Автомобіль Яна Ріппера.

Автомобіль Яна Ріппера

17 серпня 1909 р. в Станиславові відбулися кінські перегони 14 полку драгунів.

Як бачимо з оголошення в газеті “Кур’єр станиславівський” від 22 серпня 1909 р., було сім забігів з перешкодами на відстані від 3200 до 6000 м, у кожному стартувало від 8 до 10 учасників. Нагороди вручали вищі офіцерські чини. Про це пишуть Версії з посиланням на Курс.

Четвертий забіг називався “мисливським” і починався від села Опришівці, решта проходили на луках поблизу міського парку. На жаль, під час третього забігу стався нещасний випадок, один з учасників упав з коня, на нього наїхав інший вершник і сильно його травмував.

Нещасні випадки під час перегонів траплялися й раніше. Так, у червні 1907 р. під час змагань сталося аж два інциденти. Один з офіцерів упав з коня, але не отримав суттєвих травм.  Гірше було з другим учасником – під час взяття перешкоди його кінь заплутався у живоплоті. Тварина впала, усією своєю вагою притиснула вершника, тож він з важкими пошкодженнями потрапив до військового шпиталю.

З розвитком велосипедного руху все більшої популярності набували перегони на роверах. В 1900 р. велосипеди в місті ще вважалися екзотикою, тож не дивно, що велосипедистів, неначе якесь диво, демонстрували під час свят. В липні того року місцеве товариство народної освіти спільно з музичним товариством імені Монюшка організувало в міському парку святковий вечір. В програмі були виступи хору, сценки з акторами в китайських костюмах, гра в фанти і … три велосипедисти, які демонстрували своє мистецтво швидкої їзди на ровері.

В 1910 р. велосипеди вже були більш поширені, тож у серпні того року нарешті відбулися повноцінні велосипедні перегони. Вони проходили на дистанції Надвірна-Станиславів (близько 40 км.) В них міг брати участь кожен, незважаючи на вік і марку велосипеда. Проводився також командний заїзд, у якому змагалися команди по чотири учасника. Переможців нагороджували медалями, для участі в перегонах окремий учасник мав сплатити одну корону, а член команди – 50 галерів.

А як же автомобілі? У вересні 1906 р. австрійська “Загальна автомобільна газета” надрукувала цікаву статтю про автомобільний рух у Галичині. В ній ішлося про те, що в Галичині багато гарних місцевостей для автомобільних подорожей, але мало доріг, по яких міг би проїхати автомобіль. Крім того, галичани … боялися автомобілів. “У Галичині досить багато людей, які цілком можуть собі дозволити придбати автомобіль, – зазначав автор статті. – Але вони не мають довір’я до автомобільного транспорту через брак відповідного досвіду, а деякі з них узагалі ніколи не бачили автомобіля. Вони розглядають його як щось небезпечне і примхливе. Окремі з них думають так: я би придбав автомобіль, але спочатку хочу подивитися, як на ньому їздять інші”.

Незважаючи на таку автомобільну фобію, в  1911 р. відбувся автомобільний заїзд, можливо, перший в Галичині. Учасники стартували у Львові,  проїжджали через Стрий, Журавно, Яремче, Галич, Станиславів і фінішували аж в Угорщині.

Ян Ріппер автоперегони

Ян Ріппер

Впродовж наступних десятиріч автомобільний спорт набув ще більшого поширення. 1-6 березня 1938 р. відбувся автомобільний заїзд Варшава-Станиславів-Закопане, в якому переміг легендарний польський автомобіліст Ян Ріппер (1903-1987) на автомобілі “Буґатті”. Раніше він уже вигравав престижні європейські змагання, зокрема в Будапешті та австрійському курортному місті Земеринґу. В 1928 р. Ріппер брав участь у перегонах в Монте Карло. Як бачимо на фото, автомобіль увесь заляпаний грязюкою, переможець виглядає втомленим, але щасливим.

В сучасному Івано-Франківську теж є любителі автомобільного драйву. В місті діє автоклуб, який у минулі роки влаштовував перегони нічним містом.

Олена БУЧИК