news-image: Три роки після Майдану: Порошенко повторює долю гетьмана Виговського?

Кожен для себе визначає чи за цей час в нашій державі відбулися зміни за які стояв Майдан, адже в будь-якій революції найголовнішими є наслідки. Варто зауважити, що за цей час багато українців розчарувалися і зневірилися в результатах революції. Війна на сході, важка соціально-економічна ситуація. Здавалося б гірше вже нікуди і ми переживаємо найтяжчий період в історії, – пишуть Версії з посиланням на Бліц-Інфо.

Та історія циклічна і має звичку повторюватись. Тож кореспондент  пошукав історичні паралелі між минулим та сучасним і поцікавився у знавців історії, чи не нагадує їм сьогоднішня ситуація в Україні події минулого.

На думку історика, професора Прикарпатського університету Сергія Адамовича, можна сміливо провести паралелі між сьогоденням і часом правління гетьмана Івана Виговського.

“Іван Виговський потрапив до оточення Богдана Хмельницького після полону. Тобто він був на боці поляків, потрапив до татар, а потім Хмельницький його викупив і прийняв до себе через його здібності. Потім Виговського призначають генеральним писарем. А вже після смерті Богдана Хмельницького він домагається, щоб його переобрали замість Юрія Хмельницького. Проте польсько-шляхетське виховання дає про себе знати. Гетьман не може підтримувати козацьку голоту, адже є вихідцем зі шляхти, тому єдиним виходом обирає орієнтацію на Польщу”, – розповіда науковець.

Історик розповідає, що Виговський хотів побудувати українську державу за зразком Польщі, де замість шляхти мала б бути козацька старшина.

Потім з’являються “зелені чоловічки” у вигляді Барабаша і Мартина Пушкаря, які організовують в Полтаві повстання. Виговський жорстоко придушує його завдяки татарам і козакам. Опісля підписує Гадяцьку унію і Україна входить до складу Речі Посполитої як Руське князівство на рівних правах з Польщею і Великим князівством Литовським“, – згадує історичні перипетії того часу Сергій Адамович.

Проте після цих подій Іван Виговський вже не контролює ситуацію всередині країни, тож козаки його зміщають та відправляють у вигнання.

Тепер переводимо цю історичну ситуацію на третю річницю революції. Пушкар і Барабаш – це теперішні Захарченко і Плотницький, Гадяцька унія – це асоціація з Євросоюзом. Ситуація в країні напружена, тож легко можна спрогнозувати аналогічну ситуацію: Опоблок з Тимошенко домагаються перевиборів, в результаті яких Порошенка, який представляє верхівку суспільства, усувають від влади. Аналогія циклічності історії абсолютно напрошується. І якщо все буде розвиватись у цьому ж напрямку, то Опоблок має виграти вибори і усунути Порошенка та далі продовжувати дружити з Росією“, – прогнозує історик.

Професор вважає, що у Виговського з Порошенком багато спільного. Зокрема обидва вони заможні, Виговський був вхожий до польського короля, дружив зі Швецією. Масштаб звичайно не такий як в Порошенка, каже історик, але і заробітки в гетьмана були не такі як у президента. Окрім того, Виговський відразу почав повертати до влади стару старшинську пропольську знать, те ж саме робив за цей час і Порошенко. Єдине, жартує Адамович, що в нашого президента немає перемоги під Конотопом.

Опоблок уже відчуває свою силу і ми йдемо до того, що не зовнішня, а внутрішня ситуація змусить Порошенка піти. І потім всі будуть думати його правління було хорошим чи поганим. Протягом цих трох років у нас була унікальна можливість щось змінити, коли нас підтримувала Європа і США. Проте зараз коли влада в сусідніх країнах міняється, згадайте тільки хто переміг на виборах в Болгарії, Молдові, важко прогнозувати чим це все закінчиться”, – підсумував Сергій Адамович.