Результат пошуку зображень за запитом "сергій саїв"

Сама ця подія сталася ще 25 січня в Івано-Франківську, і про неї повідомили ледь не всі місцеві засоби масової інформації. Адже Сергій Саїв — доволі відома особа на теренах Прикарпаття. Зрештою, у нас не раз затримували п’яних посадовців різного рангу за кермом. Але, здається, тільки керівник управління Державної міграційної служби захотів, аби на розгляді його справи в суді були журналісти. Як він потім сам пояснив, мав намір, щоби не з його слів, а наочно громадськість через ті самі ЗМІ довідалася, що сталося насправді.

У перших повідомленнях з цього приводу безапеляційно заявляли про нетверезого чиновника за кермом престижного джипа «Тойота Ленд Крузер». А що його водій, себто Сергій Саїв, відмовився пройти перевірку на алкотестері, то сумнівів у його вині не виникало. Адже навіть законодавством передбачено, що така відмова автоматично свідчить про те, що діяння, яке інкримінують особі, було. За тодішніми інформаційними повідомленнями поліція отримала орієнтування, що від ресторану «Рондель» виїхав вказаний джип. Складається враження, що Сергія Саїва просто «пасли». Але, як зазначали на суді поліціянти, його позашляховик зупинили, бо на одному з поворотів він не увімкнув відповідний сигнал.

— У мене стаж водія понад 30 років і такі дії виконую просто автоматично, це по-перше, — заперечує Сергій Саїв. — По-друге, мене дивує, як поліція могла побачити, що у мене не увімкнений сигнал повороту, коли між нею і моєю машиною були ще три автомобілі.

Трактування подальших подій поліціянтами і Саївим разюче відрізняються. Перші стверджували, що у кермувальника позашляховика були всі ознаки сп’яніння — тремтіння рук, почервоніле обличчя, і, найголовніше, — різкий запах з рота. До речі, цей запах начебто відчули й свідки події. Очевидно, вони мали добрий нюх, адже, як видно зі зйомок з відеокамери, перебували на відстані метра, а то й більше від водія. Як уже писали, Сергій Саїв відмовився пройти перевірку на «Драгері» та відмовився проїхати з поліціянтами до наркодиспансеру, а також підписати протокол. Власне, їх було складено два.

Цілком протилежне стверджує керівник управління ДМС. Само собою, він заперечує, що перебував у нетверезому стані. Зупинився на вимогу поліції, віддав документи, з автомобіля не виходив, хоча потім на суді одна поліціянтка стверджувала, що він ходив біля своєї машини.

— Я вийшов тільки тоді, коли викликав водія і пересідав на праве пасажирське сидіння. І ще був момент, коли підходив до патрульного, котрий складав протокол. До речі, підписав його інший поліціянт, — пояснює Сергій Саїв. — і я не відмовлявся підписувати протокол, навпаки, мав намір написати своє заперечення, але чомусь цього не дали мені зробити. Щодо перевірки на «Драгері», то попросив підтвердити його сертифікат, та поліціянт не зміг цього зробити. Тож чому я маю довіряти цьому апарату?..

Натомість Сергій Саїв запропонував поліціянтам проїхати з ним до наркодиспансеру. Але вони сказали, щоб їхав в їхній машині.

— Це спецавтомобіль, в якому возять осіб, затриманих за якийсь злочин або правопорушення, а що такого скоїв я? — запитує Сергій Саїв. — Думаю, мене б десь там пофотографували і виставили в інтернет…

із такими методами роботи правоохоронних органів він добре знайомий. Адже пропрацював у міліції купу років, почавши свою кар’єру ще з посади дільничного інспектора. Його підозри ще більше посилилися, коли на місце події приїхала друга патрульна машина. Офіційна версія — й автор цих рядків чув це на суді — підвезли бланки протоколів, котрі закінчилися в перших патрульних. Виникає закономірне запитання: що ж це за такий наряд, котрий виїжджає на патрулювання з недостатньою кількістю бланків документів? Зрештою, на думку Саїва, реально вони підвезли своїх свідків. На суді, до речі, як головуюча, так і більшою мірою адвокат Сергія Саїва намагалися конкретизувати, звідки ж вони взялися. Поліціянтка, котра їх, так би мовити, знайшла, стверджувала, що ці люди стояли біля одного з магазинів, розташованих поблизу місця події, спостерігаючи за отим дійством. Перевірити, наскільки це правда, суду не вдалося, бо свідки на жодне засідання не з’явилися.

І дуже цікавий нюанс виявився на судовому процесі. Коли виникло питання щодо місця їхньої роботи, то поліціянтка, котра свідчила того дня, якось так скромно зазначила, що вони працюють нелегально. Є інформація, що вони постачають чи то в ролі експедиторів, чи просто перевізників товари в один із продуктових магазинів. Але, наскільки зрозуміли, без відповідної трудової угоди. інакше кажучи, не платять жодних податків, не роблять відрахувань до Пенсійного фонду тощо. А чому автор цих рядків на цьому акцентує, бо ще кілька років тому саме в оперативній інформації тоді ще УМВС в області можна було знайти повідомлення про виявлення осіб, котрі працюють без трудової угоди. Очевидно, у сучасній поліції на ці питання дивляться інакше.

Можна навести ще багато різнобіжностей у цій ситуації між показаннями патрульних, котрі приїжджали на суд у Богородчани службовим автомобілем, хоча цей регіон, мабуть, не належить до зони їхньої відповідальності, і відповідачем. Зрештою, зупинімося на ще одному дуже важливому моменті — проходженні Сергієм Саївим експертизи на предмет алкогольного сп’яніння в наркологічному диспансері. Так, він відмовився їхати туди в патрульній машині. Натомість запропонував патрульним проїхати туди з ним у своїй машині, котрою мав уже кермувати викликаний ним водій. Але тут уже вони відмовилися. Більше того, за позашляховиком продовжили стеження і через якийсь час його знову зупинили.

— Я чув, як командир роти патрульних дав вказівку підлеглим, щоб мене доганяли, — продовжує свою розповідь С. Саїв. — Тому про всяк випадок викликав ще одну машину. Для чого було мене зупиняти, зрозуміло: якщо б я приїхав до наркодиспансеру більш ніж через дві години, результати досліджень можна було б поставити під сумнів. Але коли мій автомобіль вдруге зупинили вже на іншій вулиці, а за кермом був мій водій, і я пересів в іншу машину, знову ж таки в ролі пасажира, то вже нікого не чіпали. Черговий доказ того, що тільки я був об’єктом їхнього інтересу.

За словами Сергія Саїва, головний лікар наркологічного диспансера Валерій Скопич, котрий вперше побачив особисто керівника обласного управління ДМС, сказав, що ще за нікого так не телефонували з патрульної поліції, як за нього, аби були відповідні результати аналізів.

— Мало бути близько двох проміле алкоголю в крові, — каже Саїв.

Щоправда, коли ми зателефонували до пана Скопича, він розповів, що справді були дзвінки з поліції, проте вже після того, як С. Саїв пройшов відповідну перевірку.

— Я бачив, коли він прийшов до нас з проханням, щоби його перевірили на вміст алкоголю в крові. Жодних ознак сп’яніння в нього візуально не спостерігалося, що потім підтвердило й дослідження лікаря. — зазначив Валерій Скопич.

Додамо, що всю перевірку знято на відео, а комп’ютерний сервер опечатаний тією самою патрульною поліцією.

Але на останнє судове засідання не тільки свідки затримання Саїва, а й навіть представники поліції не прийшли. Рішення суду ніхто не оскаржив. Тому мимоволі виникло останнє запитання: з чим Сергій Саїв пов’язує всю цю історію?

— На суді я казав, що, за моєю інформацією, за затримання посадовців певного рангу поліціянти отримують премію в розмірі 10 000 гривень. Хоча мені видається більш імовірним, що це наслідок моєї професійної діяльності. Адже я вже 16 років керую, як колись казали, обласним паспортним столом. Так, маю чимало недоброзичливців, бо навіть зі своєї служби декого примусив звільнитися за дії, котрі не сумісні з перебуванням у нашій службі. Зрештою, причин може бути чимало, але правоохоронців потрібно використовувати не для зведення якихось порахунків, а для того, чим вони повинні займатися в силу своїх службових обов’язків.

Ігор НИКОРОВИЧ, газета “Галичина”