На карті видно, що ці вулиці розташовані одна напроти одної. І з’єднати їх одразу виглядало логічно, адже це дозволило б скерувати потік машин в об’їзд центру. І такий план існував, пишуть Версії з посиланням на Репортер.

У газеті «Прикарпатська правда» від 19 січня 1964 року була надрукована стаття про бульварні новобудови. Завершується вона таким абзацом: «Мине час, з’єднаються в єдине ціле широким зеленим бульваром дільниці № 1 і № 3, забудуться назви «північний» та «південний» і тоді кожен прочитає на розі будинку: Бульвар імені…».

Втім, на практиці це було не просто. Південний бульвар впирався у паркан автопарку полку зв’язку. А командування навіть чути не хотіло про перенесення боксів. Тому об’єднання довелося відкласти до кращих часів. На початку двотисячних полк розігнали, дільницю почали забудовувати, Південний бульвар продовжили до вулиці Бельведерської.

Відтепер проблему становив північний напрямок. Раніше між Бельведерською і Тичини розташовувались склади. У дев’яностих там запрацював так званий «п’яний базар», поруч звели кілька житлових будинків. Керівництво ринку пручалось урізанню території, а власники хатів просили за них такі астрономічні суми, що ідею про продовження бульвару довелось відкласти.

Нині вже ніби розібрались. Базар потіснили, павільйони розвалили, хати знесли. Усе йде до того, що незабаром бульвари таки з’єднаються. Як то кажуть – не пройшло й 55 років.