23 листопада, в Краєзнавчому музеї відкривається персональна виставка (живопис, графіка) непересічного івано-франківського художника Ореста Заборського.

Орест Заборський (нар. 1947 в Станіславі, тепер Івано-Франківськ), художник-модерніст (кубізм, експресіонізм, постімпресіонізм…). В 1967 закінчив навчання в Одеському художньому училищі ім. М.Грекова, а в 1972 в Львівському поліграфічному інституті ім. І.Федорова. З 1974 працював вчителем малювання в Дитячій художній школі. Виховав багатьох митців, серед них були й ті що сформували художню складову «Станіславського феномену» (Володимир Мулик, Ярослава Яновський, Ростислав Котерлін, Анатолій Звіжинський) та багатьох інших. Брав участь у республіканських, всесоюзних і міжнародних виставках з 1969 р., але понад чверть століття утримувався від особистої репрезентації. Перша масштабна персональна виставка Ореста Заборського відбулася в Івано-Франківську в 1986 році. Однак тоді не вдалося представити частину робіт – їх не пропустила офіційна цензура. Один з виразних представників «мовчазного покоління», хоча й жив і працював поруч із Опанасом Заливахою та Богданом Готем, сам не брав участі в громадському коловороті «часів застою».

Пізніше, за сприяння ЦСМ мав дві виставки графіки – в художній школі (2014), де викладав колись та в науковій бібліотеці (2015), як ілюстратор книжок. Цього року разом з Валерієм Дувіраком показали свої графічні здобутки в художньому музеї.

Позбавлений героїчних вчинків та революційних зривів художник своїм творчим життям протистоїть рутині побуту повсякдення, сірості одноманітності та засмоктуючим життєвим обставинам. Зайняття мистецтвом для О.Заборського радше улюблена справа, моменти втікання від сумбурної екзистенції та спосіб осягнути логіку життя. Товариський, завжди привітний нажив багато приятелів серед містян, цікавий оповідач історій з минулого та співрозмовник на мистецькі теми. Безконфліктний характер чоловіка, його соціальний статус здається дозволяли прожити життя без ворогів. Зі спогадів художника можна написати книгу про життя інтелігенції в совку.

Будь-яке культурне середовище з повагою і трепетом плекає вчинки та життєву позицію спрямовані на формування естетики того чи іншого місця. Картини художників на кшталт Ореста Заборського є предметами гордості містечкових музеїв та галерей в Європі. І це один з уроків і досвідів котрі потрібно перейняти й послідовно наслідувати тут. «Європейську людину створила спадковість», писав Юрій Андрухович. Перейняти й запровадити традиції поваги до минулого – одне з завдань мистецтва. Історія міста не така вже й багата на хороших художників – Осип Сорохтей, Лев-Денис Іванцев, Опанас Заливаха, Володимир Гуменний, тому картини що вони залишили по собі варті особливої уваги. Вони відображають час і творять дух місця в котрому живемо.

Відкриття виставки 23 листопада, о 16.00