Раніше хлопчик жив у дитбудинках Львова. А зараз, уже 8-річний, він мешкає зі своєю мамою-опікуном у Франківську, навчається в третьому класі школи-садка, ходить на гуртки, багато читає і мріє стати мандрівником або вчителем географії, пишуть Версії з посиланням на Zaxid.Net.

Мама з Артемком щодня прокидаються о 6:30. Жінка йде на роботу в аптеку, синочок – до школи. Там, окрім навчання, хлопець ходить на танці, відвідує гурток виробів з природних матеріалів. А ввечері разом, за руку, вони йдуть додому.

Після смерті рідного сина пані Оксана шукала Артемка два роки, дуже хотіла взяти когось під опіку. Після дитбудинку в Артемка були часті застуди й рахіт. Однак масажі, логопед, лор поправили хлопчику здоров’я.

Артемко багато читає, знає всі материки й столиці країн. Тож мріє стати мандрівником або ж учителем географії.

«Коли читаю, не можу відірватися», – говорить він.

Хлопець тепер має все. Хіба хотів би ще молодшого або старшого братика.

Артемко маму дуже любить, бо, каже, вона дуже мила до нього.

«А я почуваю себе щасливою мамою», – додала Оксана Андрейчук.