Для цього створюють міжнародний благодійний фонд та отримали благословення церкви. Проте науковці виступили проти відбудови собору і називають це дурною тратою коштів.

Про це пишуть Версії з посиланням на ГК.

 Задля духовної Мекки

Собор, який належав до найвеличніших храмів середньовічної Європи, був побудований князем Ярославом Осмомислом (1152-1187 рр.). Однак вже в 1241 р. його зруйнували, а із залишків у 1584-1586 рр. у стилі ренесанс збудована церква Успіння Пресвятої Богородиці. Зараз від Успенського собору залишився тільки фундамент розміром 32,5 на 37,5 м – це лише на півтора метра менше від Софіївського собору в Києві.

Ще в травні в Івано-Франківську відбулася нарада щодо відновлення Успенського собору ХІІ ст. у с. Крилос Галицького району. У ній взяли участь засновники Благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд відновлення Галицького Успенського Собору»: голова Івано-Франківської ОДА Олег Гончарук та його заступник Ігор Пасічняк, архієпископ і митрополит Івано-Франківський УГКЦ Володимир Війтишин, народні депутати Анатолій Матвієнко і Михайло Довбенко, екс-нардеп Зіновій Шкутяк, а також голови Галицької РДА та райради, керівники відповідних управлінь ОДА, депутати та науковці.

Для обґрунтування концепції реставрації собору створено робочу групу з науковців ДП «Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставрація» (м. Львів).

Під час наради архієпископ і митрополит Івано-Франківський УГКЦ Володимир Війтишин повідомив, що до складу засновників благодійного фонду входить також і глава УГКЦ Блаженніший Патріарх Святослав, та наголосив, що церква дає своє благословення для такої справи. А Олег Гончарук додав, що в питаннях духовного відновлення Прикарпаття є підтримка Петра Порошенка, та наголосив, що потрібно зробити все для «відбудови і створення духовної Мекки».

 

Підйом історичної пам’яті

На думку начальника управління культури ОДА Володимира Федорака, питання відбудови собору і відродження Галича як історичного, культурного, духовного центру є дуже актуальним. Тому ця тема надзвичайно цікавить не тільки місцевих краєзнавців, а й представників обласної ради, ОДА та народних депутатів.

Він розповідає, що вже проведені наради з приводу можливості відновлення Успенського собору, на які були запрошені фахівці з пам’ятко-охоронних інституцій, зокрема львівські та івано-франківські науковці, і створена міжвідомча група, яка опрацьовує всі пропозиції. Окрім того, в Крилосі планують розбудувати музейний комплекс на місці, де зараз розташований музей історії Галича.

Федорак наголошує, що, насамперед, беручи до уваги думки істориків, археологів та фахівців у галузі охорони культурної спадщини, треба дуже добре продумати місце, де буде відбудований Успенський собор. Над цим зараз і працює ініціативна група. «Зрозуміло, що будувати зверху того фундаменту з точки зору науки не зовсім правильно. Але мова йде, в принципі, про відбудову собору на території Крилоса. Тому потрібно вибрати таке місце, де були б під’їзди, комунікації, щоб собор вписувався у загальний вигляд села», – каже посадовець.

До того ж, продовжує він, дуже важливо, аби собор мав вигляд, який буде нагадувати стиль того часу. Мовляв, хоч фотографій не збереглося, але в архівах є спогади та описи, де вказується, що він нагадував одну з київських святинь. Тому, маючи креслення та ескізи київських церков, а також інформацію з архівів, історики опрацьовують варіант побудови собору.

«Ініціативна група враховує побажання громади області, яка вкотре заявляє, що потрібно підіймати історичну пам’ять. Для об’єднання українців навколо такої ідеї, як Бог та Україна, потрібно відновлювати наші святині, які колись мали велике не тільки духовне, а й історичне значення, – заявляє чиновник. – На це будуть спрямовані кошти не тільки з обласного і державного бюджету, а й пожертви. Дирекція заповідника «Давній Галич» і громадськість будуть контролювати кожну копійку, і це буде мегапроект, який об’єднає зусилля багатьох людей».

Володимир Федорак вважає, що собор буде цікавий для туристів та паломників. Наразі робоча група вивчає, скільки ж коштів треба на його будівництво, яке займе декілька років. Чиновник переконаний, що ця сучасна будівля відновить колишню велич предків, тому вже через декілька місяців дискусія між істориками, археологами та людьми, які займаються цим питанням, припиниться, а робоча група представить план дій.

Федорак наводить приклад Батурина, який колись був повністю знищений, а зараз відбудований. «Кожна область була причетна до цього, і це об’єднало людей. Я вважаю, що цей проект має право на існування. Я думаю, що перспектива в собору є. Не можна зразу ставити хрест на цій ідеї. Якщо на меті є підняти духовну та історичну велич Галича, то це дуже важливо. На словах цього не зробиш», – підкреслює посадовець.

Окрім того, у відбудований собор планують перенести останки князя Ярослава Осьмомисла, які зараз зберігаються у Соборі святого Юра у Львові, але були знайдені в Успенському соборі.

 Дурна трата грошей

Втім намір відбудувати Успенський собор викликав обурення в науковців. Так, на ХІV Міжнародній науковій конференції «Археологія заходу України», яка відбувалась у Львові, була прийнята з цього приводу резолюція. У ній 20 фахівців з археології, архітектури, мистецтвознавства та історії виступили категорично проти відбудови собору, назвали її незаконною та нагадали, що в 1999 р. влада вже пробувала відбудувати собор. Тоді під час будівельно-реставраційних робіт фундамент собору був частково зруйнований, а благодійний фонд, створений для збору коштів, не виконав своїх зобов’язань і безслідно зник.

«Особливо цинічним виглядає запевнення голови Івано-Франківської ОДА про те, що тепер вони планують відбудувати св. Успенський собор «для створення тут духовної Мекки» при тому, що інфраструктура даних районів Івано-Франківщини, як і прогресуюче зубожіння місцевих мешканців, сьогодні перебуває на межі колапсу і гнітючих злиднів», – йдеться у резолюції.

Науковці пояснюють, що проведені на сьогодні історико-архітектурні дослідження не дають достатньої інформації для відтворення цієї. До того ж, з юридичної точки зору відбудова собору була б кричущим порушенням міжнародних пам’яткоохоронних хартій, починаючи від Венеційської (1967 р.) і закінчуючи Ризькою (2000 р.), які ратифіковані Україною. Крім того, таким чином порушиться історико-архітектурний ансамбль, який творить каплиця св. Василія на фундаментах літописного собору, Успенська церква та прилеглі митрополичі палати. Тому це є порушенням не лише пам’яткоохоронних конвенцій, але й чинного законодавства України.

Так, доктор історичних наук, генеалог, завідувач кафедри історії середніх віків і візантиністки Львівського національного університету ім. Івана Франка Леонтій Войтович розповідає, що в Європі не відбудовують пам’ятки, якщо вони повністю зруйновані. У таких випадках руїни консервують, а поряд ставлять стенди, де зображено, як вони виглядали колись. Відбудовується пам’ятка тільки тоді, коли вона зруйнована неповністю і є її фотографії та креслення.

«Михайлівський золотоверхий собор був колись зруйнований, і його відновили за фотографіями. Так само й Успенський собор у Києві. Але обидва все одно відбудовані недобре, хоч і були сотні фотографій, план собору тощо. А як виглядав собор у Крилосі, не знає ніхто. Можливо, якби науковці попрацювали в книгосховищах та архівах Європи, то знайшли б якесь зображення. А так що відбудовувати?» – обурюється Войтович.

Він розповідає, що при відбудові собору зруйнується автентичний фундамент, залишки якого треба терміново законсервувати, інакше незабаром ми їх вже зовсім не побачимо. Адже бетонна споруда буде важити набагато більше, ніж собор, збудований з плінфи – широкої та плоскої цегли.

«Якщо Успенський собор у Києві хоч нагадує давню святиню, то це що буде нагадувати? Якщо звести фахівців, то кожен намалює свої варіанти реконструкції, які будуть відрізнятися один від одного. В час, коли кожна копійка на рахунку, викидати гроші на це недоречно. Мені здається, що це є дурна трата грошей. Тим більше поряд стоїть гарний храм, якого повністю вистачає для потреб парафіян і паломників», – зазначає науковець.

Що ж до ідеї перенести у відбудований собор останки Ярослава Осьмомисла, то, на думку Леонтія Войтовича, їх можна перенести в діючий храм. До того ж, каже, невідомо чи це ще точно його останки, а не когось з єпископів.

«Я не хочу нікого звинувачувати у відмиванні грошей, бо не знаю, за які кошти це будуть відбудовувати. Але чисто в науковому плані це смішно. Так можна що завгодно навідбудовувати», – підкреслює він.

Науковець вважає, що в Галичі є куди прикласти руки. Наприклад, зробити з нього всеукраїнський туристичний центр. Для цього треба зайнятися всім комплексом пам’яток. Тобто законсервувати залишки та мури всіх церков, поставити біля них стенди, де було б зображено, як вони виглядали колись, зробити нормальну дорогу, перевозити людей на екскурсії, адже без транспорту важко обійти всі пам’ятки, облаштувати музей в замку тощо.

Таким чином, на його думку, буде збережено почуття автентичності. Мовляв, люди просто не розуміють, що якби так можна було робити, то всі втрачені пам’ятки, які є шедеврами світової культури, уже б відбудували. Однак чомусь у світі ніхто не робить нічого подібного.

«Більшість вчених, які є фахівцями в цьому питанні, такої ж думки. Але хто слухає науковців? Все вирішують ті, хто нині є депутатами, а завтра будуть жити на Майорці», – зітхає Войтович.

Наталя КОЗАК