Вчені заявили про те, що згадка і Сонця, і Місяця, яке можна знайти в Біблії, може бути найдавнішою згадкою сонячного затемнення з усіх, відомих на даний момент. Як відзначають вчені, затемнення відбулося 30 жовтня 1207 року до нашої ери і може бути використано для уточнення дат деяких історичних подій, наприклад, царювання фараонів, пишуть Версії з посиланням на dt.

Як зазначають дослідники, у книзі Ісуса Навина Ісус вимовляє: “стій, Сонце, над Гаваоном, і Місяць, над долиною Аіалонською! І зупинилося Сонце, і Місяць стояв, аж поки народ мстився своїм ворогам”. У сучасних перекладах цей текст інтерпретувався так, як ніби Сонце і Місяць перестали рухатися. Разом з тим, вчені припускають, що світила могли перестати робити те, що вони зазвичай робили: перестали світити. Тобто, даний текст описує сонячне затемнення, коли Місяць опиняється між Землею і зіркою.

Раніше дослідники шукали у давніх текстах тільки згадки повних сонячних затемнень, не враховуючи кільцеподібні. Тепер же вони розробили нову модель затемнення, яка враховувала варіації руху Землі з ходом часу. Згідно з їхніми розрахунками, єдине кільцеподібне затемнення в Ханаані у 1500-1050 роках до нашої ери було 30 жовтня 1207 року. Якщо розрахунки правильні, то це найдавніше задокументоване сонячне затемнення і з його допомогою можна визначити дати правління Рамсеса Великого і його сина Мернептаха з точністю до року. Ґрунтуючись на нових розрахунках, можна сказати, що Мернептах став правити Єгиптом у 1210-1209 роках до нашої ери. Використовуючи дані про терміни правління, отримані з давньоєгипетських текстів, дослідники також встановили, що Рамсес Великий царював з 1276 по 1210 рік до нашої ери.