиним виробником якого в Україні є якраз «Карпатнафтохім».

Законопроект 1532 ініціював соратник франківця Андрія Іванчука по “Народному фронту” Олег Кришина. До слова, цей законопроект проходив, в тому числі, через комітет економічної політики, очолюваний Іванчуком.

Втім найближчий соратник Арсенія Яценюка категорично заперечує свій стосунок як з «Техінсервісом» та Коломойським, так і з “Карпатнафтохімом”.

Депутат заявляв, що не має ніякого відношення ні до українських, ні до іноземних компаній, тим більше не є власником або кінцевим бенефіціаром компаній, зареєстрованих за межами нашої держави.

“Повна інформація про належне йому рухоме і нерухоме майно, майновий стан членів сім’ї міститься в електронній декларації за 2015 рік, яка є в загальному доступі”, – йдеться в повідомленні

Та і сам Щуцький категорично заперечує, що новими власниками заводу стали Іванчук з Коломойським. Про це навіть повідомили на офіційному сайті компанії

“…На шпальтах українських інтернет-ресурсів активно поширюється хибна і перекручена інформація щодо причетності А. Іванчука, І. Коломойського, К. Жеваго до компанії “Техінсервіс”. Така інформація не відповідає дійсності, не підтверджується доказами і підлягає спростуванню.

Виробнича група «Техінсервіс» офіційно заявляє, що вищезазначені особи не мають відношення до самої компанії, а також до угоди з продажу корпоративних прав на ТОВ «Карпатнафтохім» (м. Калуш, Івано-Франківська обл.)”, – йдеться в повідомленні прес-служби «Техінсервіс».

Замаскована схема поставки контрафактного палива?

Редактор програми “Гроші”, креативний продюсер департаменту журналістських розслідувань 1+1 Олександр Дубінський вбачає в відновленні роботи “Карпатнафтохіму” замасковану схему поставки контрафактного палива в Україну.

Картинки по запросу Олександр Дубінський

Схема до слова не нова, її “розсекретили” ще в 2015р. 

І тоді до неї мав стосунок новий власник “Карпатнафтохіму” Ільхам Мамедов. За схемами «обірваного транзиту» та «фіктивного експорту» лише протягом 2013-2014 років було незаконно ввезено до України більш ніж 2 млн тонн нафтопродукту на суму понад 2 млрд доларів. Пальне ввозили через українські морські термінали, використовуючи ланцюг підконтрольних СЕПЕК (група компаній Сергія Курченка) та ВАТ «Лукойл» підприємств, зокрема ВАТ «Лукойл», «Лукойл-Україна», Одеський нафтопереробний завод, ТОВ «Перша паливна компанія» та інші. Товар ввозився на митну територію України начебто для транспортування чи експорту його через терени України до іншої держави, однак, у подальшому бензин та дизельне паливо не було вивезено за кордон. В процесі транспортування паливо розвантажували на території України поза митним контролем, без сплати обов’язкових платежів.

Картинки по запросу Одеський нафтопереробний завод курченко

Організатором злочинної схеми вважали Валерія Суботіна, віце-президента із постачання та продажу ВАТ «Лукойл» у Росії, а виконавцями – Ільхама Мамедова, тодішнього керівника ПІІ «Лукойл-Україна» та Демітроса Аніфантакиса, керівник управління розвитку ВАТ «Лукойл» у Росії.

В СБУ встановили, що кошти, фактично вкрадені таким чином у України, спрямовувалися на фінансування терористів так званих ДНР та ЛНР.

Олександр Дубінський вважає, що за придбанням “Карпатнафтохіму” криється схожа схема контрабандної поставки нафтопродуктів в Україну. За словами журналіста, на цей раз “кермують” все той же бізнесмен-втікач Сергій Курченко в партнерстві з кумом Путіна олігархом Віктором Медведчуком.

Картинки по запросу курченко медведчук

“Поставки йдуть через компанію, частково підконтрольну депутатові Андрію Іванчуку – “Карпатнафтохім” (її акціонер Шуцький – людина Іванчука)”, – стверджує Дубінський.

Спочатку “Карпатнафтохім” отримував сировину нафтопродуктопроводом Самара-Західний напрямок. У березні 2015 труба “ПрикарпатЗахідтранс” була продана швейцарській компанії International Trading Partners, за якою стоїть Віктор Медведчук.

«За поребриком», за моїми даними, трубу контролюють Сергій Курченко і Ігор Бакай, які увійшли в партнерство з Медведчуком для прогонки і подальшої реалізації через трубу дизеля Лукойлу”, – розсекречує схему Дубінський.

Курченко домовився з главою “Роснефть” Сечіним про знижку на дизпаливі, завдяки якій партнери заробили близько 10 мільйонів доларів. Проте в 2016 році до оборудки “примкнув” третій партнер.

“Іванчук зміг через владу реалізувати запропоновану Курченком глобальну схему обірваного транзиту палива з “Карпатнафтохіму”, – стверджує Дубінський. – Він зміг домовитися про підготовку постанови Кабміну про давальницьку схему з ввезення на Карпатнафтохім 21,3 млн тонн нафтопродуктів і газу, які перетворяться у вкрадені з бюджету 100 мільярдів гривень податків”.

Згодом це паливо потрапляє на заправки, а звідти – у бензобаки. А українські водії тим часом нарікають на різке погіршення якості палива на АЗС, особливо на WOG, де Іванчук став партнером після смерті Єремеєва.

Картинки по запросу вог заправка

Деталі замаскованої схеми у відеоблозі Дубінського:

Як відомо, 5 грудня 2017 року генпрокурор Юрій Луценко публічно заявив, що співробітники СБУ затримали лідера “Руху Нових сил” Міхеїла Саакашвілі, та закидують йому фінансування олігархом-втікачем Сергієм Курченко. 

Картинки по запросу саакашвілі курченко

І якщо виявиться, що одним із джерел доходу Курченка, який зараз переховується в Росії, є прикарпатський “Карпатнафтохім”, то очевидно, що не за горами і перевірки на підприємстві.


Отож, складається враження, що інформація про нових власників, про стан системи контролю викидів на “Карпатнафтохімі” та про те, що ж насправді відбувається на підприємстві є, якщо не засекреченою, то м’яко кажучи втаємниченою. Адже офіційні структури так і не надали Версіям конкретної відповіді щодо системи контролю викидів в атмосферу. Як і даних про те, чи тих 29 установок очистки газів реально очищають викиди в атмосферу? Тож наскільки небезпечна “хімія” сьогодні і чи можуть калушани почуватися в безпеці – поки достеменно невідомо.

Журналісти Версій щиро прагнули заспокоїти жителів “зони надзвичайної екологічної ситуації”, що все в їхньому місті добре. Але при всьому бажанні ми зробити цього не можемо. Оскільки ледь не щомісяця калушани наочно можуть спостерігати результати роботи “хімічного гіганта” – від чорної кіптяви, яку видно і на Львівщині, до неприємних різких запахів у повітрі і незвичного кольору та смаку води в прилеглих до заводу водоймах. При цьому за всіма експертними оцінками концентрації шкідливих речовин не перевищують норму.

Чи справді за новими власниками “Карпатнафтохіму” стоять відомі політики та олігархічні клани, які ще кілька років тому конкурували між собою? І чи не відновив роботу потужний хімзавод тільки для того, щоб стати ширмою для незаконних мільярдних оборудок?

Наразі запитань більше, ніж відповідей…

P.S. Версії на запрошення керівництва компанії готові відвідати підприємство та його лабораторію, щоб переконатись, що викиди “Карпатнафтохіму” не несуть шкоди здоров’ю мешканцям Калущини.