Про це пишуть Версії з посиланням на dobryjlikar.

Виявляється, куріння активує гени, пов’язані з цим психічними відхиленнями. Так кажуть учені з Університетського психіатричного госпіталю Цюрiха та з університету Кельна. Вони з’ясували, що погана звичка може активувати ген TCF-4, який відіграє неабияку роль у розвитку шизофренії.

Про спадковий характер шизофренії було відомо давно, але виявити “відповідальний” ген довго не вдавалося. Цього разу науковці вивчали здатність мозку фільтрувати інформацію, поділяючи її на важливу та другорядну (у шизофреніків такої фільтрації нема, тому мозок переповнюється інформацією). Таким чином вдалося виділити ген, який відповідає за фільтрацію. Проте цей же ген був активований і у здорових людей, які мають звичку курити – тому курці менш ефективно фільтрують сигнали, що надходять до мозку.

-Учені дiйшли висновку, що куріння активує ген TCF-4. Тож погана звичка, крім інших негативних наслідків, ще й підвищує ризик розвитку шизофренії?

– Загалом, про зв’язок між курінням та шизофренією лікарі здогадувалисm давно, проте довший час не могли його довести, – каже Костянтин Красовський, експерт у сфері контролю над тютюном. – Наприклад, відомо, що серед шизофреніків курців пропорційно значно більше, ніж серед населення загалом. Проте виділити чітку закономірність ще досить важко — чи то куріння провокує та пришвидшує розвиток шизофренії, чи то шизофреніки більш схильні до цієї звички.

Однак відомо одне: компоненти тютюнового диму однозначно впливають на мозок, змінюючи його структуру та функцію, активуючи одні ділянки та гальмуючи інші. Дослідження лише підкреслило зв’язок між курінням та психічними хворобами.

– За статистикою, люди iз психічними хворобами курять на 70% частіше, ніж люди зі стійкою психікою. Це так?

– Відомо, що у курця ризик психічного розладу суттєво зростає. Дія нікотину пiдсилює прояви депресії, підвищує чутливість до стресу, робить людину більш роздратованою. Причому ефект такої дії нікотину може бути відтермінованим на кілька років — скажімо, підлітки, які курять, у дорослому житті мають більше психічних розладів. Це означає лише одне: куріння “вбиває” не лише легені та кровоносні судини, а й нервову систему.

Знаємо також, що люди з психічними відхиленнями більш схильні до курiння або до вживання наркоречовин, аніж психічно здорові. Ось чому саме “важкі” підлітки починають курити частіше, ніж ті, хто більш стабільний психічно.

Є навіть версія, що куріння та психічні розлади взаємно пiдсилюють одне одного. Тобто: якщо людина курить, у неї швидше розвинеться невротичний або психотичний синдром. А ті, хто має схильність до психічних хвороб, iз більшою вірогідністю стануть курцями. Скажімо, 41% людей з ознаками психічних розладів (від депресії до шизофренії) є курцями, причому вони викурюють 44% загального обсягу тютюнової продукції.