бідон

Це – архіви Української повстанської армії, а саме: документи, звіти, бухгалтерія, фотографії, символіка, печатки, особисті речі та навіть ліки.

За увесь час існування підпілля повстанці завжди архівували документи. Хотіли, аби нащадки знали про їхню боротьбу, правду про методи та репресії радянської влади. Обирали для цього молочні бідони – вони місткі, не пропускали вологи і їх можна було легко дістати, пишуть Версії з посиланням на BBC.

Кожна така знахідка – сенсація, адже історики дізнаються нові факти про життя і діяльність повстанців. На Західній Україні щороку знаходять 5-7 таких “капсул пам’яті”, останню знайшли у жовтні цього року.

Чому повстанці зберігали архіви?

Почалось все із лісів Волині у 1942 році і тривало до середини 50-х років, переважно на Західній Україні. Боролися проти нацистів та комуністів. Українською повстанською армією командували Василь Івахів, Дмитро Клячківський, Роман Шухевич і Василь Кук – соратники Бандери.

За підрахунками істориків, участь у збройному підпіллі взяли близько 100 тисяч людей. За участь у ньому чи його підтримці каральні органи СРСР репресували понад пів мільйона людей.

виставкаКопирайт изображенияОЛЬГА ШВЕД
Image captionНа виставці повстанських раритетів у Національному Музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького” показали молочний бідон, який знайшли на Старосамбірщині навесні

Вели, а потім відповідали за збереження архівів, організаційні проводи. Архіви – це важливі документи, звіти, протоколи, хроніки, так званні “життєписи” або спогади вищого керівництва підпілля, гасла, щоденники – майже все у друкованому вигляді.

Частину документів передавали вищій ланці проводу, решту – архівували. Ховали у молочний бідон і коли він наповнювався – закопували у лісах. Перед тим його просмолювали і запечатували смолою для кращого збереження.

Підпільники використовували молочні бідони, бо вони були доступні та добре підходили для таких цілей. Вже з 1944 року радянська влада в Галичині почала вести облік молочних бідонів – у кожному селі та колгоспі вони були під суворим контролем і пронумеровані. Завгосп, у господарстві якого не долічувалися молочного бідона, міг потрапити у тюрму за співпрацю з підпіллям.

Скільки знайшли молочних бідонів?

Молочні бідони знаходять випадково місцеві мешканці або археологи в лісах та полях Західної України. Знахідки передають у Національний Музей-меморіал жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького” у Львові та в Центр досліджень визвольного руху.

“За останні десять років знайшли 36 молочних бідонів. Цього року – п’ять бідонів і одну мінометну німецьку скриню. У трьох “капсулах пам’яті” – добре збережені документи, архіви, речі, у двох інших і скрині – майже не підлягають реставрації”, – каже директор “Тюрми на Лонцького” Руслан Забілий.

“Архіви наші історики опрацьовують, систематизують. Пошкоджені документи – реставрують. Після реставрації документи оцифровують і виставляють у цифровий архів на сайті Центру досліджень визвольного руху”, – додає він.

Знахідка вартістю у пів мільйона гривень

Молочні бідони цікаві не лише історикам. За ними полюють і чорні археологи. Десять років тому на спеціалізованому сайті з продажу старовини продавали молочний бідон з архівом УПА за пів мільйона гривень.

Насправді на цих документах статків не наживеш, запевняє Руслан Забілий.

“Скільки архівів УПА знайшли чорні археологи – сказати неможливо. Проте деякі документи того часу я бачив у приватних колекціях. Їхня ціна – невисока, папери 70-річної давнини цікаві хіба історикам своєю цінною інформацією. Проте ці люди полюють за ексклюзивом, який справді може коштувати багато. Наприклад, сподіваються знайти щоденник Романа Шухевича, хоча він його і не вів”, – розповідає директор “Тюрми на Лонцького”.

“Є позитивні моменти – влітку прийшов у музей чоловік і приніс анонімно подарунок – архівні документи і речі. Це були “дереворити” – вісім дерев’яних кліше із малюнками та гаслами, які власноруч робили підпільники. А також – заклики не йти на вибори 1946 року та інші гасла”, – додає він.

Гроші повстанцівКопирайт изображенияОЛЬГА ШВЕД
Image captionГроші повстанці виготовляли самі. Називали їх бофони

Три найцікавіші знахідки 2019 року

Бідон із повстанськими грошима

Остання знахідка – у жовтні цього року у Стратинських лісах Івано-Франківської області. Архівні повстанські документи 1945-1946 років знайшли у молочному бідоні та металевому ящику від німецьких мін часів Другої світової війни.

Всередині поміж документів – бофони – підпільні гроші повстанців. На звичайних папірцях із печаткою тризуба номінали – від 50 до 100 карбованців. Їх виготовляли самі повстанці. Обмінювали їх на радянські карбованці і розраховувалися ними за послуги.

“Мета підпілля – незалежна українська держава. Вважали, що коли мета буде досягнута, – власники бофонів зможуть отримати компенсацію від держави. Давали їх селянам за послуги – припаси, одяг. Хоча не всі брали їх. Коли б такі гроші знайшли чекісти – світила б стаття”, – каже Руслан Забілий.

Архів зі Стратинських лісів призначався для інформування лідерів ОУН та головного командування УПА. Історики вперше виявили криптоніми підпільної пошти “АА” та “612”. Адже шифр провідника УПА Романа Шухевича – саме “612”.

У бідоні є списки втрат учасників визвольного руху. Вказані або псевдоніми, або імена двох сотень учасників визвольного руху, їхні посади, місце загибелі і в боротьбі проти кого вони загинули.

“Це цінна інформація для нащадків підпільників. Проливає світло на їхню діяльність і як вони померли. До нас звертаються нащадки, які шукали по прізвищу чи псевдо своїх предків. Адже такі дані можна раніше було знайти тільки в архівах КДБ. В одному з архівів були списки цілих сімей, яких депортували під час операції “Захід” 1947 року. Цього в жодних інших повстанських архівах немає”, – розповідає Руслан Забілий.

Архів із шаржем на головнокомандувача УПА

Перша знахідка 2019 року – у січні, між селами Воронів та Руда, біля Рогатина, що на Івано-Франківщині. Місцеві мешканці знайшли бідон з архівом УПА. Серед документів – шарж на головнокомандувача УПА Романа Шухевича та листок з ескізами, які були зроблені простим олівцем.

“Цей шарж цікавий тим, що дає розуміння, що підпільники не лише сиділи і думали, як побільше ворогів знищити. Вони жартували, займалися творчістю. Шухевича легко впізнати за вухами – це його характерна риса. У бідонах, які знаходили минулими роками, були і вірші, щоденники, співанки”, – каже директор музею.

Шарж на головнокомандувача УПА Романа Шухевича намалювали повстанці. Зобразили його із великими вухами та маленькими очима. У молочних бідонах часто знаходять малюнки та щоденники, листи, співанки, вірші повстанців.Копирайт изображенияОЛЬГА ШВЕД
Image captionШарж на головнокомандувача УПА Романа Шухевича намалювали повстанці. Зобразили його із великими вухами та маленькими очима. У молочних бідонах часто знаходять малюнки та щоденники, листи, співанки, вірші повстанців.

У бідоні – звіти та протоколи служби безпеки, детальна фінансова звітність. У бухгалтерії УПА вказано, скільки грошей і на які потреби виділяла організація воякам УПА, на підтримку пропаганди і матеріального забезпечення.

Повстанські ліки та пропаганда

У молочному бідоні, який знайшли на Старосамбірщині весною цього року, історики натрапили на ліки повстанців – таблетки та бинти. У той час дуже важко було підпільникам отримати ліки.

“Усіх фармацевтів у аптеці зобов’язували тримати під строгим контролем і обліком усі ліки і навіть бинти. Так радянська влада відрізала можливість повстанцям лікуватися. Але працював чорний ринок, допомагали прихильники”, – каже Руслан Забілий.

У бідоні – різноманітні звіти підпільників, витратні матеріали для друкарської машинки, чимало листівок, підпільної пропагандистської літератури.

Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!