news-image: В Івано-Франківську 220 наркоманів отримують легальну "дозу"

 Як розповів головний лікар Івано-Франківського наркологічного диспансеру Валерій Скопич, замісна підтримувальна терапія це довгострокове застосування постійних доз у комплексному лікуванні залежності від опіоїдів. Застосовується вона з метою стабілізації психічного стану хворого, зменшення медичних і соціальних наслідків вживання незаконних наркотиків, створення передумов для реабілітації та лікування інших хвороб таких як СНІД, гепатит B і C та інші септичні стани.

Суть її полягає в тому, що ін’єкційним наркоманам щоденно легально видають таблетки «Метадон» та «Бупренорфін», які мають ту ж саму дію на головний мозок, що й опій. На таку «дозу» можуть розраховувати ті наркозалежні, що вже кілька разів пробували вилікуватись, але так і не змогли «зіскочити з голки».

За словами Валерія Анатолієвича, заміна нелегальних наркотиків легальними допомагає наркоманам поступово повертатися до нормального життя. Таким чином вони мають змогу знайти роботу, налагодити стосунки з рідними, а також зменшити ризик поширення ВІЛ/СНІДу. Крім того, ЗПТ допомагає зменшити кількість злочинів, які вчиняють наркомани, намагаючись дістати гроші на наркотики.

Як повідомили кореспонденту «Бліц-Інфо» в Івано-Франківському обласному наркологічному диспансері приймають замісну підтримувальну терапію близько 220 чоловік. Та лікар зауважує, що трапляються випадки, коли наркозалежні «неправильно себе поводять» і замість того, щоб вжити препарат, намагаються винести його за межі лікувального закладу.

«За порушення режиму ми відрахували 9% пацієнтів, які намагались винести препарат», – повідомив Валерій Скопич.

За словами лікаря, за 6 років проведення Замісної терапії її пройшли 396 пацієнтів, 12% з них успішно її завершили та повністю відмовились від вживання наркотиків. Одним з таких людей є керівник благодійної організації, що допомагає наркозалежним, «Захід шанс» Олександр Гринь.

Як розповів кореспонденту «Бліц-Інфо» Олександр, в 2008 році щоб запобігти розповсюдженню ВІЛ/СНІДу у всіх областях України була запроваджена така терапія. Завдяки їй пацієнти вже не вживають наркотити через ін’єкції і відповідно не передають інфекцію один одному.

За програмою, наркозалежні приходять на пункти прийому цих препаратів, що відкриті в кожному районному центрі області, і отримують таблетки «Метадон» та «Бупренорфін». Ці препарати заміщають наркозалежним вуличні наркотики.

«Коли наркозалежні стають на терапію, вони проходять обстеження, з ними працює психолог. І люди повністю починають поступово адаптовуватись до нормального життя, адже їм вже не потрібно красти гроші на наркотики, не потрібно оббирати батьків чи виносити речі з дому. Натомість, людина приходить отримує цю таблетовану дозу, і вже може займатись своїми справами, жити як нормальна людина, ходити на роботу. Коли людина перебуває на терапії, в неї по-іншому починає “працювати” голова, оскільки таблетовані форми цих препаратів не дають ейфорії та сонливого наркотичного стану. Людина себе нормально почуває і абсолютно нічим не відрізняється від навколишніх людей. Здоров’я учасників замісної підтримувальної терапії повністю під контролем лікарів. В нас є люди, які перебувають на замісній терапії вже 5-6 років», – розповів Олександр Гринь.

Фінансує програму ЗПТ «Глобальний фонд» – міжнародна організація по боротьбі зі СНІДом. Тому, наркозалежні прикарпатці мають змогу отримувати таблетоване лікування в межах ЗПТ безкоштовно. Проте, з 2014 року фінансування програми мало відбуватись з державного бюджету. Та, у зв’язку з ситуацією в країні, поки що її фінансуватиме «Глобальний фонд». Але, Олександр Гринь зауважив, що з 2020 року програма повинна повністю перейти на фінансування з бюджету держави.

«Замісну підтримувальну терапію переривати не потрібно і неможливо, оскільки наркоманія це така хвороба, яку краще підтримувати таким чином. Тому, за цей час нам потрібно буде шукати можливість фінансування програми державою. Звичайно дехто нарікає, що стільки коштів йде на наркоманів, проте в деяких європейських країнах вже давно порахували, що краще профінансувати ці програми, ніж потім фінансувати ту шкоду, яку приносять наркозалежні, намагаючись отримати наркотики «на вулиці», – зауважив Гринь.