poroshenko

Нагадаємо, Львівський навчальний центр Західного оперативного командування Сухопутних військ Збройних Сил України (до січня 1998 року — Прикарпатського військового округу), відомий як “Я́ворівський поліго́н”, знаходиться в центральній частині Українського Розточчя. Яворівський військовий полігонзаймає площу 36 153 гектари, що становить 24% від всієї території Яворівського району[1]. До створеннянаціонального парку «Яворівський» він займав територію площею 42 тисячі га, або 27% території району[2].

Яворівський полігон був створений в 1940 році на базі колишнього військового полігону Війська Польського, який тут існував до вторгнення СРСР до Польщі 1939 року та радянської анексії західноукраїнських земель. Під час розширення полігону звідси були примусово депортовані мешканці сіл, які знаходились на цій території, зникло з лиця землі більш ніж 170 сіл та хуторів, 12 церков такаплиць, 2 костели, 14 кладовищ, сотні культурних та історичних пам’яток[2]. Виселення мешканців з земель, які було відведено для розширення полігону, проводилось в Південну Бессарабію (сучасний південь Одеської області) та прилеглі території[2].

В липні 1944 року в лісових масивах Яворівського полігону проходив збір партизанських сотень «Голуба», «Ема» (командир — Дмитро Пелип), «Залізняка» (командир — Іван Шпонтак), «Яструба»Української повстанської армії та боївок підпільної сітки ОУН (разом — понад 1000 бійців) для організації спільного переходу німецькорадянської лінії фронту[3].

В радянські часи будівлі населених пунктів, з яких були депортовані мешканці, зокрема церква Святого Михаїла у селі Вишенька Велика, збудована в 1927 році та освячена за участі митрополита УГКЦАндрея Шептицького, використовувались як мішені для стрільби[2].

Яворівський полігон є одним з двох в Україні (разом з Широколанівським), доступних для проведення міжнародних військових навчань.[4] Починаючи з 1995 року на території полігону проходять міжнародні навчання «Щит миру» в рамках програми «Партнерство заради миру», котрі проводяться спільно Україною та НАТО. В 1998році участь в навчаннях взяли представники 18 держав, а в 2000 році — біля 1600 військовослужбовців з 26 країн світу[2].