news-image: На Івано-Франківщині жінка скаржиться, що її дитину б’ють у садочку

«Шановні батьки, послухайте, як у дитячому садочку знущаються з ваших дітей», – таке повідомлення Оксана Величко з додатком у вигляді диктофонного запису надіслала у Viber усім односельцям, чиї номери знала.

Два роки тому з чоловіком та дітьми вона переїхала з Херсонської області до села Торговиця Городенківського району. Там і віддала до місцевого навчально-виховного комплексу наймолодшого сина – трирічного Дмитрика. Відтоді у сім’ї запанував неспокій. Про це пишуть Версії з посиланням на  Репортер.

Спершу батьки помітили, що малюк став нервовим і збудженим, потім почали з’являтися синці, хоч батьки на це не дуже зважали, мовляв, дитина дуже активна. А от коли Дмитрик почав пісятись у штанці, мати була змушена вдатися до крайнощів – зашила дитині в одяг диктофон.

«Прослухавши запис удома, я була шокована, адже чітко чути, як за те, що дитина не слухається, вихователька Любов Новосельська веде мого сина до туалету і там лупцює», – обурюється Оксана Величко.

Із цим записом жінка звернулася в поліцію Городенківського району. За словами начальника сектора превенції Миколи Стойка, копії матеріалів справи вони направили до відділу освіти для службового розгляду.

У свою чергу, керівник відділу освіти Мирослав Заліщук говорить, що будь-які остаточні рішення робити ще зарано, адже справа ще не дійшла до свого логічного завершення.

«Як на мене, враховуючи, що для дитини дитячий садочок – це новинка, вона ще не звикла до соціуму, й саме зараз проходить період адаптації, тому й такі сумні наслідки. Звільняти виховательку чи ні – будемо думати», — каже Заліщук.

А на питання щодо необхідності перевірки самих вихователів у психолога, зазначає: «За законом, працівники дитячих дошкільних навчальних закладів зобов’язані проходити обов’язковий періодичний психіатричний огляд у лікаря кожних п’ять років. Працівники ж цього дошкільного закладу проходять огляд щороку. Тому версія про те, що вихователька в силу певних обставин могла зірватися на дитині, – виключена».

А от що говорить директор навчально-виховного комплексу Марія Новосельська: «З самого початку роботи нашого НВК від батьків дітей, які навчаються і виховуються тут, ніяких претензій  ніколи ні до кого з наших вихователів не було. Всі працівники молоді, амбіційні та компетентні люди. Туалети, душ, дві спальні, швейцарські меблі, телевізор, новітні іграшки для дітей – всі умови створені, що ще хотіти? Ця ситуація для мене – як грім серед ясного неба».

Любов Новосельська, вчитель зі стажем понад 10 років, у цьому дошкільному закладі працює з моменту його створення. Каже, дітей любить і працює з ними завжди з легкістю та задоволенням. Та, за її словами, в перший день роботи саме з Дмитриком одразу почалися труднощі, мовляв, дитина билася з іншими дітьми, не хотіла виконувати прохання вихователів, не реагувала на зауваження, а потім ще й із мамою дитини стався конфлікт…

«У повному записі, який зробила Оксана Миколаївна (Величко – Авт.), є ще моменти, де я роблю зауваження Дмитрику, бо він побив іншого хлопчика, як я проводжу ранкове заняття з дітьми, але вона чомусь надала тільки декілька хвилин, де дитина плаче, а я її нібито б’ю», — говорить Любов Новосельська. За її словами, на записі вона просто просила дитину покласти кашкета у шафку, а чому хлопчик плаче — жінка не розуміє.

За словами шкільного психолога Мирослави Калинчук, яка працює у цьому закладі близько року, дитина прийшла в дитячий садок дуже агресивною та імпульсивною, абсолютно не адаптованою до суспільства, не знала правил поведінки з іншими дітьми.

«За той короткий час, поки Дмитрик ходив у садочок, а це близько двох тижнів, я нічого не могла зробити, тільки методом спостереження визначила, що він агресивний», — каже психолог.

На ці слова Оксана Величко реагує досить гостро: «Мою дитину, яка ходить до дитячого садка зовсім недавно, зробили вандалом, що він неслухняний, б`ється, але діти всі різні і йому дійсно потрібна була адаптація, дитина в нас здорова, на обліку не перебуває. Але після такого садка і справді потрібен дитячий психолог. Якщо (як вони всі в один голос кричать) я привела свою дитину неадекватною, то чому мені ніхто з батьків нічого не говорив поганого, з вихователів теж. Де ж був психолог, чому не шукав зустрічі зі мною? Усі мовчали, а тепер зробили з дитини монстра?! Мені, як мамі, це дуже прикро».

Про наслідки жорстокого поводження з дітьми розповідає Наталя Чаплинська, практикуючий психолог, співкоординатор Івано-Франківського обласного Центру психологічної допомоги учасникам АТО, депутат обласної ради.

«Діти – це люди з маленьким досвідом, і завдання дорослих – поділитися з ними життєвим досвідом, — каже Наталя Чаплинська. — Але не через бійку, а через слово та власний приклад. Люди, яким довірили виховання дітей, просто мусять знайти підхід. Якщо не можете зробити цього – не беріться, щоб не нашкодити».

За словами психолога, наслідки поганого виховання можуть бути колосальними. Хтось може озлобитися на весь світ і потім пам’ятати це, гірше – пробувати застосовувати силу на власних дітях. Може бути й так, що людина потім усе життя буде залякана, бо ж на рівні підсвідомості вже матиме страх побиття.

«У дорослому житті це проявляється у різних моментах, наприклад, хуліганські дії, зловживання алкоголем, можливо наркотики, — каже Наталя Чаплинська. — А все тому, що хтось колись не набрався терпіння, щоб навчити дитину й показати, як робити правильно» .

Наразі Оксана Величко, мати Дмитрика, обіцяє не здаватись і штурмувати усі можливі інстанції, щоб домогтися справедливості.

Крім того, жінка сама написала листа до «Репортера» й додала значно більший, повний диктофонний запис, він є в редакції. Текст листа читайте нижче:

“Доброго дня!

Я мама дитини, яка була побита вихователькою Новосельською Л. М.

Коротко про себе: я, Величко Оксана Миколаївна 27.01.1978 р.н., мати трьох дітей – донька Юля (1997 р.н), сини Олександр (2002 р.н.) і Дмитрик (2014 р.н.). Народилась і проживала до 2015 року в Херсонській обл., потім переїхали до Івано-Франківської обл., Городенківського р-ну, с. Торговиця, де зараз і проживаю у цивільному шлюбі зі своїм другим чоловіком і двома дітьми. Донька навчається на третьому курсі університету «Україна» на юридичному факультеті, м. Нова Каховка.

У двадцятих числах травня ми з дитиною пройшли лікарів, щоб почати відвідувати дитячий садок. До садка син пішов із задоволенням. Перші дні він перебував до обіду з дітками, потім ми його забирали з садочка, поки звик там лягати спати. Десь через тиждень ми почали спостерігати великі зміни в поведінці дитини в гірший бік: він став нервовий, збуджений, вночі часто плакав, на руках та сідничках з`явилися синці. Але ми на них не звернули великої уваги, оскільки дитина в нас непосидюча, думали, що синці від гойдалок чи ігор. Та найголовніша біда в тому, що малюк почав ходити в туалет у штанці (а він з року просився на горщик). Про це я сказала виховательці, на що у відповідь тільки й чула, що це в нього така адаптація.

Тоді я вирішила відправити дитину до дитячого садка з вшитим диктофоном. 06.06 2017 р. я повела дитину в садок, це була 8:30 ранку, на той момент у групі вже гралися двоє діток, з персоналу не було нікого, я сина роздягла, перевзула, і він пішов гратись з дітками. Заклад я не могла покинути, бо з виховательок не було нікого, діти були самі, я стала чекати. Під час чекання я вирішила спитати дітей, чи не б`є вихователька Діму. Дівчинка та хлопчик відповіли, що так — за погану поведінку його б`є Світлана Степанівна (на жаль, прізвища не знаю) і він сильно плаче.

Через двадцять хвилин прийшла Новосельська Любов Михайлівна, я їй розповіла про розмову з дітьми і попередила, що буду звертатись на них зі скаргою. У відповідь Новосельська Л.М. викрикнула: «Та хоч у міністерство освіти!». Я їй подякувала за підказку та пішла, а дитина залишилась гратися з вшитим у кишені диктофоном.

Через дві з половиною години я пішла в садок віднести малому шортики і забрати диктофон. Вдома прослухала запис і була шокована. Через вісім хвилин після того, як я пішла з садка, вихователька Новосельська Л.М. за те, що дитина не слухалася, вивела його з групи (бо знає, що діти можуть знов розказати мені) і почала лупцювати, потім тягнула його в туалет і там знову почала бити.

Я з цим записом знову йду до неї в садок, вони гралися на вулиці, вмикаю цей запис, питаючи: «Що це таке? Поясніть!». У відповідь я почула: «Ну плаче собі дитина та й усе».

З цим записом я пішла до директора, директора на той час у кабінеті не було, був секретар. Я включила запис секретареві, слідом зайшла в кабінет Новосельська Л.М і ще пару вчительок, усі вони стали захищати виховательку. Потім до кабінету директора зайшов чоловік (пізніше мені сказали, що то чоловік директорки) і вигнав мене зі словами: «Немає чого наводити наклеп на наших працівників! Якщо не подобається, як виховують твого сина, забирай його і геть звідси!».

Близько 17 години я прийшла за дитиною до дитячого садка, на території закладу була ця сама Новосельська. Я її попросила, щоб вона показала, куди вона тягла мою дитину і включила запис. Вона знов почала брехати. Я запитала сина, він казав, що тягла до туалету і там била (коли питаєш в дитини без запису, то він не хоче говорити, а коли чує, як він плаче і крики виховательки, тоді починає розповідати).

Після цього, прийшовши додому, я подзвонила на гарячу лінію зі скаргою, мені порадили звернутись до поліції. Наступного дня, 07.06.2017 р. ми поїхали до м. Городенка, щоб написати заяву до поліції, потім пішла до відділу освіти – начальник відмовив мені в письмовій заяві, сказав, що усної йому достатньо. Потім Лутковська В.В. порадила мені знову туди піти з заявою в письмовому вигляді та прослідкувати, щоб її зареєстрували, що я і зробила. Через півтори години мені зателефонувала працівниця відділу освіти і попросила мене з`явитись у понеділок 12.06.2017 р. до них на співбесіду з приводу цієї ситуації, що буде на цій співбесіді директор, вихователі та начальник відділу освіти.

В цей же вечір 07.06. директорка і вихователі зібрали всіх батьків, щоб ті написали і підписали заяви про те, що вони проти того, щоб моя трирічна дитина відвідувала садок, що вони і зробили. Я бачу, що сама в цій ситуації не справлюсь, тому прошу вашої допомоги. Мою дитину, яка ходить до садка два з половиною тижні, з них тиждень була вдома, зробили вандалом, що він неслухняний, б`ється, але діти всі різні і йому дійсно потрібна була адаптація, дитина в нас здорова, на обліку не перебуває. Але після садка треба дитячий психолог, якого в нас, на жаль, у лікарні немає, а шкільному не довіряю, адже вона жодного разу не говорила мені про те, як дитина себе вела в дитсадку.

До цього інциденту він був хорошим хлопчиком, а після запису диктофона повісили ярлик трирічній дитині – НЕАДЕКВАТНИЙ. Як мама я буду боротися далі за справедливість. Такого ж самого листа я написала до уповноваженого Президента України, чекаю відповіді від них.

Прийшла мені відповідь з гарячої лінії, цитую: «Аналіз розслідування з батьками, вихователями, помічниками вихователів показав, що Новосельська Л.М не застосовувала насильницьких дій щодо Стефанюка Дмитра, так як вона почала працювати в даній групі з 06.06.2017 року». Але саме 06.06.2017 року і був зроблений запис, але начальник відділу освіти на це не звертає уваги.

Коли мене викликали на співбесіду до відділу освіти, то прийшли і вихователі, і батьки, і директор НВК. Я там включила запис, де чути, як наносяться удари, то працівники відділу освіти були шоковані, крім начальника, він навіть жартував з цього приводу.

У нашому Торговицькому навчальному комплексі творяться такі дива, що багато хто про це не знає, але вони всі один одного «покривають», бо дуже багато працівників НВК між собою родичі. Коли виділяються матеріали на ремонти, то ці матеріали директор школи змушує учнів вантажити на авто й відвозити до себе додому, де і робить собі ремонти. За екзамени збирають з дітей директору і працівникам освіти гроші — по 500 грн (це збирали з дев’ятикласників), я знаю, бо ж мій син закінчив в цьому році 9 клас. То, звісно, начальник відділу освіти буде на всі недоліки закривати очі.

Директор НВК мені дзвонила і говорила, щоб я забрала свою заяву, щоб не дійшло це до Києва, і що вона звільнить виховательку, яка била мого сина. Але Новосельська так і продовжує працювати з дітьми, вони не бачать у цьому насильства.

На сьогодні до садка сина не водимо, переживаємо за його здоров`я.

Дякую.

Оксана Величко”