На Прикарпатті за участі та фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства з 2014 року впроваджують проект «Збереження Карпатських пралісів». Результати дослідження показали потенціал для захисту додатково 100 000 гектарів особливо цінних лісів (з пралісами і старовіковими лісами) в Українських Карпатах, пишуть Версії.

Створити конгломерат

До проекту залучено 9 національних природних парків: Карпатський, «Верховинський» та «Гуцульщина» в Івано-Франківській області; «Вижницький», «Черемоський» – у Чернівецькій області, «Сколівські Бескиди» на Львівщині, Ужанський, «Синевир» та «Зачарований край» – на Закарпатті.

«Розширення цих парків дасть можливість з’єднати їх між собою, а також з заповідними територіями на території Румунії, і таким чином утворити екологічний коридор. Це дасть можливість створення конгломерату – міжнародного біосферного резервату, – відмітив Юрій Шпарик, доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Прикарпатського національного університету. – Окрім того, якщо в області буде міжнародний заповідник, то європейські грантодавці зможуть виділяти кошти на проведення досліджень».

На сьогоднішній день територія національного природного парку «Верховинський» становить 12022,9 гектара, з них 9131,1 гектара – землі державного підприємства «Верховинське лісове господарство» та 2891,8 гектара – землі державного підприємства «Гринявське лісове господарство».

Світлина від Івано-Франківський прес-клуб реформ.

Науковці пропонують розширити нацпарк ще на 11 675,9 гектарів. «До складу парку пропонується включити особливо цінні для збереження ліси, у тому числі праліси, – відзначив Василь Мочан, представник Українського товариства охорони птахів, регіональний координатор проекту «Збереження карпатських пралісів». – Землекористувачем ділянки є Верховинський лісгосп. Ця територія була в проекті, але її тоді не включили. Працівники вважають, що передання території нацпарку – це велика втрата. Але насправді це не так. Більша частина території пропонованого розширення нацпарку – це ліси на верхніх схилах гір. 78% з них – на висоті понад 1100 метрів, де діє мораторій на рубку в лісах. Площа експлуатаційних лісів складає лише 8%».

 Ð¡Ð²Ñ–тлина від Версії - щоденна інтернет газета.

Фінансова вигода

Розширення національних парків значно збагатить місцеві бюджети. Наразі бюджет Зеленської сільської ради до своїх 1 мільйон 400 тисяч гривень додатково отримає близько 2,5 мільйона гривень за користування парком землями.

«Цей процес вже частково відбувся. На нашій території відбулося розширення національного парку «Верховинський» в межах Зеленської сільської ради. Проща розширення становить 9 тисяч 700 га на нашій території.  Верховинський НПП – один із перших зробив правоустановчі документи. На даний час він сплачує податки до сільського бюджету. За рік планується отримати додатково близько 2,5 мільйона гривень земельного податку за використання земельних ділянок», – розповів Володимир Феркаляк, голова села Зелене.

Світлина від Версії - щоденна інтернет газета.

Сільський голова каже, що додаткові кошти спрямує на соціально-економічний розвиток. В першу чергу – на будівництво спортивного залу, – на екологічні заходи, щоб закупити сміттєві баки для населення.

За словами експертів, розширення парку дозволить залучити кошти Європейського Союзу на природоохоронну сферу. Адже, таких масивів пралісів та старовікових лісів майже не залишилось на теренах Європи.

 «Нацпарки будуть забезпечені з держбюджету. Таким чином збільшується кількість людей, які будуть брати участь в охороні, – заявив Олександр Киселюк, заступник директора Карпатського національного природного парку, заступник керівника проекту «Збереження Карпатських пралісів». – Ми робимо екологічний кордон: Верховинський парк, Карпатський парк і гори Мармарощини (Румунський парк). Утворюється транскордонне співробітництво у нас є можливості отримувати фінансові вливання з боку Європейського Союзу. В свій час в Європі був вирубаний весь ліс, а у нас тут старовікові ліси залишились, тому вони сприятимуть нам в тому, щоб його зберегти».

Світлина від Версії - щоденна інтернет газета.

Крім того, за словами експертів, національний природний парк має можливість реалізовувати паливну деревину для місцевого населення за нижчими цінами, ніж держлісгосп, оскільки вартість не включає утримання лісової охорони, апарату управління та прибутку.

Люди бояться

Село Зелене за площею прирівнюється до цілого Снятинського району. Однак, майже вся територія покрита лісами. Тож ліс – це основне джерело збагачення для місцевого населення. Питома вага мешканців займається деревообробкою, а оскільки в селі нема природного газу, дрова – це єдине джерело для опалення помешкань взимку. Крім того, горяни заробляють кошти за рахунок реалізації лісової продукції. Тож, побоюються, що їм заборонять збирати ягоди та гриби.

 «Село у нас залежне від лісу, багато робочих місць, – розповідає сільський  голова Зеленого Володимир Феркаляк. – Є підприємницька діяльність, будують хати. Люди думають, що якщо всі землі перейдуть у лісовий парк, – то там не можна здійснювати рубки головного користування, там йдуть тільки санітарні, вибіркові і інші рубки. Громада стурбована, що там не можна буде зрубати діловий ліс».

Експерти ж запевняють, що мова йде про створення природного парку, а не заповідника. Тож право ведення господарювання на природоохоронних територіях залишиться за місцевими мешканцями і обмежуватиметься лише законодавством України.

«Щодо діяльності національного парку – він ділиться на 4 зони: заповідна – де, як правило ніхто не добирається, потім зона регульованої рекреації – де дозволяється рубка лісу, крім рубок головного користування. Але з рубок головного користування сільська рада не отримує ні копійки, тільки – від санітарних. Санітарні рубки в зоні регульованої рекреації, в зоні стаціонарної рекреації і в господарській зоні можна проводити. Можна мати і діловий ліс і дров’яний. Тобто, нема такого, що якщо створюється парк, то все заборонено. Ми не говоримо про заповідник. Одна із найкращих форм охорони природи – це є національні парки. Як правило, заповідна зона – це 20% від всієї території. Все інше використовується як випас худоби, як збір грибів, ягід», – пояснив Олександр Киселюк, заступник директора Карпатського національного природного парку, заступник керівника проекту «Збереження Карпатських пралісів».

Василь Філіпчук орендує 42 гектари полонини на якій працює вже 26-й рік. В господарстві має 40 одиниць худоби. Гордо називає себе «депутатом полонини», адже на висоті понад 1500 метрів над рівнем моря має все необхідне для комфортного проживання в горах:  світло, воду та, навіть, wi-fi. Каже, що розширення національного парку схвалює, лиш би його господарство ніхто не чіпав.

Світлина від Версії - щоденна інтернет газета.

«Нам однаково, який це парк, все одно за ліс потрібно платити. Тут тисячі кубів лісу гниє, а вони кажуть, щоб ми платити. За кубік 300 гривень платимо, а на сезон потрібно приблизно 15 кубів лісу», – розповів Василь Філіпчук.

Горянин додав, що значно полегшило життя на полонині зниження орендної ставки з 3% до 1%, яке добились прикарпатські народні депутати.

 Ð¡Ð²Ñ–тлина від Версії - щоденна інтернет газета.

Гуцульські пропозиції

Особисто проти розширення нацпарку голова села Зелене нічого не має, але каже, що є багато пересторог. Тож пропонує свій варіант поділу території.

«Землі, які передані парку знаходяться вище 1100 метрів над рівнем моря. Рубки там не проводились. Я неодноразово виходив з пропозицією до народних депутатів, щоб досягнути домовленостей з лісовим господарством і національним парком, щоб розширити національний парк за рахунок  земель лісгоспу, що знаходяться вище 1100 метрів над рівнем моря. Моя особиста позиція, щоб розширення відбулось таким чином: нижче 1100 метрів залишити для лісового господарства, а все що вище – передати національному парку», – запропонував війт села Зелене Володимир Феркаляк.

Світлина від Версії - щоденна інтернет газета.

Екологи додають, що готові до співпраці і розмови з лісгоспом. Навіть, поступитись експлуатаційними лісами за умови, що лісове господарство проводитиметься законно.

«Йде мова про верхові ліси, це як мінімум приєднати ліси вище 1100 метрів над рівнем моря. На сьогоднішній день в цьому басейні Чорного Черемошу жодна господарка лісгоспом не проводиться. Вона проводиться тільки в окремому лісництві – це тільки експлуатаційні ліси, які становлять 8% від загальної площі того, що мало б увійти в парк. Тобто, вся ця територія мала б поєднатись. Так як низи активно експлуатовані, а у верхах залишився потужний потенціал деревини. Тому є така думка, що ці ліси можна буде використати.

Зараз ми говоримо про те, щоб збільшити територію парку порядка на 11 тисяч гектарів. Це б дало можливість зберегти басейн Чорного Черемошу, близько 11 га пралісових екосистем, які тут знаходяться. На сьогоднішній день держлісгосп, який має право на користування цими лісовими ресурсами, не проводить тут жодних заходів. Це пов’язано з тим, що повінь в 2008 році знищила всі гідроспоруди, мости, які на той час існували і вони могли звідти брати ліс. Хоча, якщо брати економічний ефект цього лісу, то він буде «золотим». Тому, щоб доставити його за 50 кілометрів до того місця, де він мав би розроблятись по таких дорогах – це дуже дороговартісна робота. Такий ліс буде дуже дорогим. Тому стоїть питання, щоб ми могли зберегти басейн Верхнього Черемоша й інші ліси», – пояснив Олександр Киселюк, заступник директора Карпатського національного природного парку, заступник керівника проекту «Збереження Карпатських пралісів».

Світлина від Версії - щоденна інтернет газета.

У Верховинській райраді теж підтримують ініціативу розширення парку. Кажуть, що на місцевому рівні спротиву не буде, якщо це питання вирішити на державному рівні. Для того, щоб державні лісгоспи зрозуміли, що такою є позиція держави й іншого виходу не буде.

«Природній парк сплачує 300 гривень за один гектар. Думаю, що в процесі обговорення і розширення природного парку громади не будуть мати жодних заперечень. 80% Верховинського району покрито лісом. Ми в основному живемо за рахунок наших природних ресурсів. Якщо ми будемо зберігати свою природу і ліси будуть збережені, то ми матимемо подвійний ефект. Адже і громада буде мати ресурс для своєї життєдіяльності, а також і побічне використання лісових ресурсів, тобто, грибів, ягід дає людям можливість добре заробляти кошти. Тому нам потрібно думати як зберігати наші ліси», – відзначив Іван Маківничук, заступник голови Верховинської районної ради.

Світлина від Версії - щоденна інтернет газета.

Подальша доля розширення національного природного парку та з’єднання його з територією Румунії в руках громади та чиновників.

Світлина від Версії - щоденна інтернет газета.

Світлина від Версії - щоденна інтернет газета.