Швидше об’єднаюсь – зможу більше пирога відкусити

Успіхи прикарпатських ОТГ надихають і заставляють по-доброму заздрити голів сільрад, які не зважились стати піонерами реформи. А додатковий фінансовий ресурс, який надають громадам, що вирішили добровільно об’єднатись, приваблює ще більше, пишуть Версії.

На Прикарпатті на початок 2018 року вже функціонують 23 ОТГ. Про своє бажання стати об’єднаними громадами почали заявляти і приміські села довкола Івано-Франківська, які не хочуть вливатись у міську громаду.

Можливість значно розширити свої повноваження та отримати додатковий ресурс для розвитку територій стимулює приміські села не відкладати цю справу у довгий ящик. Вони хочуть спробувати пожити в нових фінансових умовах, поки такий шанс ще існує. Адже з іншого боку є ймовірність того, що на фініші реформи вони стануть частиною великої міської громади.

Перспективний план територій Івано-Франківської області

Поки “добровільно”, чому б не спробувати?

Принцип добровільності є наразі пріоритетом, але і він має свої часові обмеження.

“Продовження процесу добровільного об’єднання громад – серед пріоритетів. Принцип добровільності очевидно збережеться десь до весни 2020 року, бо вже восени місцеві вибори в Україні мають відбутися на новій територіальній основі”, – заявив на Форумі регіонального економічного розвитку в умовах децентралізації у Вінниці перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода. 

В’ячеслав Негода, перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ

Наразі, намір добровільного об’єднання вкотре задекларували Угринів та Клузів – села, які межують з обласним центром і за перспективним планом мали б стати частиною Івано-Франківської ОТГ.

Радять експерти: ризики і перспективи

Пропозиції щодо внесення змін у перспективний план у частині створення Угринівської ОТГ кілька разів розглядалися на засіданнях Регіональної робочої групи з підготовки перспективного плану формування територій громад Івано-Франківської області, і були відхилені.

Тому експерти Івано-Франківського відділення Центру розвитку місцевого самоврядування припускають ймовірність того, що Кабмін, за яким таки останнє слово у визнанні громади фінансово спроможною, навряд чи надасть об’єднанню цих двох сільських рад статус ОТГ.

«Угринівська громада, яка йде на вибори 29 квітня, створена поза перспективним планом і без дотримання вимог Методики формування територій ОТГ, затвердженої Кабміном. Ми провели ряд інформаційних виїздів в обидві сільських ради. Роз’яснювали, що такий підхід може призвести до того, що на завершенні шляху об’єднання, обидва села не отримають всіх фінансових переваг ОТГ», – зазначив директор Івано-Франківського Центру розвитку місцевого самоврядування Руслан Панасюк.

Руслан Панасюк, директор Івано-Франківського Центру розвитку місцевого самоврядування

Очевидно, в результаті такого об’єднання буде просте «злиття» двох сільських рад в укрупнену сільську раду, а досвід спільного життя в одній сільській раді Угринів та Клузів вже мають. Хоча з іншого боку укрупнення сільрад і зменшення апарату посадовців в них можна теж вважати перемогою реформи децентралізації.

В Івано-Франківській ОДА також застерігають: якщо Кабмін не надасть Угринівській ОТГ статус “спроможної”, то громада не отримає державної фінансової допомоги, не зможе перейти на прямі міжбюджетні відносини, а формуватиме свій бюджет, як і раніше, відповідно до статті 69 Бюджетного кодексу України.

Це ж підтвердив перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода у своєму листі до Івано-Франківської обласної ради вказавши, “територіальні громади, що вирішили об’єднатися без урахування розробленого відповідно до методики та затвердженого Кабінетом Міністрів України перспективного плану формування територій громад області, не передбачається надання статусу спроможних та отримання відповідних повноважень і прямих міжбюджетних відносин з державним бюджетом”.

В той же час, специфіка українського законодавства в тому, що воно може трактуватися неоднозначно. Законом не заборонено створення ОТГ поза перспективним планом, адже інші принципи, в першу чергу, пріоритетний принцип добровільності, таки дотримані. Не може абсолютно все йти згідно плану з чітким дотриманням всіх методик – можливі і подібні прецеденти.

“Якщо вибори призначили, значить в Кабміні вже прорахували спроможність громади”, –  впевнений експерт, виконавчий директор ГО ЦеГрІн Анатолій Шелаєв.

Анатолій Шелаев, виконавчий директор ГО “Центр громадянських ініціатив”, експерт з питань самоврядування та самоорганізації

Хто не ризикує, той втрачає можливості

Проте навіть ці ризики та застереження громаду це не зупинили. В листопаді-грудні 2017 року Угринівська та Клузівська сільські ради прийняли рішення про об’єднання. Це була не перша спроба створення ОТГ, етапи дискусій залишились далеко позаду. Депутати Угринівської ради проголосували в унісон. В Клузівській сільській раді ідею приєднання до Угринева підтримали 10 з 12 депутатів.

“Ми проводили опитування, ходили по хатах, спілкувалися з людьми. Більшість таки хоче до Угринева. Ми хочемо самі ґаздувати, бо у нас достатньо проблем. І найперше – це дороги. Хочемо відремонтувати місцеві шляхи. Минулого року вже зробили 800 метрів вулиці Івасюка, залишилося ще 300, відремонтували 150 метрів вулиці Весняної, залишилось ще 500, і вулиці Галицької зробили 300 метрів, залишилось ще 400 метрів. А загалом в селі треба ремонтувати ще як мінімум 8-10 тисяч метрів доріг, – розповідає очільниця Клузівської сільської ради Марія Іваницька. – Приєднуватись до міста мешканці Клузева не хочуть категорично. Село хоче, щоб нас визнали ОТГ, а не укрупненою сільською радою. Тому сподіваємось, що нас таки визнають спроможною громадою. Зрештою, час покаже”.

Марія Іваницька, сільський голова с. Клузів

Зараз в громаді активно готуються до перших місцевих виборів, які, згідно розпорядження ЦВК, пройдуть 29 квітня 2018 року.

Які показники потрібно підтягнути, щоб отримати бажаний статус спроможності?

За урядовою методикою обидва села знаходяться у 25-кілометровій зоні досяжності від Івано-Франківська, який, в будь-якому разі, на стане центром об’єднаної громади. Окрім того, таке об’єднання сіл не дотягує, як за кількістю населення, так і за площею. Адже спроможність кожної об’єднаної громади залежить від кількох ключових критеріїв – її чисельності, площі території, питомої ваги базової дотації у структурі доходів, капітальних видатків на 1-го мешканця (без субвенцій із держбюджету), та витрат на утримання управлінського апарату.

Реальний стан в Угринівській ОТГ:

  • Чисельність населення громади: 3444 мешканців (офіційно)
  • Площа об’єднаної територіальної громади: 17.597 км²
  • Близько 3000 гривень власних надходжень на одного мешканця.
  • Витрати на управлінській апарат плануються в межах до 15% від власного ресурсу.

 

Не все так погано у нашому домі

В громаді переконані, що їхній фінансовий ресурс перекриває “недоліки”.

“В нас власні доходи на 2018 рік заплановані в межах 11 мільйонів гривень. Їх цілком вистачить  для надання якісних послуг, – розповідає сільський голова Угринева Мирослав Вівчаренко. – У нас є дві заправки, на нашій території є найбільший авторинок в регіоні, і взагалі, у нас зареєстровано понад 300 підприємців. Ми підрахували, що лише ПДФО ми отримаємо 4,5 мільйони. І це за неповний рік”.

Мирослав Вівчаренко, сільський голова с. Угринів

Нагадаємо, згідно Методики “спроможні ОТГ – це територіальні громади сіл (селищ, міст), які в результаті добровільного об’єднання здатні самостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства, з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці”.

Не все так печально і з показником чисельності населення

“Всі ці розрахунки ґрунтуються на основі даних 2001 року, які не відповідають реальному стану речей, – переконує чинний сільський голова. – Якщо село десь далеко в глибинці, то ці дані можуть і не відрізнятись кардинально. Але Угринів – село приміське. На сьогоднішній день тут проживає близько 15 тисяч жителів. Офіційно виборців є більше 4000. Є й багато таких, які фактично проживають, але прописані в інших місцях. Окрім того, в Угриневі у людей є більше тисячі державних актів права власності на земельні ділянки під будівництво, на яких будівництво ще не почалось. Наші угринівські майже всі вже побудувались, тому є ймовірність, що ці ділянки вони продаватимуть. Відтак у селі з’являтимуться нові жителі – і чисельність нашої громади буде тільки збільшуватись”.

Схожа ситуація і в Клузеві.

“За переписом 2001 року у нас населення 323 чоловік. Але реально в селі проживає близько 2000. На минулих виборах було зареєстровано 900 виборців, на цих – трохи більше 600. Наше село розвивається, чисельність населення росте”, – відмічає сільський голова Клузева Марія Іваницька.

Плани на майбутнє

Чинний очільник села Угринів, який водночас є одним з основних претендентів на посаду сільського голови ОТГ, розповідає, що курс на розвиток громади намічений вже давно і навіть частково реалізований.

“Жодна ОТГ не має стільки здобутків, скільки має Угринівська сільська рада. Ми працюємо на перспективу. За останні два роки ми збудували клуб та нове двоповерхове приміщення сільради, побудували два стадіони, сучасний майданчик для спортивних ігор. Вже пройшов експертизу проект на будівництво нового дитячого садочка. Замовлений проект і за рік-два ми отримаємо сучасний Центр сімейної медицини, де буде працювати досить багато профільних лікарів. У нас є три ФАПи: два – в Угриневі, один – в Клузеві. Зараз ми проводимо каналізацію, зробили вже біля 2-ох кілометрів. Паралельно робимо і новий водопровід на 6 кілометрів, щоб у місцях стику одразу їх з’єднати і не розривати потім відремонтовану дорогу. Вже готові проекти на реконструкцію школи та НВК, плануємо розвивати позашкільну освіту”, – ділиться планами Мирослав Вівчаренко.

Загалом, планів багато. Наразі очікують, щоб уряд надав можливості для їх реалізації.

Чому приміські села не хочуть об’єднання є обласним центром?

Причин небажання ставати однією ОТГ з центром в Івано-Франківську є декілька:

  • мінімальне представництво Угринева, а тим більше Клузева, у міській раді,
  • ймовірність поширення багатоповерхової забудови на території Угринева та Клузева (така практика вже є),
  • незначні фінансові вливання центру при великих фінансових потужностях Угринева,
  • ймовірність розташування шкідливих виробництв на території сіл, які будуть околицею Івано-Франківської ОТГ.

“В Івано-Франківську працюють тільки від виборів до виборів, немає програми на перспективу. Можливо ми й колись увійдемо до Франківська, але це станеться тільки тоді, коли на наше село почнуть виділяти кошти, – відмічає сільський голова Угринева Мирослав Вівчаренко. – До слова, Франківськ навіть не звертався до нас з пропозицією про об’єднання. Причина в тому, що Угринів для Франківська нецікавий. Вільних земель у нас немає, ні в самих населених пунктах, ні за їх межами”.

Ложка дьогтю в бочці меду

Не все так райдужно виглядає з точки зору експертів: на руку Угринівській ОТГ може не зіграти саме сусідство з Івано-Франківськом.

“…Зараз активно йде процес затвердження перспективних планів. Таким чином, якщо  перспективний план «затисне» міста обласного значення і навколо них будуть створені ОТГ, весь сенс розвитку міст і навколишніх територіальних громад пропаде. Тому що окремо місто і окремо громада не можуть розвиватися. Вони розвиватимуться тільки якщо це єдина велика територія. Наведу приклад, біля міста Івано-Франківська створилися дві ОТГ. І одна вулиця – це вулиця міста, а перейти на інший бік – це буде вулиця ОТГ. Це абсолютно негативні приклади, які не можна допускати”, – відмічає Іван Лукеря, експерт Реанімаційного пакету реформ.

Іван Лукеря, експерт Реанімаційного пакету реформ

Щодо закидів стосовно того, що з обласного центру не надходили запрошення та пропозиції щодо об’єднання, експерт відмічає, що рада, яка прилягає до міста, сама зможе ініціювати приєднання.

«Тобто не місто ініціює, а рада, яка прилягає до міста. Є міф, що громада, яка приєднується, не буде мати впливу. Але ж староста увійде у виконавчий комітет, а всі питання бюджету і землі проходять через виконавчий комітет. Є питання різних угод, які можуть укладатися між радою, яка приєднується, і містом», – пояснює Іван Лукеря.

Не поділяє думки, “що окремо місто і окремо громада не можуть розвиватися”  голова ГО «Центр громадянських ініціатив», громадський діяч, експерт з питань самоорганізації та самоврядування Віталій Загайний. І як приклад приводить американські міста Окленд і Берклі, які також розділяє одна вулиця.

“Вважаю, що створення Угринівської ОТГ на межі Франківська має право на життя. Переважно сільські чи селищні громади, які вливаються у міста, втрачають свою самобутність та можливість представлення інтересів мешканців у великій міській громаді. Про розвиток міст – містам необхідно думати про інтенсивний шлях розвитку замість екстенсивного”, – зауважує Віталій Загайний.

Віталій Загайний, голова ГО «Центр громадянських ініціатив», експерт з питань самоорганізації та самоврядування

В мерії Івано-Франківська пояснюють, що у них не було сприятливих законодавчих умов, щоб  розпочинати процес об’єднання з навколишніми селами. І тільки після того, як 3 квітня парламент проголосував за законопроект № 6466 щодо добровільного приєднання територіальних громад до міст обласного значення без проведення виборів, у місті почалися перші рухи у напрямку створення Івано-Франківської ОТГ.

12 квітня на засіданні виконавчого комітету підтримали проект рішення “Про внесення на розгляд сесії міської ради проекту рішення «Про затвердження Порядку проведення громадських обговорень з питань добровільного об’єднання територіальних громад». Сесія запланована на травень, якраз з 1 травня і вступає в дію новий закон. Тому в Івано-Франківську ніби й не зволікають з реалізацією реформи децентралізації.

Є й інший аспект. Логічним завершенням реформи децентралізації має стати зменшення кількості територіальних громад та укрупнення районів. Якщо до початку реформи в Україні було близько 12 тисяч громад, і з них половина були дотаційними більш, ніж на 70%, то на фініші реформи має бути близько 1500 спроможних ОТГ.

Однак якщо практика утворення ОТГ поза перспективним планом пошириться (а Угринівська і Загвіздянська ОТГ, яка також іде на вибори 29 квітня, – це лише перші ластівки), то ці цифри втратять свою актуальність. І в результаті ми отримаємо значно більше громад, аніж передбачав Кабмін, коли затверджував перспективний план територій. Добре це чи погано – покаже тільки час.

В той же час, якщо вибори не гарантують створення повноцінної ОТГ з усіма її перевагами, і громади, утворені поза перспективним планом, є потенційно “неспроможними”, то в чому суть проведення позачергових перших місцевих виборів? Виникає логічний висновок – це даремне витрачання немалих коштів платників податків, які могли б бути спрямовані на нагальніші потреби. А їх в країні, в цілому, і на Прикарпатті, зокрема, вистачає.

Існує ще один можливий сценарій розвитку подій. Статус спроможності – величина не стала. І навіть якщо цьогоріч Кабмін його не надав, а громада протягом року значно покращила свої показники і продемонструвала свою фактичну спроможність, то є ймовірність, що в уряді передумають, і наступного року цей статус присвоять. Або ж хоча б оцінять реальні перспективи громади. І на фініші реформи, ближче до виборів 2020 року, до цієї ОТГ можуть приєднати ще кілька сіл. І тоді “недоліки” будуть усунуті, а громада отримає такі бажані можливості, повноваження та ресурси.

Наразі питання про утворення ОТГ поза перспективним планом і можливі сценарії їх розвитку і функціонування залишаються відкритими. Як вони будуть вирішені, і чи долучиться до цього парламент, удосконаливши законодавство, – покаже час.