Результат пошуку зображень за запитом "біометричний закордонний паспорт"

Вона пішла подавати документи на закордонний паспорт, але у «Центрі надання адміністративних послуг» (ЦНАП) їй сказали, що на документ треба буде почекати 7-8 місяців. А все тому, що її український паспорт був виданий у Горлівці, яка нині окупована, пишуть Версії з посиланням на Репортер.

Тепер по порядку. Наталія Захарова народилась і виросла у Калуші. Згодом вийшла заміж і переїхала у Горлівку Донецької області, де отримала свій нинішній український паспорт. У 2010 році жінка повернулася до Калуша, там мешкає і сьогодні. І все було добре, поки Захарова не пішла до калуського ЦНАПу подавати документи на закордонний біометричний паспорт. А там їй сказали, що треба буде чекати, бо український паспорт їй видавали у Горлівці. Мовляв, нині місто під контролем бойовиків, і міграційна служба мусить перевірити, чи паспорт не фальшивий. Жінку це обурило.

«Пішли з дітьми в ЦНАП, щоб зробити біометричні паспорти. І там виявилося, що я – сепаратистка та неблагонадійна! – написала Захарова. – І це лише тому, що мій паспорт виданий у Горлівці. Те, що я ходила в школу в Калуші, виходила тут заміж, зреш­тою навіть те, що постійно проживаю тут у Калуші, про що є відмітка в паспорті, з 2010 року і по сьогоднішній день, державу не переконує».

За її словами, у ЦНАПі їй сказали, що поліція буде перевіряти, чи дійсно вона благонадійна, для цього вона надала «копії усіх можливих документів про свою життєдіяльність на території України».

«Мене попередили, що мене можуть викликати в поліцію для подачі додаткових свідчень, – продовжує жінка. – Так держава поважає свого громадянина і робить усе, щоб громадянин почував себе якнайкраще і створює для цього усі умови!

Таким чином я, як громадянка України, та мої діти, теж громадяни України, обмежені у своєму праві вільно скористатися правом на безвізовий режим принаймні на найближчі 7-8 місяців у кращому випадку! Бо в моїй ситуації подаватися на отримання біо­метричного паспорта по скороченій процедурі неможливо!».

Аби розібратися в ситуації, «Репортер» звернувся по коментар до керівника прес-служби обласного управління Державної міграційної служби Василя Гультайчука. Він розповів, що вони справді перевіряють інформацію про осіб, які отримували паспорт в інших регіонах. І стосується це не лише колишніх мешканців окупованих територій.

«Раніше український паспорт можна було отримати лише за місцем реєстрації, тому нині ми не маємо єдиної бази, – пояснює Гультайчук. – Документи на закордонний паспорт сьогодні можна подати в будь-якій області, незалежно від місця прописки. Тобто жителі Полтавської, Житомирської чи Рівненської областей можуть оформити документи на закордонний паспорт в Івано-Франківську. Але якщо паспорт громадянина України людина отримував за межами нашої області, то ми подаємо запит на підтвердження особи туди, де цей паспорт видавався. Відтак нам приходить відповідь, що дійсно такий-то громадянин тоді-то й тоді отримав так звану форму 1. Тоді ми знаємо, що цей паспорт справжній.

Та з оформленням документів для жителів Криму і Донбасу виникають певні труднощі, бо ми не можемо відправити такий запит на перевірку інформації в окуповану територію. Адже це буде означати, що ми, як офіційна структура, визнаємо легітимність їхньої влади. Та і якої відповіді ми можемо від них чекати?».

Відтак, аби отримати закордонний паспорт, усі, хто отримував документи на територіях, які нині окуповані (незалежно від дати видачі), мусять пройти спеціальну процедуру підтвердження особи.

«Крім українського паспорта, людина повинна мати як мінімум ще два документи з фотографією, – каже Гультайчук. – Це може бути старий закордонний, бо в нас є єдина база закордонних паспортів, чи водійські права. Скажу з власної практики, люди приносять в таких випадках усі документи, які вдалося забрали з собою, коли вони виїжджали із зони бойових дій».

Також, за його словами, на окупованих територіях залишилося чимало бланків українських паспортів. Нині їх можуть видавати кому завгодно, причому заднім числом.

«Я можу вірити людині, що вона отримала свій паспорт в 1998 чи 2000 році, але справа в тому, що такий самий паспорт можна видрукувати нині на тих бланках, що залишилися на окупованих територіях, – пояснює Василь Гультайчук. – Нам відомі номера та серії цих бланків. Та позаяк це є питанням національної безпеки, ми мусимо перевірити законність видачі кожного документа і, по інструкції, попереджаємо людей, що процедура може затягнутися».

Та навіть якщо всі документи в порядку, то на біометричний паспорт все одно доводиться чекати кілька місяців.

«Так склалося, що після введення безвізового режиму масштаби подачі оформлення документів перевищували можливості поліграфічного комбінату, – розповідає Василь Гультайчук. – Та поступово терміни виготовлення паспортів будуть зменшуватися. Якщо недавно на терміновий паспорт треба було чекати півтора місяця, то нині – до трьох тижнів. Невдовзі вийдемо на терміни, які вказані в постанові – сім робочих днів. Відповідно скорочуються і терміни отримання закордонних паспортів у звичайному порядку, на які нині треба чекати три місяці».

Та й на перевірку інформації про людину десь в майбутньому витрачатимуть значно менше часу. Адже нині замість звичайних паспортів в Україні почали видавати ID-картки. А вся інформація вноситься і зберігається у всеукраїнському реєстрі.

За останній рік в Івано-Франківській області закордонні паспорти отримали 160 людей, які раніше мешкали в Луганській та Донецькій областях. 93 отримали паспорти у вигляді ID-карток.