Інформаційний аналітик Ігор Ткач нагадує про скромні результати переможця виборів “свободівця” Руслана Марцінківа, а відтак – сумнівну суспільну легітимність новообраного міського голови.

“Перше, з чого би захотів розпочати, то, напевне, теза, що дива не станеться. Будь-які дива – результат праці. Тому жителям Станиславова треба самим дива втілювати в життя, мер тут взагалі дуже ситуативно. Так сталося, що цього разу обрали не Марцінківа, хоч він і став мером. І це найголовніше, що він має пам’ятати. Він усівся на електричний стілець, і дуже важливо, щоб народ не увімкнув рубильник. Мер слабкий, і це добре, бо сильних мерів на цьому етапі припливу грошей не треба. Отже, ключовою має стати сама рада, і головне у ній – ситуація вимушеного діалогу.

Коли люди змушені спілкуватися, а ще коли це робиться публічно, – з того може щось вийти.

Нехай у Руслана не буде жодних ілюзій, він навіть не менше зло, він капелюх на кріслі мера, який свідчить про те, що це місце зайнято. Люди мають ще обрати з-поміж себе мера, але то – питання наступних виборів. І у Руслана є всі можливості вирости і стати таким, але то дуже тяжка робота над собою і ще більше – над оточенням.

В мене мало віри в Руслана як людину, що здатна ефективно управляти майном міста і представляти інтереси.

Його легітимність – трохи вище рівня моря, і це найголовніше, про що йому треба пам’ятати. Забудьте за міського голову – пильнуйте міську раду – головне, що треба зробити виборцям”, – підсумував Ігор Ткач.