news-image: Прикарпатський комісар про військову мобілізацію — без чуток і домислів
 Тим часом після підписання Президентом у липні цього року закону про часткову мобілізацію чимало чоловіків на Прикарпатті віком від 18 до 60 років перебували у стані нервового очікування повістки з військового комісаріату. На повну потужність запрацювало так зване «сарафанне радіо». Потенційні захисники суверенітету й територіальної цілісності України обмінювалися «конфіденційною інформацією з перевірених джерел» про оголошення загальної мобілізації. Телефони чільників та навіть звичайних службовців військових комісаріатів перетворилися на суцільну «гарячу лінію». Попри численні роз’яснення через радіо, телебачення, газети про те, що мобілізація є частковою і призову підлягають лише  військовозобов’язані з певною військовою спеціальністю і досвідом служби в Збройних силах України (ЗСУ) та інших військових формуваннях, «найхоробріші» вирішили «не випробовувати долю» та про всяк випадок поховалися, хто де зміг.

Констатуємо, що саме низька обізнаність з питань мобілізації стала однією з основних причин панічних настроїв серед чоловічого населення області призовного віку. Тому є смисл роз’яснити на основі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що діє з 21 жовтня 1993 року, яке призначення мобілізації, які її види, особливості проведення, а також права осіб, мобілізованих на військову службу. Сподіваємося, що спрацює відоме прислів’я: «Обізнаний — отже, озброєний» і жителі краю змінять своє ставлення до проведення заходів, від яких залежатиме те, чи стане реальністю європейське майбутнє суверенної України та й саме її існування.

Отже, мобілізація — комплекс заходів для планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, інших державних структур, а також підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, пов’язаного з необхідністю захисту Вітчизни, а ЗСУ й інші військові формування, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту — на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою. Першу проводять одночасно на всій території країни, а другу — лише в окремих місцевостях, i стосується вона тільки певної частини національної економіки,  військових формувань, служб тощо.
Згадуваний особливий період настає з моменту оголошення мобілізації чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. У цей час протягом 45 діб місцеві органи державної влади через військові комісаріати здійснюють призов військовозобов’язаних та техніки національної економіки для доукомплектування  військових частин ЗСУ й інших збройних формувань до штатів воєнного часу. Наголошую, що саме місцеві органи державної влади через військові комісаріати здійснюють призов, а не навпаки, як це розуміють окремі чільники цих органів.
Під час мобілізації громадяни, крім тих, які проходять службу у військовому резерві, зобов’язані з’явитися до  військових частин або на збірні пункти військових комісаріатів у терміни, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів). Резервісти ж зобов’язані з’явитися до військових частин у терміни, визначені командирами військових частин, в яких вони проходять службу.

Водночас керівники підприємств, організацій та установ відповідно до чинного законодавства зобов’язані забезпечувати своєчасне прибуття їхніх працівників до військових частин або комісаріатів у визначені терміни.

Військовозобов’язані, призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період набувають нового юридичного статусу — військовослужбовців. Тому на них розповсюджуються пільги, передбачені Законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей», Кодексом законів про працю та іншими нормативно-правовими актами.