16386956_1435789363132604_518110297892200703_n

Наразі дивовижа претендує на те, аби потрапити не лише до Книги рекордів України, а й стати європейським надбанням церковного мистецтва. Про це пишуть Версії з посиланням на Експрес.

Днями іконостас представили у Національному музеї мистецтва Гуцульщини та Покуття в Коломиї.

Великими просторими залами поважно походжають десятки людей. Наче в храмі зупиняються біля кожної ікони, довго стоять та вдивляються, дехто побожно хреститься, й відходить.

Тим часом до образів наближаються інші. Ось кілька жіночок ледь стримуються, аби не торкнутися цінних експонатів, наче хочуть переконатися, що це справді вишиття з кількома мільйонами, а може й десятками мільйонів хрестиків.

“Це ж треба! Яка краса! Неймовірно! А Ісус такий… такий… словом, Господь. Божественно!” — то з одного, то з іншого залу чути захоплені вигуки. Збоку скромно стоять троє митців — вишивальник Микола Симчич, майстер вишитої мініатюри Валерій Малиновський, та Заслужений художник України Олександр Охапкін, знаний авторськими іконами зі зображеннями Богородиці, Ісуса та святих у національному українському одязі.

Біля майстрів, постійно усміхаючись, вітається з гостями виставки настоятель монастиря у с. Погоня отець Никодим Гуралюк. “Ідея прикрасити храм вишитим іконостасом, аналогів якому нема в Украні, а може й у світі, виникла у нас із Миколою Симчичем майже одночасно, — розповідає священик. — І я, і Микола свій задум виношували дуже довго. Сталося так, що я знайшов майстра, розповів йому про свій задум, а він дуже зрадів, що виконуватиме давно омріяну роботу”.

У 2012 році пан Симчич розпочав  вишивати іконостас. …Із зацікавленням разом з іншими відвідувачами оглядаю кожен образ, на кожному — тисячі хрестиків, навіть уявити собі не можу, стільки праці  треба вкласти, аби вишити таку святу красу. “У кожному образі — частинка  життя, сповнені працею й молитвою дні та ночі, — наче вгадуючи мої думки, мовить вишивальник Микола Симчич. — Кожен образ 1,30 метра заввишки та  60 сантиметрів завширшки, можете поміряти, не прогадаєте! Знизу великі ікони у формі прямокутника, а зверху наче розрізаний навпіл шестикутник. Ікони святкового та пророчого рядів у формі ромба розмірами 40 на 40 сантиметрів”.

Згодом ще з більшим подивом дізнаюся, що на цих іконах більш як 350 різних барв та відтінків ниток. Переважають яскраво- і темно-жовті, червоні, бордові, сині і блакитні кольори. Тло ікон — світло-жовте, на тлі різні геометричні орнаменти. За словами майстра Симчича, полотно й нитки для вишивання ікон закордонного виробництва. Їх чоловік  вибирав та купував лише сам.

“Аби вишити один великий образ, напевно, треба кілька місяців сидіти за полотном?” — запитую майстра. “Над великими образами я працював по 2,5 — 3 місяці, — задоволений роботою відповідає пан Микола. — Менші міг вишити за місяць. Це копітка робота, спочатку треба взяти ескіз ікони,  “розхрестити”, тобто перенести зображення на схему для вишивання, і лише тоді братися за вишивання, найтяжче “малювати голкою” обличчя, руки й ноги, бо ж хочеться аби ікона була красивою духовною та простою водночас”.

Сабіна РУЖИЦЬКА

Фото з архіву