Переважна частина будівель старовинного міста – пам’ятки архітектури. Однак високий статус не вберігає споруди від дії часу і людської недбалості. Через що і через кого руйнується старий Станіслав – з’ясовували наші журналісти, пишуть Версії. з посиланням на  Подробності.

В Івано-Франківську – майже шістсот пам’яток архітектури. Більшість – місцевого значення, а п’ять – з національним статусом. Та ось як сьогодні виглядає одна із них. Ці руїни – корпус колишнього Івано-Франківського пивзаводу. У місті – це одна із найстаріших будівель, якій майже 300 років. За документами, реставрацію тут мали розпочати ще в 90-х. Час плине – реставрувати так і не почали…

“Без огляну на закон була роздана земля та окремі споруди воно все зменшувалося і зменшувалося ці свавільні і хаотичні будівлі навколо вони знищили культурний шар, залишки археологічні там були каземати і підземні ходи…”, – говорить Ігор Панчишин, архітектор-реставратор.

Навесні будівлю хотіли знести, та втрутилися місцеві активісти. Будівельні роботи припинились. Але чи надовго? Кран досі тут.

“Ну що вони цю штукатурку пооббивали? Що думали? Що будуть валити. Прийшли, щось там писали на них з прокуратури і вони залишили”, – говорить Іванна, місцева жителька.

А ось цей історичний будинок, точніше, те, що від нього залишилося, розташований у самому центрі Івано-Франківська – біля міської ратуші. Вид зсередини: таке собі будівельне звалище, вцілів лише фасад. До речі, поруч колись був такий самий будинок, тепер на його місці – торговельний центр.

З усієї кількості пам’яток архітектури, що є у Івано-Франківську, – близько тридцяти відсотків – у такому ж занедбаному стані. А працівники відділу охорони культурної спадщини – тільки розводять руками та відхрещуються від відповідальності. Кажуть, багато об’єктів, такі як от розвалений пивзавод, – нині у приватній власності. Та механізми впливу на власників – у них обмежені.

“Функції дуже обмежені. І законодавець власне так підготував це законодавство що воно направду дуже беззубе і дуже довгоходове щоб вжити заходів. А наші забудовники, наші власники – дуже в цьому плані стали начитаними і вони дуже чітко цим користуються”, – говорить Володимир Ідак, начальник відділу охорони культурної спадщини.

Віддаючи ту чи іншу пам’ятку у приватні руки – з власником укладають охоронний договір. Можливості, його розірвати – практично немає. Але – найбільше, що загрожує так званому інвестору за зруйновану архітектурну цінність – це штраф. Щоправда, за останні роки нікого так і не оштрафували.