У батальйоні "Івано-Франківськ" недорахувалися десятків тисяч куль та ящика з гранатами
На схід

12 жовтня для виконання завдань у Маріуполь поїхали 95 бійців батальйону спеціального призначення «Івано-Франківськ». Була неділя, проводжаючих зібралося немало. Хтось витирав сльози, інші «тусили» на лавочках у дворі, термін виїзду перенесли на кілька годин.

Спецпризначенців забезпечили необхідним військовим спорядженням (бронежилети, шоломи, озброєння) та теплими осінніми речами. У цьому родичів правоохоронців запевнив головний міліціонер області Микола Семенишин. Він повідомив, що бійці батальйону на сході перебуватимуть упродовж 30 днів, їдуть патрулювати місто та забезпечувати правопорядок на блок-постах.

«Ми вже сконтактували і знаємо чітко, які завдання вони мають виконувати. Їхня функція – очищення території. Робота на блок-постах, патрулювання вулиць Маріуполя і вміння прийняти бій, якщо доведеться», – казав Семенишин.

Ротації в Маріуполь відбуваються по-різному. Зазвичай їде зведений загін – це батальйон «Івано-Франківськ», колишній «Беркут», дорожні патрулі, оперативники. Хлопці запевняли, що перед відправленням на територію проведення антитерористичної операції бійці пройшли посилену підготовку. Частина з них уже була на сході, тому вони знають, що треба вміти і знати, щоб вижити.

«Щоб залишитися живим, треба атакувати. Лише тоді вдасться не виживати, а жити», – перед виїздом пояснював доброволець із позивним Соломон. Він киянин, 15 червня поступив у сформований в Дніпропетровській області батальйон «Шахтарськ», а 19 вересня друзі покликали його перевестися в «Івано-Франківськ». За словами Соломона, п’ять відсотків спецпризначенців батальйону «Івано-Франківськ» – це жителі інших областей.

У жовтні в складі ротаційної групи, що складалася з майже сотні добровольців, була половина новоспечених правоохоронців. Напередодні, 10 жовтня, 45 добровольців патрульної служби міліції спецбатальйону «Івано-Франківськ» прийняли присягу. Тоді ж під час урочистого дійства відбувся показ спецтехніки, зокрема бронетранспортера та штатної зброї місцевих спецпризначенців. На показі запевняли – все для фронту, а бійці в неофіційній бесіді говорили про те, що на озброєння передали рушниці, до яких немає куль.

Недостача

Вже за 36 днів група зі сходу повернулася. Після приїзду 95-ти добровольців в управлінні МВС, за неофіційною інформацією, недорахувалися 26 тисяч куль та ящика з гранатами. А згодом зашепотіли, буцімто існує фото, де сепаратисти щось беруть в івано-франківських правоохоронців. Подейкують, нібито був засланий від сепаратистів «козачок», який підійшов до когось з прикарпатського спецбатальйону з проханням купити кулі. Хтось схиляється до думки, що франківців хотіли перевірити на стійкість, бо невідомі з собою мали фотоапарат. Хтось певен, що це «підстава». Інформація про фото – не перевірена. У кожного свої версії випадку, а правду шукають слідчі.

Розслідування, як вже було сказано, проводить відділ внутрішньої безпеки обласного УМВС. У кожного учасника тієї поїздки беруть пояснення: хто, скільки і де стріляв. Адже зникнення десятків тисяч куль та ящика гранат важко пояснити. У слідчих є дані про те, що в Маріуполі їх майже не використовували. За словами міліціонерів, які наступними прибули на ротацію і займалися на тих самих полігонах та охороняли ті ж блок-пости, якби така кількість патронів була вистріляна, то поле було б ними просто всіяне…

В обласному управлінні МВС нам повідомили, що на сьогодні така інформація справді є і з цього приводу ініціювали перевірку. Начальник прикарпатської міліції Микола Семенишин запевнив, що про результати службової перевірки обов’язково проінформує громадськість. Він зазначив, що інструкції про порядок несення служби, порядок отримання та здачі боєприпасів, журнал бойових дій щодо використання боєприпасів ніхто не скасовував – закон один для всіх.

Наразі командирів батальйону спеціального призначення «Івано-Франківськ» звинувачують у безконтрольній видачі боєприпасів. «Матеріали маємо або підтвердити, або спростувати, або направити у прокуратуру для надання правової оцінки. Після закінчення службової перевірки прокоментуємо всі дії», – заявив Семенишин.

Командир батальйону Дмитро Гладкий вже звільнений з органів внутрішніх справ. Як нам повідомили в міліції, він звільнився за власним бажанням – написав рапорт, який задовольнили.

Шлях воїна

Іншим керівником батальйону спецпризначення «Івано-Франківськ», якого звинувачують у безконтрольності щодо видачі боєкомплекту, є відповідальний за матеріально-технічне забезпечення майор Роман Козак. Поки триває службова перевірка, він відсторонений від виконання обов’язків.

На своє виправдання Козак одразу наводить кілька аргументів: кулями пристрілювали зброю, а патронів, які дозволяють використовувати під час навчально-тренувальної стрільби, їм не видавали. Мовляв, як працівник може бути снайпером в зоні АТО і не вистрілювати патронів, яких немає? Каже: про те, що треба збирати гільзи і лише тоді списувати кулі, не знав. Дивується, чому за батальйоном одразу не закріпили спеціалістів, які знають, як правильно вести навчально-тренувальні стрільби, адже для цього в управлінні є спеціальний відділ з профпідготовки. Упродовж розмови він ставить багато риторичних запитань.

«Я не був присутній, коли в автобуси, які везли нас в Маріуполь, завантажували боєкомплект, бронежилети, шоломи, продукти харчування, зброю. Тоді мене відправили шукати одного працівника, який отримав форму і відмовився їхати. Я його знайшов, мама винесла форму, наплічник з усіма складеними речами, спальний мішок, каремат, то я вже, можна сказати, автобуси на вулиці Коновальця доганяв. Все вже було повантажено. Сказали розписатися – і все. А що там було – ніхто не бачив», – коментує ситуацію майор Козак.

Він розповідає, що проблеми почали виникати після приїзду додому, міліціонери бронежилети й каски не здавали. У батальйоні кажуть, що їх про це не попереджали. Хтось взагалі не використовував передані управлінням МВС бронежилети, бо мав власні. І вони підозрюють, що в тих же автобусах, які привезли їх на ротацію в Маріуполь, частина шоломів та бронежилетів повернулася в Івано-Франківськ.

Надмірну витрату куль Роман Козак пояснює так. Якщо роздати боєкомплект (а це чотири магазини по 30 патронів) кожному солдату, то за одне використання виходить до тисячі куль. Якщо спеціаліст може пристріляти автомат з 10-15-ти патронів, то працівники, які ледь не вперше тиснуть на гачок, магазин вистрілюють за п’ять секунд.

Запевнення у тому, що добровольці спецбатальйону проходять добротну підготовку, деякі його бійці спростовують. Кажуть, що добір у спецпідрозділ не припиняється, на службу приймають без військового досвіду, навичок, елементарної підготовки. Інколи людина навіть не знає, як переключити автомат на одиночні постріли, ставить на чергу і тисне на спусковий гачок.

За словами спецпризначенців, їм дають гвинтівки й кажуть: «Ти будеш снайпером». А гвинтівка навіть не його, вона з іншого підрозділу. «Нам у Маріуполі видали гвинтівки, їх десь на базі біля моря тримали. І коли був приплив, зброю затопило, в лінзах роса залишилася. Це означає – треба оптику розібрати, протерти і назад скрутити. Патронів ЛПС, аби можна пристріляти гвинтівку, не дали, а дали бронебійні і звичайні», – пригадує Козак.

Роман Козак – учасник подій в Іловайському котлі. За мужність, яку проявив в тих жахіттях, отримав звання майора і нагороду. Слід нагадати, що область вже втратила майже два десятки правоохоронців, і більше половини з них – в Іловайському котлі. Роман пережив розстріл колони, в якій виїжджав із заблокованого Іловайська, полон та страх не діждати завтрашнього дня і дивується тому, що їм забороняють використовувати патрони. Каже, що стріляти можна лише, коли наявна загроза, але там, у прифронтовій зоні, правоохоронці – в постійній напрузі.

Бійці «Івано-Франківська» взагалі скаржаться на укомплектування батальйону та констатують велику плинність кадрів. За приблизними підрахунками, за час існування батальйону з нього звільнилося вже до півсотні правоохоронців. А тепер тих, хто повернувся з полону, був в Іловайську, але відмовився, маючи осколки в руках-ногах, знову їхати в АТО, звільнили. Один зі спецпризначенців розповів, що хлопцям, які були поранені, кажуть: «Їдь, хоч бульбу будеш чистити». Вони не погоджуються, їм треба підлікуватися, і їх зі служби «пішли» – чотирьох учасників “іловайського котла”…

«Так, патрони я людям видавав і гранати. Вони кажуть, такого робити не можна – на це має бути спеціальний наказ, а чого вони мене про це не повідомили раніше? Я ніколи в такій ситуації не був, – виправдовується Козак. – У моїй голові заклалось, що це війна, і я людям видаю стільки засобів, аби вони мали, чим тримати оборону. Бо коли нас відправляли в Іловайськ, дали автомат і два магазини. А цього разу до кожного автомата дали по чотири магазини. Чого так одразу не було? Про подарований батальйону БТР в газеті писали, а в нас немає нічого? Люди ж думають, що ми озброєнні до зубів».

Майор Козак також припускає, що хтось із спецпризначенців може частину патронів тримати вдома. Пояснює це так. З Маріуполя виїжджали ввечері, чекали, поки приїде зміна. Одна частина колони приїхала, другу кілька годин виглядали. Поки одні з іншими зустрічались, він біля боєприпасів сидів і можливості остаточно зібрати боєкомплект не мав. Хлопці на Прикарпаття їхали «зарядженні», патрони були в магазинах, тут їх приймали, магазини забирали, а патрони не перераховували…

Війна по собі залишає кровавий рубець і на тілі, і в душі. А ще вона витягує на поверхню усі гнійники нашої системи. Чи підтвердиться інформація зі згаданого вище компрометуючого фото та чи зійдуться у слідчих математичні підрахунки щодо використаних куль?.. Чекаємо на офіційний результат службової перевірки.

Ірина ТИМЧИШИН, Галицький кореспондент