Отже, нині Львівська міська рада нового скликання стала цілком правоможною — обрані депутати та міський голова склали присягу. Засідання стало суто церемоніальним — присяги та промови, після чого нові обранці вирушили на інавґураційний бенкет, пишуть Версії з посиланням на Збруч.

А в  Тернополі зі 160 питаннями у порядку денному засіли до темної ночі.

ЛЬВІВ: тяглість і квалітет

 

Реґалії міського голови на Садового одягають втретє

Вівторкове засідання нового «призову» депутатів Львівської міської ради історичне з кількох оглядів. Передовсім тому, що вперше за новітню історію міський голова втретє поспіль складав присягу на історичному львівському Єванеглії. З іншого боку, чи не вперше на сесію Львівської міської ради завітали голова ЛОДА, голова Львівської обласної ради з обома його заступниками. Дивуватися з того можуть хіба дуже далекі від львівської політики люди, адже теперішній очільник кабінету на другому поверсі будівлі на Винниченка, себто Олег Синютка, не так давно був першим заступником Садового.

Окрім того, на сесію прибули два попередні міські голови Василь Куйбіда та Василь Шпіцер. Любомир Буняк, єдиний у новітній історії бурмистер Львова, якого дочасно і примусово спровадили у відставку, на урочистість не з’явився.

Депутати сходилися на призначене на 12.00 перше засідання групами. Вже чверть до дванадцятої у великій сесійній залі було затісно, а люди все прибували. З чиєїсь примхи депутати гостро конкуруючих політсил — «Свободи» та «Самопомочі» — опинилися по сусідству, їхні фракції розділяє тільки вузенький прохід посередині зали. Щоправда, «свободівці» вже не виглядали такими самовпевненими, як це було п’ять років тому, — замість більшості вони стали «одними з». Найпізніше групою зайшли представники фракції БПП «Солідарність», яку очолив знавець кулуарів львівської Ратуші Петро Адамик. Вони зайняли перші ряди лівої сторони сесійної зали.

Голова Львівської міської виборчої комісії Ігор Сліпецький зачитав постанову про обрання депутатів, відтак вони склали присягу. Текст присяги зачитав Юрій Кужелюк, для якого ця каденція депутатства у ЛМР стане четвертою поспіль.

Врешті настала черга Андрія Садового, який після присяги виступив з короткою промовою. Як і відразу після виборів, міський голова закликав депутатів до єдності. Він запрошував усіх до спільної роботи на благо міста, запевняючи, що у новій раді для нього не буде ні елліна, ні юдея, а тільки клопітка праця для процвітання міста.

 

На церемоніальному засіданні ЛМР була присутня й мама Андрія Садового

«У цьому залі для мене нема більшості, нема меншості, нема своїх, нема чужих. Ми всі повинні бути заодне. В цей складний час для нашої держави ми тут, у Львові, повинні показати приклад, як працювати разом», — казав пан Садовий.

Взяв слово Владика Венедикт з Львівської архиєпархії УГКЦ. Він закликав депутатів до взаємної довіри й порадив спробувати дивитися на світ через чужі окуляри, щоби ліпше зрозуміти потреби та бажання інших.

Голова ЛОДА Олег Синютка підкреслив, що Львів показує рідкісний для України прецедент тяглості влади завдяки присутності на інавґураційних заходах колишніх міських голів.

Загалом, попри побажання, виступи промовців нагадували звіт з читання книги польсько-британського філософа Зиґмунта Баумана про плинні часи. Кожен наступний оратор мусив згадати, які важкі та непевні часи переживає Україна, хоча після першого промовця така згадка була злегка не до місця, а потому щоразу будила радше саркастичну посмішку, аніж співчуття.

Садовий і лицарі круглого столу

Журналістів традиційно цікавили персональні питання — хто стане секретарем ради, хто очолить постійні комісії і т. ін. Зі слів Андрія Садового, належить відбути засідання з керівниками фракцій, щоб визначити напрямки подальшої роботи. Зокрема, скільки має бути комісій і хто може їх очолити. Також треба вирішити, хто кандидуватиме на секретаря міської ради, хоча кажуть, що міський голова це вже вирішив і просуває кандидатуру Романа Федишина, який виконував обов’язки секретаря наприкінці минулої каденції. Щоправда, кулуарами ради циркулює інформація про те, що амбіції на цю посаду нібито плекає й Петро Адамик із «Солідарності».

Крім того, Садовий анонсував початок роботи «за круглим столом» щодо змін структури міської ради. Саме цей пункт був одним з каменів спотикання у минулій каденції — команда Садового та ВО «Свобода» мали категорично відмінні погляди на структуру і через це реґулярно скандалили у сесійній залі та в судах. З огляду на більшість у сесійній залі тепер Садовий сподівається на те, що провести свою версію структури буде легше. Однак у короткому нападі післявиборчого лицарства він заявив, що документ, розроблений кілька років тому, треба змінювати і він готовий вислухати всі пропозиції.

«Час не стоїть на місці, і ця структура потребує змін. Ця структура буде опрацьована на комісіях і вона має бути подана як максимально об’єднавча, щоби більш ефективно дати працювати урядникам у Львівській міській раді», — наголосив міський голова.

Шанс не вляпатися в історію

Вибори бурмистра Львова продемонстрували, що за попередню каденцію Садового у Львові так і не з’явився кандидат, який міг би гідно протистояти чинному керівникові міста. Результат Кошулинського добрий як для людини, яка реально працювала на вибори два місяці, однак цілком недостатній для того, щоб мати вагомі шанси перемогти Андрія Садового. А найголовнішим висновком для нього мало б стати усвідомлення, що понад 35% голосів у другому турі — це радше збіг обставин, бо чимало цих виборців голосували проти Садового, а не за Кошулинського. Отож якщо цей політик має намір через п’ять років знову спробувати себе на бурмистерських виборах у Львові, то мусить вирощувати й плекати свого власного виборця, і не лише серед прихильників «Свободи». Щоб перемогти на виборах бурмистра Львова, треба вийти за межі свого партійного середовища.

Інші політики мусять кардинально змінити своє ставлення до процесу або ж облишити цю ідею, як свого часу зробив Петро Писарчук. Не відомо, наскільки потужними в майбутньому будуть бурмистерські аспірації Дмитра Добродомова чи Ігоря Васюника, але якщо так, то вони мають внести суттєві корективи в провадження кампанії, а головне — не зникати з поля зору виборця на час між виборами. Вибори у Львові відбулися за таким сценарієм, бо місцевий політикум, заряджений пасіонарними ідеями національного масштабу, вкотре відсунув проблеми локальні на другий план. І це неправильно, бо просувати ці ідеї на схід без міцного запілля немає жодного сенсу, підтверджень у минулому можна знайти аж задосить. Саме тому конче потрібна гідна опозиція команді чинного бурмистра. Потрібна послідовна, згуртована команда, яка ставитиме за мету передовсім розвиток Львова, запропонує бодай одну середньострокову програму розвитку міста як реґіонального економічного, культурного та політичного центру. І заявити про себе така команда мусить вже найближчим часом, а не за кілька місяців перед наступними місцевими виборами.

Водночас найскладніший час настає для чинного міського голови Львова. Якщо в минулу каденцію його помилки можна було списати на опір «свободівської» більшості, то за цим разом так не буде, бо основу нового депутатського корпусу становлять депутати від партії бурмистра. Якщо союз із БПП буде більш-менш реальним, то Садовий матиме шанс нарешті втілити низку своїх проектів. Зокрема, журналістам він натякнув на те, що у новій раді набагато легше буде реалізувати програму електронного квитка у громадському транспорті.

Якщо довголітні розмови про президентські мрії Садового таки правда, то майбутня каденція для нього має стати зразково-показовою. З реалізацією низки вагомих проектів, які реально поліпшать життя львів’ян, а не тільки туристів. І річ не лише у смороді. На вирішення чекає проблема Грибовицького сміттєзвалища, яке вже фізично підступає до південних околиць Львова. Ремонт доріг силами навіть улюблених фірм міського голови має нарешті стати ремонтом, а не засобом закопування бюджетних асиґнувань. Окрім трамваю на Сихів, варто було б згадати про транспортні проблеми інших районів. Про лад із забудовами в «підсудному» історичному ареалі вже якось незручно й згадувати. Одне слово, якщо А.Садовий хоче зробити Львів ядерним реґіоном на наступні вибори президента чи навіть для своєї політичної сили, то таки мусить постаратися зробити багато і ще трішки.

ТЕРНОПІЛЬ: депутатські «вальси»

Тернопільська міська рада у новообраному складі засідає нині вже вдруге. На першому засіданні обрали секретаря, сформували постійні комісії та виконком. А сьогодні в порядку денному було 140 робочих питань і що 20 внесли «з голосу». Намітилася тенденція: розглядати сотні питань, як це робила попередня каденція депутатів, новообранці не можуть. До виборів 25 жовтня «свободівська» більшість ТМР за 30–40 секунд ухвалювала рішення, нинішні депутати працюють у повільнішому «темпі вальсу».

На початку засідання в Тернопільській міськраді атмосфера дружня

Пленарне засідання тривало й на момент публікації (19.00) — і жодного натяку на його закриття у найближчу годину. Станом на цей час, працюючи за старим реґламентом, депутати встигли заслухати звіт про виконання бюджету Тернополя за дев’ять місяців і внести зміни до цьогорічного кошторису. Також підтримали кілька програм на наступні роки. З порядку денного вилучили два пункти, які могли неабияк «залоскотати» нерви депутатам не від «Свободи», бо йшлося про виділення землі під скандальну забудову на залізничному вокзалі та передання наступного з черги шматка ділянки комунальному підприємству під розробку проекту землеустрою.

Що буде далі — покаже час. Та як видно з темпу розгляду земельних питань, яких у порядках денних зазвичай найбільше, без сварок не минеться. Незважаючи на збереження «сонму» заступників за міським головою, нові обличчя-конкуренти «Свободи» і особисто Сергія Надала у міськраді ґав не ловитимуть. Те саме стосується й до комісій, «жирних» та не дуже.

«Свобода» вчить табличку ділення

У склад виконкому новообраного міського уряду ввійшли старий-новий міський голова Сергій Надал, новий секретар ТОР, «порошенківець» Віктор Шумада на місце «свободівця» Ігоря Турського, а також старі-нові заступники Надала: Леонід Бицюра («заступникував» до свого переходу в Тернопільську облдержадміністрацію), Вікторія Остапчук (йшла на вибори від партії «Солідарність правих сил» — технічного проекту команди чинного бурмистра), Владислав Стемковський (уродженець Луцька, де свого часу працював у виконкомі тамтешнього маґістрату), Іван Хімейчук (до посади заступника був начальником відділу міжнародного співробітництва і туризму). «Розбавив» лави Володимир Дідич, який був заступником міського голови за Романа Заставного.

Окрім них, у виконком, за традицією, увійшов начальник Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області Петро Якимчук. Чекає одне місце у виконкомі й на начальника нової поліції Тернополя.

З 11 комісій міської ради, які були за минулої каденції, залишилося 8. Деякі з них залишилися у «первісному вигляді», як-от, наприклад, постійна комісія міської ради з питань місцевого самоврядування, законності, правопорядку, реґламенту та депутатської діяльності. Деякі об’єднали. Так, з трьох комісій утворили постійну комісію міської ради з питань економіки, промисловості, транспорту і зв’язку, контролю за використанням комунального майна, зовнішніх зв’язків, підприємницької діяльності, захисту прав споживачів та туризму. Далося взнаки зменшення чисельності депутатів із 60 до 42.

Чотири комісії у кулуарах жартома називають «жирними». Це стосується до тих, що відають питаннями міської землі, будівництва, бюджету і комунального майна. Дві з них очолили депутати-«свободівці», по одній дісталося «батьківщинівцям» та «порошенківцям». В найбільшій комісії — 9 депутатів, у найменшій — один, як кажуть, сам собі голова. «Самопоміч» не дала жодного голови ані в «жирну», ані в «пісну» комісії. Партія разом з БПП друга за чисельністю у міськвиконкомі після «Свободи» — має 7 «багнетів».

 

Без «голів» у комісіях загалом залишилися три політичні сили — «Самопоміч», «Громадянська позиція» і Радикальна партія, яка наразі в раді перебуває у статусі позафракційних: згідно з реґламентом, фракція має налічувати бодай п’ятьох депутатів, а Радикальна партія Олега Ляшка в ТМР має лише трьох.

 

Комісія Чисельність Партійність голови
з питань містобудування

 

      9 ВО «Свобода»
з питань природокористування, приватизації, продажу та оренди землі

 

      8 ОО «Батьківщина»
з питань бюджету та фінансів

 

      7 ВО «Свобода»
з питань економіки, промисловості, транспорту і зв’язку, контролю за використанням комунального майна, зовнішніх зв’язків, підприємницької діяльності, захисту прав споживачів та туризму

 

      6 БПП «Солідарність»
з питань житлово-комунального господарства, екології та надзвичайних ситуацій, енергозабезпечення та енергоефективності

 

      5 ВО «Свобода»
з питань освіти, науки, культури, молодіжної політики, фізичної культури та спорту

 

      3 БПП «Солідарність»
з питань місцевого самоврядування, законності, правопорядку, реґламенту та депутатської діяльності

 

      2 ВО «Свобода»
з питань соціальної політики, охорони здоров’я, сім’ї, материнства, дитинства

 

      1 «Народний контроль»