«В мене дуже хороший настрій, коли заходиш до польського класу і всі до одного «суперово» розмовляють українською, «суперово» розмовляють польською, більшість знає англійську. Оце і є європейська модель», – поділився своїми враженнями від відвідин навчального закладу Павло Клімкін на неофіційні зустрічі з журналістами «Кава без краваток».

До слова високопосадовець навіть зняв свою краватку, щоб дотриматись «дрес-коду» на зустрічі з представниками франківських ЗМІ. Павло Клімкін висловив офіційну позицію МЗС щодо нового «Закону про освіту» і невдоволення з цього приводу деяких наших європейських сусідів.

«До прикладу в Угорщині заперечують, що новий «Закон про освіту» – це наш шлях в майбутнє. Хочу заперечити. Ми маємо зреалізувати цей закон у діалозі з громадами. Оскільки цей закон і ця освіта в першу чергу потрібна дітям. Ми маємо говорити з ними, розмовляти з батьками, не існує єдиного підходу, – відмітив міністр закордонних справ. – Але зробити це – це наша відповідальність, ніхто нам не буде ставити ультиматуму. І ми ніколи їх не сприймемо».

Як приклад, Павло Клімкін згадав про Закарпаття, де значна частина місцевих жителів не знає української мови.

«Ніхто нам не буде казати яким чином ми маємо реалізовувати наш закон. І ніхто не має права нам казати, що ми маємо дискримінувати своїх же громадян. Ви подивіться що робиться на Закарпатті, коли там багато хто не знає рідної мови, не розуміє, в якій країні живе. Це означає, що вони не можуть вступити до українського університету, не може вступити на державну службу, на військову службу не може піти. Нічого не може. Такого не може бути. Або ми єдина соборна країни, або хтось спеціально намагається створити мовні чи інші анклави. Таких анклавів у нас не буде. Кожен має мати майбутнє в Україні і там, де він вибере. Але не може бути так, щоб українські громадяни мали майбутнє тільки в Угорщині, або тільки в Румунії».

Павло Клімкін впевнений, що в цьому питанні вдасться досягти розуміння, і з офіційним Будапештом в тому числі.

«Ми маємо з ними розмовляти, як з друзями і партнерами, незважаючи на необґрунтовану емоційність їхньої позиції, – підсумував міністр. – Ми не хочемо зробити з угорців українців, вони мають зберігати свою національну ідентичність. Але кожен з них має володіти державною мовою і розуміти, в якій країні він мешкає».