21 вересня на сесії міської ради депутат Андріан Волгін озвучив своє звернення до керівництво міста з вимогою повернути у комунальну власність спорткомплекс «Олімп». Народний обранець обіцяв почати сухе голодування, якщо влада проігнорує його звернення. Очевидно, так і сталося, оскільки рівно опівночі в понеділок Волгін розклав перед «Білим домом» намет та розпочав «сухе голодування», пишуть Версії.
Міського обранця вже не перший рік тривожить доля рідного йому спортивного комплексу «Олімп». За його словами, об’єкт «роздерибанили» місцеві політики та бізнесмени у приватних інтересах.
«Мені стало відомо, що Прикарпатському було важко утримувати цей об’єкт і ще рік-півроку тому керівництво університету було готове продати частину комплексу,» — заявляв на сесії з трибуни Волгін.
Керівництво Прикарпатського університету підтвердило, що на звернення заступника голови облдержадміністрації п. Ігоря Пасічняка надавало інформацію від 29.06.2016р. за № 01-13/11-113 щодо використання спортивного комплексу «Олімп» для проведення занять з фізичного виховання згідно з навчальними планами факультетів зі спортивних дисциплін та тренувань, а також надання спортивної бази СК усім організаціям міста, що звертаються за допомогою. Особисто Андріан Волгін не приходив і не спілкувався з цього приводу.
«Ми не можемо просто повернути комплекс, ми ж заплатили за це кошти. І власником цих споруд не є Прикарпатський університет, а Міністерство освіти і науки, а нам воно віддане в оперативне управління, – заявила проректор з науково-педагогічної роботи Михайлишин Галина Йосипівна – Ми готові розглядати це питання виключно в правовому полі – якщо нам буде поставлено завдання повернути і нам повернуть кошти. Але однозначну оцінку тут давати не можна».
Крім того, в університеті не виключають, що у Волгіна в цій справі може бути особиста позиція.
«Для того, щоб дати оцінку дій депутата, треба добре знати мотивацію його вчинків. Очевидно є певні підстави, може і особисті. Бо це відомий спортсмен, боксер, майстер спорту, – прокоментувала Галина Йосипівна. – Провівши там, певно, років з десять, може п’ятнадцять, може навіть половину свого життя, очевидно, у нього є якась ностальгія, особистісне бачення, інше».
