Отже, що цікавого радить Уляна Паньо:

Залізничний вокзал

Залізничний вокзал Калуша початку ХХ століття Фото взяте з сайту kalusz.io.ua

Кожне нормальне місто починається з вокзалу. Колію через Калуш було прокладено у 1875 році, як частину залізниці Стрий-Станіславів. Тоді й збудували першу будівлю вокзалу. Це його перший і досить різноманітний період: саме тут Карл І Габсбург під час Першої світової війни зустрічався з фронтовими офіцерами; тут відбувалися провінційні дефіляди польських залізничників у міжвоєнний період; звідси вивозили тисячі галичан (не тільки калушан) на безмежні простори, рабську працю і смерть в снігах Півночі, Сибіру і Далекого Сходу, пишуть Версії з посиланням на Kakush News.

Калуський вокзал 70-80-х років ХХ століття Фото взяте з сайту kalusz.io.ua

Наступний період –  це набиті дизельні поїзди до Стрия та Моршина, коли можна було побачити, що Калуш – місто-роботяга, а ще безкінечні галасливі черги за автобусними квитками, окрема сувора черга за залізничними квитками попереднього продажу на поїзди далекого слідування. У 70-ті роки було створено сміливий проект вокзального приміщення з металу і скла. Ну і як без ансамблю-тріумвірату: вокзальний буфет, ресторан і обов’язкове кафе „Зустріч”.

Сучасний вигляд вокзалу KalushNews.city

Сучасний етап ознаменувався реставрацією вокзалу: коли вокзальні буфети, як явище, зникли, а, для збереження енергоефективності, було зменшено кількість вікон. Тепер це не вокзал «міста-роботяги» і великих людських черг. Хоча його можна реанімувати в інших, популярних зараз, площинах: наприклад, як платформу для фотовиставок, презентацій, літературних читань тощо.

Вулиця Сівецька

KalushNews.city
Сучасний вигляд вулиці Сівецької

Цікавою є та її частина, де збереглися старі приватні будиночки «справжніх калушан». Вони дуже добре сприймаються, коли ти ідеш від базарного перехрестя, минаючи радянські дев’ятиповерхівки – такого типового Калуша – до затишку старого міста.

Розписи церкви св. Архистратига Михаїла

Мається на увазі розписи Павла Ковжуна та Михайла Осінчука. Вони були серед засновників Асоціації незалежних українських митців у міжвоєнний період. Їхніми розписами прикрашено багато церков Західної України (найближче до нас церква Різдва Богородиці у Долині). Малювали вони у модерному стилі, проте він мав багато української мистецької традиції: митці брали приклад з мозаїк, фресок, мініатюр давньоруського періоду та українського іконопису і гравюр ХV-ХVІІІ ст. У калуському храмі вони творили протягом 1936-1938 рр. Саме Павло Ковжун та Михайло Осінчук розмалювали монументальні храмові образи за престолом, центральну баню і склепіння, люнети під ними:

Розписи Ковжуна та Осінчука Фото взяте з сайту vikna.if.ua

А тепер перелік цікавинок від Василя Фіцака:

Туберкульозне відділення районної лікарні на вулиці Каракая

Зображення загальної лікарні першої половини ХХ століття Фото надане з приватної колекції Тараса Сондея

Будинок збудували на початку ХХ століття. З самого початку це була загальна лікарня, у якій налічувалося 40 ліжок для хворих. У кінці 50-х – на початку 60-х років це приміщення стало окремою відділовою структурою районної лікарні. Її головний корпус збудували саме в цей час. У різні періоди у старому приміщенні були: отоларингологічне відділення, наркологічне відділення, туберкульозне відділення.

Будівля не має унікальної архітектури. Але, оскільки в роки Першої світової війни більшість будівель міста були зруйнованими, ця збережена пам’ятка заслуговує на увагу.

KalushNews.city
KalushNews.city
Драконячі голови на піддашші

Найбільш цікавими є ковані елементи піддашшя над вхідними дверима, які містять зображення драконячих голів.

Ратуша Калійного заводу з годинником

Ратуша Калійного заводу з годинником KalushNews.city

Зважаючи на те, що стан калуської ратуші дуже плачевний, цю будівлю потрібно зберегти. Ратуша – це будинок колишнього управління Калійного заводу. Збудована вкінці ХІХ століття. Зараз будівля належить ТОВ «Завод-Техмаш». Раніше він відновив ратушу й годинник на ній. Проте, коли справи заводу погіршилися, ратуша залишилася поза увагою