Ропу із криниці, яка стоїть посеред старого колгоспного саду, місцеві мешканці використовують для консервації та “підсолюють” нею корми для худоби. Про це пишуть Версії з посиланням на “Вікна“.

А віднедавна з новицької ропи почали виготовляти перші сувеніри, які ідентифікують Калуш як місто солеварів.

Ініціатор відновлення солеваріння Олександр Коваль розповідає:

“У Калуші немає жодного сувеніра, який би асоціювався із містом. Тому ми із Василем Фіцаком вирішили, що хорошим сувеніром буде сіль. Тут є звичайна ропа, та сама сіль, тільки у вигляді розчину. Ця ропа є насиченою, концентрація солі – близько 305-310 г/л. Ми почали звідси набирати ропу і випарювати. Виходить звичайна сіль, без шкідливих домішок. Від “магазинної” відрізняється тим, що не містить йоду”.

Калушанин Олександр Коваль працює на “хімії”, а його робота пов’язана із приготуванням розсолів. Тож технологію знає доконало. Розсоли Олександр Коваль та калушанин Василь Фіцак випарюють вдома на кухні. Це тривалий процес, адже щоб випарити 5 літрів ропи, потрібно витратити 5-6 годин та немало коштовних енергоносіїв.

Готову соляну “цеглину” калушанин обмотує стрічкою. Зверху “клеймить” печаткою із калуським логотипом.

Перші сувеніри, які ідентифікують Калуш та нагадують про його давні промисли, уже стали візитною карткою для офіційних делегацій під час нещодавнього святкування Дня міста. А ініціатори ідеї зауважують: проект не комерційний, а швидше промоційний.