Результат пошуку зображень за запитом "прапор упа"

 

61 документ відображає збройне та інформаційне протистояння між німецькими окупантами та Українською повстанською армією і підпіллям Організації українських націоналістів. Про це пишуть Версії з посиланням на ГК.

Колекцію підготували Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом СБУ та опублікували на Е-архіві визвольного руху. Її публікація є частиною національної інформаційної кампанії «УПА — відповідь нескореного народу».

З 7 на 8 лютого 1943 року — у місті Володимирець на Рівненщині відбувся перший бій УПА. Це — бій з німецьким військом. Сотня Григорія Перегіняка — «Коробки» атакувала німецький гарнізон.
grigorii_pereginyak_0

Григорій Перегіняк — «Коробка», підпільник ОУН. Фото з польської кримінальної справи 1935 року

Колекція документів містить біля 20 оригінальних бойових звітів про збройні зіткнення з нацистами: засідки на колони, напади на гарнізони та важливі об’єкти інфраструктури, бої з каральними експедиціями тощо. Наприклад, є звіт, що докладно описує напад на окружний центр м. Камінь-Каширський 19 серпня 1943 р.– одну з найуспішніших операцій УПА. Тоді повстанці розгромили залогу, вбивши до 100 німецьких солдатів і поліцаїв, захопили великі трофеї.

Як розповів один з упорядників колекції, історик Центру досліджень визвольного руху Ігор Бігун, у документах можна прочитати про бої з німецькими окупантами не тільки на теренах Західної України, але й на Житомирщині, Київщині та Хмельниччині й Вінничині. Звіти про рейди сотень і куренів «Гордієнка»,  «Лева», «Бистрого» і «Саблюка» влітку 1943 р. та на зламі 1943—1944 рр. рясніють запеклими сутичками з окупантами на центральноукраїнських землях.

«Діяльність УПА досягала таких масштабів, що окупанти не могли не реагувати на неї. У колекції міститься переклад наказу командувача СС і поліції генеральної округи «Волині та Поділля» Вільгельма Гюнтера. Ч. 41 від 7 червня 1943 р. У ньому окупаційний посадовець наказує
знищити «національні заворушення» та роздає конкретні розпорядження німецьким каральним підрозділам про те, як діяти проти УПА», — розповів історик.

wdfrjvbycq0

Перша сторінка звіту про напад УПА на м. Камінь-Каширський

Поруч із військовими силами німецькі окупанти застосовували пропагандистський апарат. У колекції представлено 10 найпоказовіших німецьких листівок, спрямованих проти українських націоналістів. У них нацисти обзивали українських повстанців бандитами, вбивцями та грабіжниками та звинувачували в роботі на СРСР і світове єврейство.

Водночас тут можна знайти і інформаційні антинацистські матеріали УПА: «Наш шлях не веде ані до Берліна, ані до Москви!», «Що ми закидаємо німцям», «На скін гітлерівських загарбників!» та ін.

jn3cdgtfagy

Німецька листівка, спрямована проти ОУН

Цікавими є також матеріали із архівних кримінальних справ Управління Служби безпеки в Рівненській області. Наприклад, у кримінальній справі Самчука Сергія Мойсейовича — станичного сіл Малий і Великий Жолудськ Рівненської області — він розповідає про вишколи перших вояків УПА.

«У документах йдеться, що перші вишколи упівців тривали близько двох тижнів. Там вони вивчали географію, відносини інших держав із Україною. Крім цього, була стройова підготовка та навчання стрільби із ручної зброї», — розповів один з упорядників колекції, історик Центру досліджень визвольного руху Володимир Бірчак.

Загалом у Колекцію увійшли документи з Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Архіву управління СБУ у Рівненській області та і Архіву Центру досліджень визвольного руху.

Переглянути документи можна на Е-архіві визвольного руху за посиланням.

Нагадаємо, 8 лютого 2017 р. в Українському інституті національної пам’яті оголосили про початок інформаційної кампанії до 75 річниці створення УПА “УПА — відповідь нескореного народу”. Впродовж року заплановано висвітлити інформацію про головні фронти боротьби УПА — антинацистський та антикомуністичний, про що розкажуть виставки та міжнародна наукова конференція. Інститут також бере участь в підготовці нового законопроекту про реабілітацію жертв політичних репресій. Державне агентство України з питань кіно планує провести спеціальний кінофестиваль.

upa_0
ДОВІДКА:

Українська повстанська армія – військово-політична формація українського визвольного руху. Заснована в кінці 1942 року, діяла до вересня 1949 року, після чого реорганізована в збройне підпілля, діяльність якого припинилася в середині 1950 років. Стратегічною метою діяльності УПА було відновлення української державності, відповідно боротьба розгорталася проти всіх держав, що намагалися завадити цьому. Протягом усього часу існування Повстанської армії головним ворогом вважався СРСР, як держава, що завдала українському народові найжахливіших втрат – масові політичні репресії, голодомори, депортації населення. Поруч з тим УПА із самого початку творилася як реакція населення на німецький окупаційний терор, тому протягом всього періоду німецької окупації велася активна антинімецька боротьба.

Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є сервісом відкритого он-лайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Проект реалізовується спільно Центром досліджень визвольного руху, Львівським національним університетом імені Івана Франка та Національним музеє «Тюрма на Лонцького» за участі Архіву СБУ, Українського інституту національної пам’яті та Національного університету «Києво-Могилянська академія». Сьогодні в Е-архіві доступні копії 23927 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.