Кілька тижнів тому батьки франківських дошкільнят прийшли на прийом до директора Департаменту освіти на науки з проханням дофінансувати деякі потреби садочків та прийняти конкретні рішення щодо припинення практики «поборів в освіті». Проте на зборах в ДНЗ №12 «Струмочок» Ігор Смаль завив, що благодійні внески – не заборонені, якщо вони добровільні. Згодом це підтвердили і в профільному міністерстві.

А от матері, яка «посміла» звернутися в Департамент, запропонували забрати документи з садочка.

Свою версію подій розповіла та сама «ініціативна мама» – Ольга Прокопів, яка знайшла сили виступити проти системи, щоб захистити права своєї дитини.

Ольга Прокопів:

Правду кажучи, в мене не було намірів брати активну участь в ГО «Мами Прикарпаття» з питань поборів в освіті. За своїм характером я не є активістом і не люблю публічності.

В садочок «Струмочок» записала свого сина лише тому, що він знаходиться найближче до нашого дому. Особливо не вибирала, оскільки всі садочки в нашому місті, окрім новозбудованих, знаходяться більшою чи меншою мірою в однаковому стані.

Я багато чула від батьків про те, які зараз побори в садочках, про благодійні внески при подачі документів в садочок, щомісячні фіксовані збори на потреби групи. Особливо не переймалась, так як згідна, що на щось таки не вистачає коштів у міському бюджеті.

Свою думку поміняла першого ж місяця, як пішли в садочок. Список питань, які потрібно було вирішувати був чималий.

Випадково почула виступ міського голови Руслана Марцінківа на цю тему, де він розкритикував освітян, що не можуть забезпечити необхідним навчальні заклади, і доручив дофінансувати потреби та відмовлятися від батьківських внесків.

З питанням «На що вистачає коштів з місцевого бюджету?» я звернулася до директора Департаменту освіти і науки Івано-Франківської ради. Сподіваючись, що людина, яка було в АТО, скаже правду.

Ігор Вікторович надзвичайно люб’язно повідомив про стан фінансування на той час ДНЗ Івано-Франківська, зачитав суми коштів, виділені на придбання різних матеріалів, предметів, запевнив, що вистачає на все необхідне. На питання, чому ж тоді в нашій групі така проблема з забезпеченням необхідними речами, відповідь була така: «Це суто ініціатива батьків, в кожній групі є такі, які ініціюють щось купувати. І взагалі по питаннях фінансування краще звертатись до завідуючої садочка».

Звернулась я і до завідуючої садочка. Картина була діаметрально протилежна. В закладеному кошторисі фінансування садка не було вказано ані світильників, ані миючих засобів, нічого з потреб групи для забезпечення нормальних умов. Мої намагання прояснити ситуацію нічого не дали.

Випадково на вулиці розговорилася з Мар’яною Вершиніною на тему готівкових зборів в садочку. Вона порадила письмово звернутися до Департаменту освіти і науки із запитом про виділення додаткових коштів на купівлю світильників, миючих та дезінфікуючих засобів, згодом килимка та пісочниці з накриттям. На що мені рекомендували звернутися до завідувача ДНЗ №12 п. В. Глиджук (розпорядника коштів).

Звісно всі ці відправлення від одного кабінету до іншого мене таки дістали. Я разом із батьками, як з нашого садка, так і з інших, пішли на прийом до Смаля І.В. задати питання:

Чому на коврик в його кабінету кошти є, а для дітей немає?

Чому, попри збільшення фінансування з міського бюджету, на матеріальні потреби коштів як не було, так і немає?

Чому, попри вказівку мера виділити необхідну суму і забезпечити ДНЗ миючими і дезінфікуючими засобами, садочки вже півроку чекають на них?

Чому, попри заборону головою міста збирати готівку, її далі продовжують збирати?

Відповідь була: «Цього не може бути!»

А ні від садка №12, а ні від жодного іншого ДНЗ від початку року Департаментом освіти і науки не отримав жодного подання про виділення коштів на потреби закладу. Директор в процесі дискусії визнав, що в садку №12 склалася «дика ситуація» і, що «це ненормально». Ним було ініційовано збори в ДНЗ №12 з метою розглянути проблемні питання садочка.

У мене справді з’явилось сподівання, що питання фінансування можуть бут вирішені, хоча б частково. Нарешті і завідувач ДНЗ, і директор Департаменту домовляться.

І таки домовились. На зборах всі проблемні питання було зведено до «дрібної побутовості». Мовляв, більше не звертайтесь з цим до Департаменту освіти і науки. За мою наполегливість рекомендовано забрати документи із садочка. Як кажуть, ініціатива карається.

Вся ця ситуація обурює і засмучує. Найбільше розчаровує, що більше половини батьків не прийшли на збори. Ще частина батьків – за збір готівки та хоче самостійно вирішувати всі проблеми, бо на їх думку звертатись за дофінансуванням до Департаменту освіти і науки – це принизливо і безрезультатно. Тут швидше і мені варто бути б цим погодитись. Але дуже вже не хочеться миритись з цими нав’язаними правилами. Розумію, що в групі є багато питань, що потребують вирішення. Але є закон і не я його придумала. І згідно нього умови для перебування дітей в навчальному закладі мають бути забезпечені державою.

Кожен бере за зразок країни Європи, співставляючи з тим, що маємо ми. Всі прагнуть кращого майбутнього для своїх дітей: без корупції, без АТО, з якісною освітою і не тільки. Тому, хотілося б, щоб кожен зробив хоч маленький крок назустріч. Побороти так звані «благодійні внески» можна лише колективно.

 

Читайте також:

Мами проти системи: франківські батьки розповідають про образи, погрози та моральний тиск з боку адміністрацій