Звістка про раптову смерть Володимира Чорноуса сколихнула Івано-Франківськ. Пропонуємо вам підбірку слів, якими друзі, колеги та просто знайомі прощаються із екс-депутатом. Про це пишуть Версії з посиланням на ГК.

«Дядя Вова. Так його називали мої діти, коли він приходив в гості, завжди з цукерками та посмішкою.

Ярославович. Так називав його я та багато наших спільних друзів. Ми його надзвичайно любили та поважали.

Чорноус. Таким його знали понад 20 тисяч студентів, яких він навчив, тисячі мешканців Івано-Франківська, яким він допоміг, сотні спортсменів, які спільно з ним грали та величезна кількість справжніх друзів, які його щиро любили», – пише у соціальній мережі політик, народний депутат Юрій Соловей.

Світлина від Володимира Чорноуса.

Смерть наздогнала Володимира Чорноуса на баскетбольному майданчику. Йому було тільки 50 років.

«Він був найкращим серед нас. Ми навчалися з Володимиром у паралельних класах Івано-Франківської середньої школи №10. Обоє на відмінно. Та якщо я знав предмет на «5», то він – на «6»… У дев’ятому класі я почав писати вірші. Поділився з ним. І він теж заходився римувати. Я писав, коли вважав, що до мене прийшло натхнення. А він постановив собі: жодного дня без нового вірша. І так творив, либонь, три місяці. Він не міг змиритися з тим, що хтось може бути кращим за нього…

У десятому класі Володя самотужки почав вивчати італійську мову. Питаю, навіщо це тобі. Каже, пригодиться. Ми записували кирилицею почуті слова з магнітофона, наспівували їх, а він уже міг розповісти, про що йдеться в тій чи іншій пісні…

Він ніколи не падав духом. Розраду знаходив у читанні книг і спорті. Зі шкільної лави Володя займався баскетболом. Я думав, що це в нього – тимчасове хобі. А він продовжував виходити на майданчик навіть у зрілому віці… Я бажав йому нових звершень. Був упевнений: таким, як він, будувати нову Україну. Без фальші і облуди. Бо таким він був усе життя. Коротке життя. До болю коротке», – згадує свого однокласника Святослав Лесюк.

Світлина від Володимира Чорноуса.

Провести в останню путь колишнього депутата жителі міста, друзі та родичі можуть сьогодні, 22 листопада, о 14:00 в Будинку смутку. 

«Я не можу повірити у це… Ми виросли разом, жили в одному під’їзді, зустрічалися компаніями вдома, справляли гучні дні народження багато років поспіль у юності. Як зараз пам’ятаю його колекції цигарок та монет, якими він усіх дивував. Пам’ятаю, як Володя ще у далеких 80-х починав вчити італійську мову. А ще він бігав марафон. Це для всіх нас в тодішній час було дуже чудернацько, бо людина сама по собі так вирішила, що бігтиме… аж у Москві…» – ділиться спогадами Наталія Припхан.

Світлина від Наталії Припхан.

Згадує про Володимира Чорноуса і Руслана Василюк, директорка КП «Центру розвитку міста та рекреації».

«Старі фотографії на стіл розклади…»

7 років знайомства, море теплих і душевних вечорів в компанії друзів… А чого вартували сесійні засідання минулого скликання, коли до мікрофона підходив Володя. Не віриться… Від нас пішов завжди веселий, дотепний, мега цікавий, щирий Володимир Чорноус», – пише Руслана Василюк.

Світлина від Руслани Василюк.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Володимир Чорноус. Яким він запам’ятався франківцям?