rejdery

Зі слів заступника директора коледжу з навчальної роботи Ганни Тимків стало відомо, що активний процес відстоювання коледжу розпочався відразу після отримання елекронною поштою 7 травня наказу про зміну юридичної адреси Коледжу економіки, права та інформаційних технологій ТНЕУ з Калуша на Тернопіль, виданого т. в. о. ректора М. І. Шинкариком відповідно  до наказу Міністерства освіти і науки України № 503 від 22 квітня як відповідь на клопотання Тернопільського національного економічного університету.

Як наслідок, наступного ж дня, батьки та викладачі, засвідчивши клопотання підписами  звернулися до ректора ТНЕУ, віце-прем’єр-міністра України, міністра освіти і науки України, голови комітету з питань освіти і науки Верховної ради України, уповноваженого Президента України з прав дитини, генерального прокурора України, голів Івано-Франківської обласної ради та облдержадміністрації, Народних депутатів України  з метою відстоювання права своїх дітей навчатися в рідному місті.

Цікавим є те, що таке звернення батьків і викладацького колективу ректорат університету зігнорував, не надавши жодної відповіді,  і тільки 15 травня його представники приїхали до Калуша заспокоїти бунтівників та вилучити трудові книжки та фінансову документацію. З цією метою до Калуша автобусом їхало 40 чоловік спортивної статури.

На зустріч із загарбниками прийшли: батьки, працівники, представники Правого сектору та Самооборони, місцеві ЗМІ. До речі, останніх тернополяни аж ніяк не очікували.

Що стало підставою протистояння між Калуським коледжем й Тернопільським університетом? Детально про це присутнім повідомила заступник директора коледжу з навчальної роботи Ганна Тимків:

–  Підставою для видання вищезгаданих наказів, нібито, стала постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня цього року № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету». Та оскільки в момент створення коледжу (2011 рік) Міністерством освіти йому було надано права особливого господарювання, ми маємо свою юридичну адресу, свій код мережі, наш заклад зареєстрований в Калуському казначействі. Зарплатню ми виплачуємо самостійно, нараховуємо стипендію, комунальні платежі здійснює також коледж. Ми сплачуємо всі податки в місцевий бюджет. Уже три роки, відколи діє коледж, ми не маємо жодного економічного стосунку до Тернополя. Якщо би, скажімо, стояло питання про ліквідацію коледжу, то це було б одне. А хочуть перенести юридичну адресу, тобто і викладачів, і студентів просто перевести до Тернополя. Але тут є два моменти, – наголошує заступник директора. – Переведення працівників в іншу територіальну одиницю – це істотна зміна умов праці. Про це зобов’язані повідомити кожного персонально під розписку. Я наголошую: ми отримали наказ електронною поштою, а це, вважаю, свідчить про повне ігнорування нас як коллективу, а, особливо, неповнолітніх дітей,  серед яких дванадцятеро дітей-інвалідів і четверо дітей, позбавлених батьківського піклування, малозабезпечені та діти з багатодітних сімей. Зміна умов навчання цієї категорії студентів повинна бути погоджена з їхніми батьками. Тому, перш ніж видавати цей наказ, – наголосила Ганна Тимків, – потрібно було провести збори батьківського колективу і з’ясувати, хто з них має бажання навчати своїх дітей у Тернополі.

Та основне, на думку викладацького складу, криється ось у чому: протягом трьох-чотирьох місяців охорона коледжу зауважувала, що до закладу під’їжджають «шикарні» машини, з яких виходять молоді люди і фотографують. А в університетському наказі є два пункти, які наводять на думку, що когось зацікавило приміщення коледжу і його збиралися продати:

– з 01.07.2014  по 10.07.2014  забезпечити проведення інвентаризації майна, закріпленого за коледжем в м. Калуш;

– за результатами інвентаризації майна подати ректору до 14.07.2014 пропозиції щодо його раціонального розподілу».

Прочитавши ці два пункти, заступник директора зауважила:

– Гадаю, що тут питання зайві. Але найголовніше, що приміщення коледжу – це власність держави. Звичайно, воно знаходиться на балансі університету, бо коли створювали коледж, то тут діяв Калуський факультет ТНЕУ, але розпорядником є держава.

І батьків, і викладачів турбує й такий важливий момент: якщо дитина навчається на місці держзамовлення і відмовляється переходити в Тернопіль, її повинні відрахувати. А куди вона піде? Їй жоден виш не забезпечить місце держзамовлення та спеціальності, за якою навчаються в місті Калуші. Якщо ж студент в односторонньому порядку залишить навчання за власним бажанням, то батьки повинні відшкодувати кошти, потрачені на їхню дитину державою. Жоден із батьків (на держзамовленні в коледжі навчається  60% студентів) на таке не погоджується.

Основне, на чому наголошував проректор з наукової роботи університету Богдан Луців, який прибув того дня на чолі так званої «банди», (до складу якої, як не дивно, крім нього, в. о. директора коледжу, входили представники бухгалтерії та відділу кадрів), що причиною для зміни адреси коледжу є фінансові підстави.

 – Нас на роботу приймав директор коледжу, трудові книжки знаходяться у відділі кадрів коледжу, батьки платять за навчання своїх дітей на рахунок цього закладу. То які такі фінансові підстави, – обурено висловлює думку як батьківського, так і викладацького колективів Ганна Тимків. – Фактично, вже рік коледж дає собі раду без директора, бо в. о. – в Тернополі. Щодо покращення матеріальної бази коледжу, про що говорять тернополяни, то на це жодної копійки не було виділено з університету.

На запитання журналістів, як студенти ставляться до перспективи навчатися далеко від дому, заступник директора заявила:

– Якби діти сказали, що вони згідні, то не було б ніяких подібних зібрань.

Більшість батьків (для яких територіальна близькість була визначальною, коли віддавали сина чи доньку до цього коледжу) і викладачі вважають, що діти, які не мають 18-ти років, мали б вчитися в Калуші.

Віддати сина чи доньку нині в Тернопіль – для багатьох не під силу, бо це, наголошували батьки, неабиякі додаткові витрати: дорога, квартира, харчування, додатковий одяг та взуття. Якраз це вони враховували, коли вирішили вчити дитину в рідному місті. Та чи не найпроблемнішим виявилося б перенесення коледжу для сімей із дітьми-інвалідами. Мати першокурсниці пані Леся каже, що в такому випадку їй прийдеться їхати з донькою до Тернополя або ж взагалі дівчина не матиме можливості продовжувати навчання. Пані Світлана, мати другокурсника, стурбована не менше, бо при цукровому діабеті, яким хворіє син, йому потрібно вчасно харчуватися.

Обурило всіх і те, що наказ про зміну юридичної адреси коледжу підписала перший заступник міністра освіти і науки:

– Ірина Совсун, яка підписала цей наказ, не має права підпису такого документа. Якби вона, перш ніж підписувати його, підняла установчі документи, то зрозуміла б, що цього робити не можна, – каже Ганна Тимків. – А про те, що наказ підписувала «на коліні», свідчить наступне: 26 квітня 2011 року було утворено Калуський коледж економіки, права та інформаційних технологій. 23 липня 2013 року слова «Калуський коледж» було замінено словом «Коледж», тобто наказ 2011 року на час підпису цьогорічного вже був не чинний. А перший заступник міністра ще й цього року зсилається на наказ 2011-го.

Щоб залагодити конфлікт, до  Калуського коледжу приїхав ректор Тернопільського національного університету. Дискусія ректора з працівниками та батьками студентів коледжу відбулася в присутності представників місцевих ЗМІ та Самооборони, а також, в. о. заступника міського голови Василя Турчина, колишнього начальника Калуської міліції Івана Данилюка, які є також батьками студентів,.

Ректор університету Андрій Крисоватий хоча й зауважив на початку розмови, що не поїде з Калуша доти, доки не дійде згоди з присутніми, все ж таки, як і його попередник, акцентував на фінансових підставах видання вищезгаданого наказу, говорив про фінансові проблеми університету і без особливого співчуття про проблеми осіб, які постраждають від підписання цього «злочинного наказу». Присутні настоювали на своєму: діти мають навчатися в Калуші, а вирішувати це буде не ТНЕУ та його ректор, а громадяни, яких обмежують в їхніх правах та місцева влада, оскільки питання набуло резонансного значення і викликало справедливий спротив.

Нажаль, приїзд ректора ще більше загострив конфлікт і підбурив людей проти ректорату ТНЕУ, який в період складної соціально-економічний та політичної ситуації в державі, залишає людей без засобів на існування, а сотні неповнолітніх дітей – права на навчання.

Нам не треба російського Путіна, у нас є свій…

Далі буде……