Презентація відбулась у суботу, 12 травня, в центральній бібліотеці. Копію метрики привіз зі Львова місцевий краєзнавець та колекціонер — Олексій Оніщук, пишуть Версії з посиланням на kalushnews.city.

Церковна метрика — це книга, куди записували новонароджених, що приймали хрещення; молодят, які брали шлюб; померлих, яких ховали на конкретій парафії. Кожна церква мала свою метрику. Найчастіше трапляються метрики, починаючи з ХІХ століття. Тому калуська метрика за 1694-1785 роки є унікальною.

Обкладинка метрики калуського храму Різдва Христового за 1694-1785 роки Олексій Оніщук

Виявив книгу калушанин Олексій Оніщук у національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові. Олексій працює в львівському історичному архіві, є знаним колекціонером.

Метрика складається з чотирьох розділів: Поминальник, Одруження, Смерть, Народження. Вкінці книги є коротка інформація про храм. Тут багато цікавої інформації про повсякденне життя Калуша на межі ХVІІ-ХVІІІ століть.

Прізвища калушан

В кінці ХVІІ — на початку ХVІІІ століття серед калушан були поширені прізвища: Сербін, Відойняк, Кушлик, Галай, Козоріз, Стасюк, Андріїв, Гумінілович, Дідошак та інші. Значна частина з них є й зараз. Якщо знайдете у метриці своє прізвище, то цілком закономірно, що у ній згадується ваш предок.

Спочатку титульні букви та аркуші метрики декорували, а відомості записували церковно-слов’янською мовою

З ким одружувалися калушани

Щодо географії наречених калушан, то у метриці згадуються вихідці з навколишніх сіл: Льдзіного (теперішня Вербівка), Сваричева, Надіїва. Також були й наречені з Чернівців, Дрогобича, Станиславова, Войнилова, Болехова. В останньому випадку Петро Феніцький з Болехова, який був майстром хутряних виробів, одружився на калушанці Марії Фетоні. А у 1770 році вдівець Ілля з Болехова одружився на вдові Анастасії з Надіїва. Як бачимо, у міській церкві брали шлюб не тільки калушани.

У першій половині ХVІІІ століття починають записи писати поспіхом, скорописом Олексій Оніщук

Чим займались у Калуші

Найчастіше у місті займалися ткацтвом, шевством, тобто чоботарством, були й броварі. Є й представники інтелігенції. Зокрема, в другій половині ХVІІІ століття шкільним професором в Калуші був Іван Бобрецький, а нотаріусом — Андрій Гумінілович.

Як виглядає метрика

Початкові записи у книзі робили церковно-слов’янською мовою. Першу букву сторінки красиво декорували, як і саму сторінку. У ХVІІІ столітті декор поступово зникає, як і гарний почерк. Записи робили швидко і не дуже звертали увагу на естетику. Писали кирилицею. З 70-х років ХVІІІ століття записи вели латинкою.

В другій половині ХVІІІ століття метрику розграфлювали, а записи почали вести латинкою  

Метрика має шкіряну обкладинку та 68 аркушів, тобто листків.

Якій церкві Калуша належала ця метрика

Храму Різдва Христового, що був на території сучасної школи для дітей зі зниженим слухом. Вкінці ХVІІІ століття на місці цього храму збудували церкву архистратига Михаїла. Була вона тут до 1913 року. На початку ХХ століття цю церкву розібрали. Її іконостас та вівтар передали до церкви в селі Довге Калуське. Тоді ж збудували сучасний храм архистратига Михаїла в іншому місці.

Розділ метрики “Народження” містить ноти тогочасної колискової 

Що з метрикою робитимуть далі та чи можна переглянути її копію

Зараз метрику опрацьовують краєзнавці. Кошти на її копію дала громадська організація “Світ альтернативної культури”. Її передадуть до центральної бібліотеки Калуша. Тоді доступ до копії матимуть усі охочі.

___

У березні, коли Олексій Оніщук виявив цю метрику в музеї, оголосили про збір коштів, а саме 3500 гривень. Цю суму потрібно було заплатити музею за копію книги. Тоді розпочалася дискусія калушан. Писали чи доцільно витрачати такі кошти на просту копію. Дехто сумнівався, що копія коштує так дорого.

Олексій Оніщук та Ігор Ільницький пояснюють, що копія однієї сторінки метричної книги коштує 50 гривень. І це законна ціна, встановлена у всіх архівних і музейних установах України. Тому сума 3500 гривень є цілком реальною.