На її території є палаци, зимовий сад, ставки, вертолітний майданчик, мисливський будиночок, десятки мисливських вишок, готель, невеликий звіринець з ведмедями, годівниці для копитних, вольєри, де мешкають муфлони, лані, плямисті олені, кабани. Тут розташовані котеджі, лижна траса з підйомником.

У президента заможної Франції – три державних резиденції. У президента США – аж дві – Білий дім, де він живе і працює, та позаміська – знаменитий Кемп-Девід. А от у Президента України їх, принаймні до анексії Криму, було тринадцять. (Не набагото меньше, ніж в “путлєра” (кажуть в нього резиденцій аж 23 і значно багатші, аніж в інших президентів)). І на усе це мільйони гривень з держбюджету щорічно.

Але це так – трохи циферок для загального розвитку, як то кажуть…

Напевно, ще усі добре пам’ятають той момент, коли закулісне життя Януковича вийшло на поверхню і українцям відкрилася розкіш численних президентських резиденцій, про які вони могли тільки здогадуватися… Кілометрові черги. Здивовані очі екскурсантів і фото на згадку – такою нам запам’яталася «Синьогора» рік тому.

Розмірковування прикарпатців про подальшу долю резиденції у Гуті завершилися вже наприкінці травня. Тоді, у Державному Управлінні справами повідомили, що статус державної резиденції «Синьогора» в Гуті на Івано-Франківщині буде збережено, про її приватизацію не йдеться.

Добре, не приватизовуємо – дякуємо і за це, то можна ж перепрофілювати чи не так або придумати щось більш економне.

У такому випадку в Івано-Франківській ОДА вирішили просити у вищого керівництва, щоб «Синьогору» перетворили під заклад, де б оздоровлювалися і відпочивали діти. «Готуємо листа щодо передачі резиденції «Синьогора» для переобладнання її під заклад дитячого оздоровлення», – сказав якось тоді ще заступники голови ОДА Сергій Адамович.

Втім, далі розмов справа не пішла. Напевно вирішили, що мати на території області хатинку для Президента престижно.

На початку осені українці могли спостерігати етап показової «відкритості», коли ДУС нібито відкрило для екскурсій державні резиденції “Залісся” та “Синьогора”. А вже у грудні у ДУС повідомили, що остання у числі об’єктів, які в наступному році виставлятимуть на торги.

До Прикарпаття екскурсії докотилися вже напередодні Нового року. Дружина президента Марина Порошенко зі своїми трьома дітьми запросили в гості 60 хлопчиків та дівчаток з Івано-Франківщини, чиї батьки загинули в АТО, зникли там безвісти або дістали поранення.

Після про відвідини резиденції повідомили і у самого Президента. Петро Олексійович вирішив святкувати на Прикарпатті Різдво. Похвально, що не приховував свого візиту – приїхав як годиться для першої особи держави. Без лишнього пафосу та кілометрових кортежів, та ще й усі свята відвідував родини прикарпатців. Справа загалом благородна.

Втім мова про інше. Чи потрібна сьогодні в умовах жорсткої економії, затягування пасків, про які не перестає говорити керівництво держави, така цяцька, на утримання якої з державної казни щорічно йдуть величезні кошти. І все для того, щоб сюди раз, або ж двічі на рік приїхала президентка сім’я. І чи взагалі потрібен області цей престиж… А чи не краще ці гроші перенаправити на АТО, та економіку, а гектари земель перетворити на національні парки та соціальні заклади.

Часи ж надмірної розкоші Януковича минули… Чи може ми чогось не розуміємо?

Що ж думають з цього приводу на Прикарпатті журналісти запитали у місцевих активістів та волонтерівта політиків.

Сергій Адамович, депутат Івано-Франківської облради

Я колись висловлював думку, щоб перетворити резиденцію у Гуті у дитячий оздоровчий табір. Але так далі справа і не пішла. Згодом, дізналися, що її залишають у державній власності.

Чи можливий там дитячий табір – то це вже потрібно більш детально вивчати.

Якщо Президент дійсно залишає собі одну чи дві дачі, то нехай залишає. Якщо ж там є умови для того, щоб оздоровлювати дітей, то краще взяти і віддати дітям.

Зараз це все виглядає як показуха, коли уся ОДА думає цілий місяць як прийняти Президента, замість того, щоб думати про розвиток області. Раніше готувалися, щоб прийняти дружину Президента, зараз самого президента. Це вже виглядає як головне завдання для голови ОДА.

Наталя Сербин, волонтер

Я думаю, що наш Президент достатньо заможна людина, тому свій відпочинок може дозволити і за власний кошт, це було б справедливо до держави, про яку він повинен дбати. Тому я вважаю що його резиденція повинна належати громаді області і приносить користь. Там мають відпочивати діти та інші не захищені верстви населення. Мені особисто цікаво, чи знову при вїзді в резиденцію сидять в клітках ведмеді…. Чи варто було їхати Президенду і посилювати охорону з хлопців, які після АТО так і не змогли побути вдома з родиною. Це все дріб’язково, але не менш важливо. З цього починаються зміни.

 Руслан Коцаба, журналіст

Вважаю популізмом як модні зараз думки віддати резиденцію у Гуті сиротам Небесної Сотні чи пораненим в АТО, так само вважаю безглуздям і фінансовим безчинством закладення в державному бюджеті багатомільйонних коштів на утримання всіх тих численних резиденцій, що розкидані у затишних місцинах по всій Україні. Бо якщо, скажімо, резиденція задумувалася і пристосовувалася для відпочинку VIP-осіб, то реконструкція з метою розширення кількості масових відвідувачів знівелює первинне призначення і буде навіть дорожчою, аніж збудувати нову. Щодо витрати грошей, то у наш скрутний військовий час утримувати резиденцію для того, щоб Президент три дні на Різдво і може на якийсь день на Великдень приїхав сюди із багаточисельною свитою “халявщиків” – це вже є вершиною марнотратства і відголосками дрімучого Совіцького Союзу. Я пропонував би варіант, який міг бути навіть економічно виграшним (або хоча б зменшити збитковість). Спочатку треба перерахувати і дізнатися справжню вартість утримування VIP-резиденції. Таким чином дізнаємося вартість перебування однієї особи одну добу у форматі “аll inclusive”.

А далі варто би створити якусь прозору нормативну базу для того, щоб самодостатні небідні люди (та організації), які розуміють курортно-екологічну цінність “Синьогори” та при цьому усвідомлюють, що за якісний престижний відпочинок чи відвідування незабльованого рагулями-туристами місця у Карпатах, потрібно заплатити “грубі гроші”, – можуть на пайових умовах взяти на себе частину витрат на утримання “Гути” і забронювати собі на певну кількість ліжко-місць і днів протягом року цей недешевий відпочинок у карпатській перлині. Чи якщо немає вільних обігових коштів для проплати своєї квоти, прийняти фінансову участь у якихось роботах по підтриманню резиденцій у належному стані – за певну кількість “туристичних путівок на пред’явителя”. Особливо це стосується місцевого населення, яке завжди ревниво спостерігало за “гульбищами понаєхавших”, не маючи можливості навіть збирати гриби чи ягоди у забороненій зоні довкола тих палаців. Тобто для фізичних осіб, для прикладу, можна передбачити навіть можливість тиждень-другий там посторожувати чи поприбирати, отримавши можливість повного пансіону на кілька днів для своїх дітей чи своїх гостей. Успішність таких “пайових” суспільних проектів уже доказана.

Звичайно, що відразу отримані кошти, можливо, повністю не покриватимуть утримання резиденції. Тому раджу її розпаювати за аналогією франківського соціального ресторану «Urban Spaсе». Тобто, коли є бажаючі, (наголошую – фізичні та юридичні особи) котрі можуть, наприклад, викласти авансом немалу суму і викупити таким чином у наступному курортному сезоні якусь частку відпочинку у цій резиденції і будуть нею вільно та прозоро розпоряджатися. Тобто дарувати “турпутівки” сиротах Небесної Сотні чи військовикам з фронту. І держава теж на правах пайової участі повинна мати якусь свою частку – для можливих VIP-відвідувачів чи організації якихось міжнародних самітів. І це тільки додаватиме престижності завідомо збитковому зараз курортному закладу.

Роман Островський, волонтер, громадський діяч

Зараз з цим нічого не вийде. Там поки буде резиденція. Для реабілітаціі є кращі об’єкти, що потребують значно менше коштів для переобладнання. А загалом візит оцінюю позитивно. Гарант поруч, депутати також. При нагальній потребі іх можна використовувати для вирішення якихось проблем.

Юрій Романюк, депутат Івано-Франківської облради

В державних інтересах України зберігати висококомфортабельну гірську резеденцію “Синьогора” в селі Гута, саме на Західній Україні, поруч з кордоном. Висока дипломатія потребує такої резеденції. Вона вже обслужила 4-х президентів (Кучму, Ющенка, Януковича, Порошенка). І буде слугувати Україні далі. Можливо століття! Перепрофілювання або продаж її з аукціону, як анонсувала влада раніше — це голий і дешевий популізм. “Синьогорі” – влада Прикарпаття передала декілька тисяч гектарів найцінніших лісів першої категорії, вартість яких за ринковою ціною оцінюється в мільярди гривень (по курсу). Сама вартість майнового комплексу елітного преміум-класу коштує мільярд грн, в цінах по курсу 4,8 – 5. Всі берегоукріплювальні роботи, штучні озера, екологічні заходи за всі 13-14 років експлуатації обійшлися державному бюджету ще у мільярд грн. Загалом, такий об”єкт коштує стільки, що жоден потенційний покупець в Україні НЕ викладе за неї таку суму. За такі кошти можна в Альпах купити бізнес – цілий гірськолижний комплекс з гірськолижними трасами та готелем на сотні відпочиваючих туристів. А продавати за безцінь – це корупція! Після Майдану та Небесної сотні! Перепрофільовувати під дитячий заклад або інше, це теж не розумно, бо собівартість утримання, збереження та охорони об”єкта коштує мільйони грн на рік. Санаторій лише для 20-30 осіб, за такі кошти — це точно не розумно, бо за такі кошти можна в тропіках оздоровити сотні дітей, набагато краще та ефективніше! На мій погляд найкраще зберігати далі комплекс у державній власності, оптимізувавши витрати до мінімуму, перестати “деребанити” та “відмивати” спокусливі мільйони грн., і не дозволяти його розкрадання. Головне – виграти час. Через 5 років ситуація в економіці зміниться, прийдуть до влади інші люди, з іншою ментальністю, і резиденцію будуть використовувати виключно в Національних інтересах держави України, а не для царювання та бухання окремими неадекватними тимчасовими мерзотниками.

Володимир Чорноус, депутат Івано-Франківської міськради

За своїм плануванням “Гута” не підійде для санаторію чи лічниці. А перебудова коштуватиме ще десяток-другий мільйонів. Пригадую, 25 років тому так само лунали заклики забрати “Білий дім” у партократів і віддати під лікарню (хоча всі розуміли, що будівля не пристосована для потреб пацієнтів). Потім ті ж “гарячі голови” й осіли на Грушевського в якості “демократичної” влади.

Резиденція потрібна, але варто знову зробити її відкритою для екскурсій, (навіть святкувань, весіль тощо). Це принаймні покриє значну частину витрат на її утримання.

Тарас Случик, громадський діяч

Спершу резиденцію варто виставити на аукціон для довгострокової оренди. Якщо ніхто не захоче здати в оренду то передати у власність органу місцевого самоврядування який буде спроможний обслуговувати і підтримувати в належному стані. Якщо не знайдеться такої місцевої ради то продати за будь-яку ціну вищу ніж річне обслуговування резиденції.

Поки на неї витрачають гроші з держбюджету, то її потрібно хоч якось використовувати. Хоча, відвідини резиденції хороший привід поставити питання про ДУС та обслуговування Президента.

Руслан Марцінків, екс-нардеп, ВО «Свобода»

Я і сьогодні вважаю, що якщо украінці мають потерпіти і сплачувати більші кошти в бюджет, на війну, з нерухомості, то мають економити і найвищі очільники держави та олігархи. А то відбуваються подвійні стандарти, з одного боку так і не прийняті закони щодо боротьби з офшорами, пільги для олігархів у хімічній та газовидобуванні, не зменшені видатки на Президента та уряд. Вважав і вважаю резиденція Гута повинна служити дітям, можливо як база відпочинку для дітей бійців АТО і це було б справедливо.

Ігор Ткач, аналітик

Я жодного разу не був в тій резиденції і не бачив всіх обєктів, тому невідомо чи вона була б зручна для дитячого закладу. Крім того, як правило, таке майно не дешево утримувати в належному порядку. Думаю, правильно було б виставити такий об’єкт на аукціон, в Україні достатньо марнославних багатіїв, котрі б придбали таке майно для себе, так само могли б знайтися і меценати, котрі таке майно викупили б для якихось мистецьких чи соціальних громадських проектів і утримували його. Високі чини нехай свої робочі поїздки проводять в готелях, а свій відпочинок – як всі громадяни: або у власному житлі, або в тих же готельних комплексах. Слава Богу їх не бракує в Карпатах.

 Мирослав Кошик, філософ

Президентська резиденція в Гуті це не лише розкішні палаци, але й понад 10 тисяч гектарів карпатських лісів. Так, на утримання цього , з дозволу сказати, маєтку витрачається багато державних коштів, які би могли бути спрямовані в інше русло, але чи буде вірним рішенням переобладнати “Синьогору” під дитячий пансіонат? По- перше, якщо це станеться то державні кошти таки будуть іти на утримання пансіонату, але річ не в цьому. Усі ці “вілли імператорів” не є, на мою скромну думку, добрим місцем для відпочинку дітей, адже чи хотіли б ви послати свою дитину в місце де з вишок розстрілювали у вольєрах диких кабанів.

Так, саме розстрілювали, а не полювали, бо вольєри були закритими? В подібних місцях збирались необтяжені мораллю люди і невідомо, що ще там відбувалось. Чи потрібно дітям бачити усі ті розкішні зали, збудовані відповідно до смаків кримінальних злочинців? Просто подумайте над цим! Найкраще було б перепродати “Синьогору” в приватні руки і кошти виділити на побудову лікарень чи пансіонатів, але уже не в загаджених місцях. Якщо наш президент полюбляє це місце, то хай викупить її в своє приватне володіння, по ринковій ціні, але це станеться лише тоді, коли він чи хтось інший, почне розуміти різницю між своїм приватним та державним бюджетами.