У селі Копанки на Калущині компанія «Даноша» запускає перший в Україні завод із виробництва біогазу. Другий планує звести на базі свиноферм у селі Тустань Галицького району. Розширення виробництва і втілення екологічних стандартів на підприємствах «Даноші» в Україні своїми інвестиціями підтримує міжнародна фінансова корпорація IFC.

Нещодавно відбулося підписання інвестиційного договору між IFC та материнською компанією «Даноші» – данською компанією “Axzon”. Ціна питання – 54 мільйони євро. Саме стільки  вкладе у наступні сім років корпорація ІFС у розвиток тваринництва та м’ясопереробки “Axzon”. Ця міжнародна компанія, що спеціалізується на свинарстві, володіє виробничими потужностями у Данії, Польщі та Україні. П’ять із сорока свинокомплексів працюють на українського споживача.

Інвестор з групи Світового Банку розвиває в Україні аграрний бізнес як стратегічний для країни напрям, відзначив радник ІFС з питань ресурсоефективності Сергій Невмиваний. «Екологічні принципи у виробництві та розвиток альтернативних джерел енергії були визначальними критеріями співпраці з корпорацією “Axzon” і її дочірньою українською компанією «Даноша» , – пояснив експерт. – Ми інвестували в найкращі світові практики з розвитку свинарства та сучасні європейські технології з виробництва біогазу».

Стосовно останнього, інвестиційний пакет передбачає спорудження біогазових заводів у Польщі та в Україні. Дві установки запрацюють на Прикарпатті – у Калуському та в Галицькому районах. Завод із переробки гною на добриво та біогаз, який є джерелом теплової і електричної енергії, звели і запускають на свинофермі в селі Копанки. «Це найбільша ферма у нашій виробничій структурі, – відзначив генеральний директор ТзОВ «Даноша» Крістіан Якобсен. – Тому було прийнято рішення будувати завод із виробництва біогазу саме тут».

Для успішної роботи такого заводу потрібна достатня кількість сировини, тобто відходів. Відтак поголів’я на свинофермі має складати щонайменше 24 тисячі особин. На Копанківській фермі вирощують 54 тисячі свиней. Гною не бракує. «Ми прагнемо довести, що інтенсивне тваринництво може бути екологічним, тобто безпечним для людей і довкілля, – повідомив засновник і гендиректор “Axzon” Том Аксельгаард. – Такий головний принцип нашої діяльності і наше ноу-хау в країнах Східної Європи».

Для України завод із виробництва біогазу і справді новація. Незважаючи на те, що устаткування з переробки відходів задля виробництва енергії відоме в світі вже більше тридцяти років, в Україні досі не було типових проектів, технологічних умов, нормативної бази такого виробництва. «Ми в цьому – українські піонери», – жартує Том Аксельгаард. Без жартів: кубометр біогазу здатний виробити близько двох кіловат електроенергії, відтак біогазовий завод у Копанках буде продукувати 1,4 мегавати тепла та 1,2 мегавати електричної енергії на годину. Цього досить, щоби освітити й обігріти селище з 5000 домівок.

Власне у Польщі, де “Axzon” має подібні заводи і успішний досвід використання відновлювальної енергії, в багатьох випадках так і є. Біогазові заводи забезпечують енергією власне виробництво, а залишки віддають в електричну мережу чи в комунальні теплосистеми найближчих населених пунктів. Для України це – майбутнє. Тому перший в країні біогазовий завод «Даноші» працюватиме передовсім на компанію. «Завод збудований з перспективою розширення, – повідомив пан Аксельгаард. – Проект дозволяє при потребі збільшити переробку сировини і вихід енергії вдвічі. У разі, якщо українське законодавство передбачить можливість продажу альтернативної електрики в загальну мережу».

«Технологія біозаводу – отримання енергії із свинячого гною з одночасним покращенням цього гною до стану цінного органічного добрива», – розтлумачує Том Аксельгаард. Як це працює? Поруч із фермою змонтована біогазова установка – кілька велетенських герметичних резервуарів з’єднані між собою. Комунікації прокладені під землею. Фактично це великий пакет, у якому без доступу кисню бродить органічна маса – розкладається послід свиней та органічні рештки з полів, як-от солома. В процесі бродіння у біореакторах, їх ще називають ферментаторами, виділяється газ.

Біогаз на 55% складається із метану та на 45% із вуглекислого газу. Його вловлюють і відводять на газовий двигун. Двигун виробляє електрику і тепло. Теплову енергію приймає на себе вода, яка охолоджує робочу систему. Дегазовану біомасу розділяють на суху і рідку фракції. Остання закачується в резервуар зі свіжим гноєм і знову бере участь у його ферментації. Суха ж частина, уже фактично перегній, складується, щоби навесні удобрити поля. Таким чином свиноферма з біогазовим заводом забезпечує «Даноші» енергетичну незалежність і відносну автономність. Адже ця компанія дотримується принципу інтегрованого виробництва, коли тваринництво підтримується вирощуванням кормів, для чого використовують власні земельні площі. Коло замикається: щоби отримати корм для вирощування м’яса, треба передовсім подбати про землю.

Інтегроване виробництво із відновлювальними джерелами енергії має низку переваг і для тих мешканців села та краю, які безпосередньо не залучені на «Даноші». По-перше, це зменшення неприємного запаху. Гній одразу йтиме в переробку і не випаровуватиме метан у довкілля. По-друге, це істотне зменшення шкоди від перегнивання відходів просто неба. Рідкі стоки не забруднюватимуть ґрунти чи воду. По-третє, в результаті переробки отримуватимуть чисте органічне добриво, яке природно відновлюватиме родючість полів. Технологія передбачає, що кінцева біомаса буде цілком чистою як від паразитів та хвороботворних мікроорганізмів, так і від насіння бур’янів.

«Народна мудрість каже, що ми успадкували свою землю від предків. Ми ж схиляємося до думки, що ми позичили її у наших нащадків. Тому повинні будувати ресурсоефективні виробництва і усувати негативний вплив на природу», – підсумував гендиректор «Даноші» Крістіан Якобсен.

«Ми переконані, що через інвестиції в аграрний сектор Україна зможе вирішити всі свої проблеми. Зокрема, проблему енергетичної незалежності», – наголосив експерт Світового Банку Сергій Невмиваний. Приклад такого ефективного рішення, на його думку,  – поєднання тваринництва із виробництвом альтернативної енергії, як це вже є у селі Копанки на Калущині – варто підтримувати і популяризувати.

Наталія КУШНІРЕНКО