Результат пошуку зображень за запитом "Франківськ палац потоцьких"

Міський голова тим часом не втомлюється нагадувати, що «повернули палац місту». То далі що? Більше дізнавався Репортер.

Гостей вітає брама

На час різдвяних свят у Франківську браму палацу Потоцьких відкрили. На вході гостей і колядників зустрічає мінімалістична шопка у стилі орігамі. За кілька років її планують доповнити й іншими скульптурами.

Втім, поки що далі шопки зайти не вдасться – решту території відгородили парканом. Що за ним і коли палац справді отримає друге життя, а не лише атракції, «Репортеру» розповів Володимир Гайдар, директор КП «Простір інноваційних креацій «Палац».

Розмовляємо в офісі комунального підприємства на Дністровсь­кій. До цього команда Гайдара, яка нині налічує 13 людей, приміщення для роботи не мала. Тому зустрічатися доводилося, де випаде. Приміщення їм надали лише з нового року.

«Згодом нас буде навіть трошки більше. Але наразі вже на кожному напрямку люди є, – говорить Володимир Гайдар. – Одним із моїх заступників є Михайло Дейнега (колишній директор Музею мистецтв Прикарпаття – Ред.), а в нього є хороші контакти з польським міністерством, що опікується охороною пам’яток за межами республіки. Крім того, він ще раніше мав намір зробити у палаці великий мистецький центр і робив перші плани з пристосування».

Загалом напрямків роботи у «палацового» комунального підприємства є чотири – проектно-вишукувальний, інвестиційно-маркетинговий, відділ організації власних та гостьових подій та відділ забезпечення, тобто господарський. Проектно-вишукувальний напрям очолила архітекторка, викладачка ІФНТУНГ Лариса Поліщук.

«Ми готуємо завдання для підрядників, дослідних і проектних організацій. Досі цим займалися львів’яни – Політехніка та окремі її працівники-підприємці (ФОПи). Вони першочергово з’ясовували фізичний стан будинків – де треба робити протиаварійні роботи, а де реставраційні», – говорить Володимир Гайдар.

Наразі вже готові висновки по кожному будинку, є акти обстеження, реставраційні завдання. За словами Гайдара, на один із будинків – палацовий, який нині є в найгіршому стані – вже уклали договір з Львівською політехнікою на протиаварійні роботи. Далі планують будинок досліджувати – робити зондажі, розкривати кладку, дивитися на пошаровість тиньку, фундаменти, бо там за цей час було кілька перебудов. Запускати людей у палацовий будинок особливо небезпечно.

Палац прийматиме конгреси

Володимир Гайдар каже, що цього року планують розпочати ремонтно-реставраційні роботи у хірургічному корпусі, який зберігся найкраще. І до кінця 2019 року мають намір завершити принаймні внутрішні роботи.

Наразі вже шукають підрядників на столярку й перекриття даху – будуть поєднувати різних виконавців, бо роботи там багато, а хочуть вписатися в терміни.

«Роблять це і Козакевичі, і Бончук, я знайшов ще двох, з якими треба ще перебалакати, – розповідає Гайдар. – Мені здається, добре буде зібрати усіх, дати їм по фасаду і матимуть можливість безпосередньо на об’єкті показати, хто що може. Сьогодні досить популярний термін «конкуперація» – конкуренція в кооперації. Думаю, в нас і пам’яток, і столярки вистачить на всіх, лиш би було кому робити».

Загалом Володимир Гайдар планує до вересня повністю закінчити хірургічний корпус всередині. А потім перейти і на фасад. Каже, покрівлю доведеться замінити цілком, карнизи – ремонтувати. Також планують утеплити горище й ті вікна, які є, щоб не було спокуси їх замінити.

«Корпус має більше тисячі мет­рів, тож якщо не забезпечити ущільнення, тепловтрати будуть великими. Мені приємно нарешті говорити про практичні речі, які будемо реалізовувати, – говорить Гайдар. – Треба буде робити нові розводки. Підлогу міняти не будемо, спробуємо теж ремонтувати. Паралельно будемо змінювати пристосування самих будинків, бо всі корпуси нині в техпаспорті вказані як лікувальні. Є велика ймовірність, що до нас зайде Українська академія лідерства (УАЛ). І є всі передумови для створення конгрес-центру – проведення презентацій, круглих столів, конгресів. Перший і другий поверхи будуть використані під тренінгові і конференційні зали. Можуть бути приміщення для проживання, гуртожиткового типу. Це вже буде шоста філія УАЛ».

Каже, в реалізації задуманого рівняються на поляків – замок у Ланцуті та віллу Деціуша у Кракові, де теж є конференц-зали з рестораном і готелем.

Чотири роки на археологію

Щодо розкопу перед палацом, то його таки мають засипати піском. Каже, поки висипали лише одну машину. А де решта – це питання до департаменту архітектури.

«Це ще більший об’єкт, ніж Тисменицька брама і він не доведений до кінця за жодним напрямком, – говорить Гайдар. – У Василя Романця є археологічні звіти, але треба далі досліджувати і головне розуміти, чи розкопувати ще, чи музеєфікувати те, що є. Це складна інженерна споруда і для музеєфікації потрібно укріпити її береги, зробити водовідведення, дренажі, вентиляцію, освітлення, зафіксувати ті артефакти, аби уникнути руйнівних процесів. Аби зафіксувати, що це не захоронення, а один із етапів подальшої роботи, на себе має взяти зобов’язання архітектура чи охорона культурної спадщини – міська або обласна».

Що ж до археологічних дослід­жень на території палацу, то за перші місяці планують написати програму і закласти перші шурфи. Каже, попередню програму розробили фахівці Львівської політехніки, тож залишається лише доопрацювати її.

«Ті інженерні шурфи, що в нас є, вже показали напрямок, куди можна рухатися. Є перші дані і з картографічних матеріалів, – каже Володимир Гайдар. – Археологія триватиме орієнтовно до середини другого етапу – 2022 року. Для цих робіт плануємо залучати архітекторів-археологів на договорній основі. Зокрема, Зеновія Федунківа, який долучався і фіксував знахідки в інженерних шурфах. У середині січня напрацювання мають представити у попередньому звіті».

На 2019-2020 рік запланували ще й прокладення усіх мереж. Володимир Гайдар каже, що вони пройдуть старими коридорами, аби не завадити археології.

Гайдар пропонував Федунківу зайнятися археологічними розкопками на території палацу. Паралельно веде переговори з архітектором-археологом Юрієм Лукомським, який розкопував Галич, Десятинну церкву, допомагав з Тисменицькою брамою. Він вестиме науковий супровід і за потреби допомагатиме.

Грошей багато не буває

Міська рада виділила на КП «Простір інноваційних креацій «Палац» 10 мільйонів – такої суми ще не бачила жодна інша пам’ятка міста, як і весь відділ охорони культурної спадщини.

Однак, на все, що запланував Володимир Гайдар із командою, і цього забракне. Тож вони планують шукати додаткові джерела фінансування. Цим займеться інвестиційно-маркетинговий відділ. Його роботу курує ще одна заступниця Володимира Гайдара – Оксана Ковальчук, яка працює з грантовими програмами.

«Найбільше грошей піде на протиаварійні роботи і реставрацію хірургічного корпусу. Є надія, що вистачить, – говорить Гайдар. – Ми подали вже три гранти. Шукаємо також для цього партнерів, бо є гранти, на які не можемо податися як комунальне підприємство. Задіємо для цього і благодійний фонд «Комплекс палацу Станіслава Потоцького з брамами». Є надія і на державну підтримку від Мінрегіонбуду – вони формують програму на реставраційні роботи, тож як тільки з’являться умови участі, будемо подаватися. Сподіваюся, так зможемо залучити додаткові гроші на хірургічний корпус».

Серед глобальних планів – зробити фото- та відеостудію – відновити інтер’єри палацового і лікарняного періоду, які можна було б здавати в оренду для зйомок. Після хірургічного корпусу братимуть в роботу одноповерхові будинки – пристосують в заклад харчування з коворкінгом, якщо вдасться облаштувати його у приміщенні горища. Втім, додає Гайдар, перед пристосуванням споруд проведуть обговорення, щоб знати, як на такі ідеї реагують люди.

Всього ж, згідно з «Програмою збереження, використання та розвитку колишнього палацу Станіслава Потоцького з брамами на 2018-2026 роки», планують залучити 115 млн грн. З них з міського бюджету – 40 %. Плани амбітні.