chovganjuk

Ось як він розповідає про ті події:

«Після того, як звільнили м. Щастя, ми тримали його оборону. Укріплювали блокпости… Зранку, 17 червня, поступила команда на виїзд. Дорогою до населеного пункту Металіст, що під Луганськом почалася перестрілка. Ми за командою пішли в наступ і отримали сильний обстіл від терористів. Коли наближалися до блокпоста сепаратистів нас почали обстрілювати з “ЗУ”. Рух техніки дальше був неможливий, оскільки був значний ризик попасти під обстріл. Ми вирішили їх обійти посадкою…

Коли наша група пішла лісопосадкою, бандити не припиняли вогонь. Було добре чути, як кулі свистять над головою. Та ми всеодно продовжували рух. Після перестрілки ми зайняли окоп сеператистів. Вони повтікали, бо думали, що нас багато. А наша група була тільки в кількості 15 чоловік. В наступ ми пішли з представниками батальйону”Айдар”. Приємно було зустріти однодумців, адже цей батальйон зформований з тих, хто був на Майдані.

Перегрупувавшись, терористи почали контрнаступ. Тепер вже ми тримали оборону. Боєприпаси закінчувалися… Коли бандити почали наступ захопленим БМП, мій товариш зробив постріл з гранатомета. На жаль, терористів ми не зупинили. Відтак, наші були змушені покинути окоп сепаратистів і відступати посадкою. Тоді мене і поранили…»

Зараз життю Михайла вже нічого не загрожує. Разом з іншими пораненими українськими військовими йому надали необхідну медичну допомогу.

Зауважимо, що Михайло Човганюк ще весною 2013 року пішов на контрактну службу в десантні війська і вже другий місяць зі своєю частиною знаходиться в зоні АТО.