Коли інші тільки починають жити, Роккі уже був на передовій. Він кілька місяців провів у Луганському аеропорту. Колись це було красиве летовище. Та Василь покидав суцільну руїну, знищену російськими військами. Зараз цьому усміхненому юнакові – 22. Позаду війна, важке поранення, майже два роки реабілітації.

Та й досі, зізнається боєць, нога не згинається до кінця. Втім, він повний життєвих сил і попри все, налаштований на краще. коли говорить про побратимів, здається, усміхаються навіть його неймовірно красиві очі. Про те, як це: потрапити на війну і захистити батькіщину там. Аби тут був мир. Про це пишуть Версії з посиланням на ТРК РАІ.