Як прикарпатські нардепи дозволяли приватизувати державні друковані газети Прикарпаття

За прийняття закону 1123 рішення проголосували 260 народних депутатів, – інформує УП.

Автором закону є народні депутати Микола Томенко та Олександлр Абудллін.

Закон визначає способи реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій.

Як йдеться у пояснювальній записці до Закону, його ціллю є обмеження впливу органів державної влади та органів місцевого самоврядування на діяльність друкованих засобів масової інформації. Механізмом досягнення вказаної мети є зведення до мінімуму використання друкованих засобів масової інформації з метою маніпулювання суспільною свідомістю і особистою думкою громадян, а також забезпечення соціальних гарантій журналістам реформованих державних та комунальних друкованих засобів масової інформації.

Юрій Соловей на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук пояснив, чому не підтримав цей закон

“Голосував проти роздержавлення державних та комунальних ЗМІ. Ніхто мене не переконає, що приватний засіб масової інформації є більш об’єктивним ніж державний. З власного досвіду знаю, як роками не міг попасти на канал чи розмістити інформацію в газеті власниками яких були люди, які мене не підтримували. Єдиним способом донесення інформації залишались ОТБ Галичина чи комунальні ЗМІ. Плюс часто в районах районні газети є чи не єдиним джерелом інформації”, – пояснив нардеп.

Solovey_241115

Народні депутати, що представляють Прикарпаття у парламенті, голосували наступним чином:

Юрій Соловей – проти

Олександр Шевченко – за

Юрій Дерев’янко – за

Юрій Тимошенко – за

Ігор Насалик – відсутній

Володимир Шкварилюк – не голосував

Юрій Бабій – за

Анатолій Матвієнко – за

Анатолій Дирів – не голосував

Михайло Довбенко – за

Нагадаємо, раніше на Івано-Франківщині редактори комунальних ЗМІ дискутували з приводу роздержавлення.

«Чому хтось вирішив позбавити права органи місцевого самоврядування мати комунальну газету? – дивувався голова Калуської районної ради Василь Дзундза. – Чому громада не має права знати, що відбувається в районі, в державі? Чому всі суспільно значимі події повинні висвітлюватися з погляду якогось «дядечка»?».

До речі, цей «дядечко», як припускали редактори, скоріш за все буде бізнесменом, наближеним до тих чи інших органів влади. Тож формально влада буде дистанційована від колишніх комунальних ЗМІ, але фактично продовжуватиме керувати ними.

Журналісти прийшли до висновку, що якщо відбудеться роздержавлення ЗМІ, потрібно реформувати, чи навіть заборонити, всі відомчі вісники, галузеві видання (газети і журнали, які видаються Пенсійним фондом, правоохоронними органами, освітою, медициною тощо).

«Якщо ми сповідуємо демократичні принципи, то повинні дати органам місцевого самоврядування і трудовим колективам редакції вирішувати – хочуть вони роздержавлення чи ні. Бо ж не можна всіх міряти однією міркою», – зауважив заступник голови райради Михайло Срібняк.

Скільки ЗМІ – стільки і думок. Адже в законопроекті про роздержавлення є чимало як плюсів, так і мінусів для редакцій та працівників. Проте всі сходилися на одному: якщо закон все-таки схвалять, то його потрібно буде виконувати.