Картинки по запросу радио

Про це пишуть Версії з посиланням на ZAXID.NET.

8 листопада набуває чинності закон № 1421-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо частки музичних творів державною мовою у програмах телерадіоорганізацій» про квоти на українську музику у радіоефірі.

Що зміниться у радіоефірах?

Закон передбачає:

– встановити 35% квоту на пісні українською мовою для часових проміжків з 7:00 до 14:00 та з 15:00 до 22:00;

– квота вводиться поступово: протягом першого року – 25%, другого – 30%, третього – 35%;

– для радіостанцій, в яких ліцензією передбачено, що вони більше 60% продукту мовлять мовами ЄС, встановлюється пільгова квота на пісні українською мовою – 25%;

– квота на українську мову ведення ефіру – 60%;

– квота на мову ведення ефіру також вводиться поступово: протягом першого року – 50%, другого – 55%, третього – 60%.

Таким чином, з 8 листопада радіостанції зобов’язані транслювати у часових проміжках з 7:00 до 14:00 та з 15:00 до 22:00 щонайменше 25% пісень українською мовою (тобто кожна четверта пісня має бути україномовною) та вести протягом доби щонайменше 50% програм українською мовою.

Програмний директор Радіо «Люкс» та Радіо 24 Марта Більська розповіла, що для радіостанцій, які раніше виконували закон про квоти, жодних проблем із виконанням нових норм не буде.

«Для нас немає жодного стресу, ми і так даємо не менше 50% українського продукту в ефір. Це буде проблематично для таких радіостанцій, як «Хіт FM» «Kiss FM» «Energy» «Шансону» «Шарманці». Деякі з них спеціалізуються на танцювальній музиці, у якій жодною мовою не співають. Іншим же має бути складно, бо тепер йдеться не про 50% українського продукту, а про 25% україномовного», – розповіла вона.

Раніше більшість радіостанцій ставили українську музику вночі і таким чином вони виконували добові квоти. Крім того українським продуктом вважались і англомовні, і російськомовні пісні, вироблені в Україні. Тепер вирішальною є мова виконавців.

«Крім того у старому законі були жорстко прописані 50% квоти на український продукт. Проте, крім радіостанцій Західної України, їх мало хто дотримувався. Штрафи, мабуть, є настільки не принциповим для радіостанцій, що простіше їх сплачувати, ніж дотримуватись квот», – вважає Марта Більська.

Без квот

Буквально напередодні вступу у силу нового закону відома співачка Руслана Лижичко оголосила про створення виключно україномовної широкоформатної радіостанції Радіо1.UA. Це має бути національна комерційна FM мережа, яка «крутить» 100% української музики та буде змушена генерувати якісний контент для забезпечення належного рейтингу.

«Якщо не враховувати музичну консерваторську освіту, то напевно найбільше досвіду у мене саме у сфері радіо. У 90-х, коли тільки відкривалися перші радіостанції в Україні, ми з Сашком робили перші радіоджингли та першу радіорекламу. Ринок українського радіо розвивався у нас на очах. І ми були безпосередні і активні учасники цього творення! Як на мене, найбільша доцільність і актуальність такого радіо Radio1.UA, яке ми сьогодні хочемо зробити, була ще тоді, в 90-х. Такої кількості українського контенту, як в 90-х, більше не було. Це дійсно був спалах. Це був розквіт. Він був стимульований самим часом… Ми хочемо зробити продукт, який не лише матиме резонанс, а в першу чергу підкреслить сьогоднішній день»,– розповіла Руслана.

Меморандум: зрада чи перемога?

Представники найбільших українських радіогруп та представники Нацради з питань телебачення та радіомовлення підписали 18 жовтня спільний Меморандум про застосування вимог законодавства щодо обсягу пісень державною мовою та обсягу ведення передач державною мовою.

Згідно з меморандумом, музичній твір вважається піснею, якщо в ньому є хоча б одне слово. Пісні, які мають текст як українською, так і іншою мовою, вважаються україномовними піснями, якщо кількість слів українською мовою перевищує 50% загальної кількості слів у пісні. Пісні з текстом на діалекті української мови вважаються піснями державною мовою. Тривалість пісні має становити не менше 90 секунд.

Мовою ведення передач є виключно мова дикторів та ведучих передач, незалежно від того, чи це прямий ефір, чи запис. Якщо диктор або ведучий в межах однієї репліки українською мовою цитує текст іншою мовою, така репліка вважається виконаною державною мовою.

Громадські активісти назвали меморандум «змовою, щоб не виконувати закон про квоти для української пісні». Член Експертної комісії з питань розповсюдження й демонстрування фільмів Сергій Оснач вважає, що підписаний меморандум дасть змогу крутити двомовні та суржикомовні пісні як українські, не враховувати пісень коротше 90 сек., рахувати не тривалість, а кількість пісень. Це дозволить крутити коротші українські та довші російські як однакові за обсягом тощо.

Його підтримала і народна депутатка Ганна Гопко, яка надіслала депутатський запит із цього приводу. «Нацрада з телебачення і радіомовлення має публічно дезавуювати незаконні положення так званого меморандуму медіахолдингів. А заодно й пояснити українському народові, на яких підставах члени Нацради брали участь у підготовці й оприлюдненні і публічній підтримці цього папірця незаконними положеннями», – вважає Гопко.

Моніторинги Нацради

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення пояснила, як буде здійснюватися нагляд за виконанням мовниками норм та вимог щодо квот на україномовний продукт.

Нацрада перевірятиме, чи дотримуються радіостанції, які відповідно до ліцензії мають транслювати понад 60% пісень офіційними мовами ЄС, взятих на себе зобов’язань.

Національна рада проводитиме два види моніторингів — добові і тижневі. Виконання квот перевірятиметься на підставі добових моніторингів. Тижневі моніторинги проводитимуть для передач європейського виробництва, які в законодавстві визначені на тиждень, а також щодо дотримання програмної концепції проектів.

Протести проти квот

Закон був офіційно опублікований 8 липня, радіостанції мали чотири місяці для того, аби внести зміни в ефір. Крім того  і до, і після прийняття закону відбулось чимало дискусій, які розділили український шоу-бізнес на два табори.

Проте, виглядає, і напередодні впровадження квот є ті, для кого закон став прикрою несподіванкою.

Наприклад ді-джейка Анастасія Топольська, яка живе у громадянському шлюбі з нардепом Сергієм Лещенком, брутально висловилась щодо квот на українську музику.

Вона  написала гнівний пост на своїй сторінці у Facebook. «Через якихось кінчених виродків у мене тепер немає програми. Будьте ви прокляті, ідіоти нещасні. З усіма вашими сімейними цінностями і українськими квотами», – написала Топольська.

«Якщо ви придумуєте і затверджуєте закон, який передбачає більше українського продукту, це не означає, що це наше світле майбутнє, тому що радіостанції будуть змушені клепати матеріал на швидку руку аби викрутитися, а якісної музики більше не стане. Зрештою ми всі будемо слухати убогі пісні незрозумілих продюсерів аби виконати умови закону і квоти», – наголосила Топольська.

До слова, сам Сергій Лещенко підтримав законопроект у парламенті, а згодом відмовився коментувати «прокляття» своєї подруги.

Погрожує звільненням і радіоведучій Матвій Ганопольський. Про це він заявив в своїй передачі «Ранок з Ганапольським». «В ту хвилину, якщо хтось підійде до мене, навіть Порошенко, і скаже, якою мовою мені розмовляти в моєму ефірі з моїми глядачами, це буде останній день моєї роботи в ЗМІ України», – сказав Ганапольський.

Відомий український журналіст Віталій Портніков прокоментував цю заяву в себе на Facebook: «Матвій Ганапольський каже, що в разі прийняття закону про квотування російськомовного новинного ефіру він залишить наш телеефір. Хочу засвідчити, що Матвій досконало володіє українською мовою. Я був його наступником як кореспондент української служби Радіо Свобода в Москві. Матвій – один із засновників української служби ВВС. Українська мова ефіру йому ніяк не заважала», – заявив Портніков.

Ті, що протестують проти впровадження квот, часто посилаються на те, що такого законодавства немає у демократичних країнах. Зазвичай вони помиляються.

Квоти в різних країнах

У Франції передбачено 35% франкофонної музики. У 1994 році йшлося про 40%, у 2016 році квоти переглянули.  Крім того у Франції визначено, що  60% усіх програм мають мати європейське походження, а 16 % від річного доходу має бути спрямовано на інвестування у франкомовний телевізійний продукт.
 35% пісень на радіостанціях мають охоплювати аудиторію франкофонних підлітків, 60% пісень радіостанції мають спрямовуватися на осіб від 45 років, також франкофонного походження.

Канада передбачає на радіо 35% локального продукту. Квоти на мову існують лише у трьох франкомовних провінціях. При цьому там франкомовною вважається навіть іноземна музика французькою мовою. Водночас знижено квоти для ретро-форматів, а інструментальні станції або звільнені від квот або для них діє квота 15%. Радіостанції для етнічних меншин не квотуються взагалі.

У Польщі мають звучати 33% композицій польською мовою протягом доби. Принаймні 60% від цієї кількості мають транслюватися впродовж 5.00 – 24.00. Якщо продукт виконується протягом цього часу польською дебютантом, то такий час зараховується як 200%, тобто удвічі більше, ніж час, який насправді був зайнятий, що стимулює радіостанції відкривати та популяризувати нові імена.

Австралія – перша у світі країна, яка ще в 1942 році запровадила квоти. Це країна №1 за розвитком радіоіндустрії. В Австралії діє квота на пісні місцевих співаків, квоти на мову немає. При цьому квоти там поступово зростали: 1942 рік – 2,5%, 1956 – 5%, 1973 – 10%, 1976 – 20%, 1987 – 20% у прайм, 2014 – 25% творів місцевих співаків. Також в Австралії диференційовані квоти для різних радіоформатів.

У Бельгії мовні питання вирішуються автономно кожною з трьох спільнот (фламанською, французькою, німецькою). Щодо телебачення, то принаймі 50% загального мовлення мовлення у часовому проміжку 18.00-23.00 на каналах суспільного мовлення мають становитити продукти фламанського виробництва. 
У франкомовній спільноті радіостанції суспільного мовника зобов’язані транслювати принаймі 40% некласичної музики французькою. Щодо телебачення, то принаймі 33% контенту від усього обсягу (окрім новин, реклами, спортивних подій тощо) має видаватись франкомовними фахівцями.

Цікавим прикладом ефективності квотування є Німеччина, де станом на 2005 за відсутності квотування частка німецькомовних виконавців зменшилась до 1,2%, проте завдяки тому, що було введене квотування, частка німецькомовних виконавців  підвищилася до 25%.